Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
546.82 Кб
Скачать

5. Охарактеризуйте підходи сучасної науки до висвітлення етнічного походження Київської Русі.

Проблема етнічного походження та етнічної структури Київської Русі викликала дискусію серед істориків.

Прихильники теорії спільного етногенезу трьох східнослов’янських народів (К. Гуслистий, О. Моця, П. Толочко та ін.) розглядають Київську Русь як моноетнічну державу, утворену на основі єдиної давньоруської народності. Ця група істориків пов’язує передумови її створення з розпадом давньослов’янської спільності (середина І тис. н. е.) та виділенням східних слов’ян, котрі в свою чергу складалися з різних союзів племен, відомих в історії як літописні племена.

Прихильники концепції моноетнічного складу Давньоруської держави звертають увагу на умовність етнічного поділу східних слов’ян. Вони стверджують, що східнослов’янські племена щонайбільше вирізнялися певними етнокультурниминими особливостями і ступінь такого вирізнення навряд чи йшов далі, ніж етнічна група. При цьому не заперечується існування «українського» етнографічного масиву в складі давньоруського народу ще до утворення Київської держави, що зберігав особливості впродовж усього періоду її існування. Але ж вважається, що український народ як етнічна спільність, тобто така, що самоусвідомилась і вирізняла себе у відносинах з іншими, почав формуватися в другій пол. ХІІ ст. Свідченням існування єдиної давньоруської народності та етноконсолідаційними факторами вони вважають існування спільної території, мови, спільного економічного та культурного життя. За словами П. Толочка, на «племінно-порубіжних територіях стосовно початків Київської Русі відсутня археологічна специфічність».

Інші історики (Б. Рибаков, І. Фроянов та ін.) називають Київську Русь «союзом союзів». Доказом цієї теорії є те, що кордони території союзів племенних князівств збігалися, як правило, з її поділом на адміністративні одиниці – повіти. До складу боярської думи, дорадчого органу при великому князеві, входили представники місцевої племенної знаті. Ігноруючи їхні інтереси, він ризикував позбутися підтримки. Лише під час проведення адміністративної реформи Володимира (9781115 рр.), який усунув від влади місцевих князів, зосередивши владу в руках своєї династії, було запроваджено конструктивніший підхід до управління державою «родинний сюзеренітет». Нарешті в другій половині ХІІ ст. починає формуватися Московське князівство на основі Володимиро-Суздальської та Ростовської земель, які входили раніше до Чернігівського та Переяславського князівств. Відносна самостійність земель позначилася на етнокультурних особливостях населення, що викликало поступове перетворення землі як політично-територіального утворення на етнічну землю.

Незважаючи на розбіжності в оцінці структури Давньоруської держави, більшість істориків сходяться в тому, що за весь преіод існування вона так і не стала єдиною й монолітною. Повного та остаточного злиття східнослов’янських племен у так звану «давноруську народність» не сталося. Становлення етнічної структури Київської Русі було складним і суперечливим. Це багатогранне явище включає взаємодію соціально-економічних, політичних, культурних та етнічних чинників, які зумовили основні закономірності й особливості етнокультурних процесів у державі. Тенденції утворення та збереження в її межах кількох протонарадностей супроводжувалися одночасно тенденціями формування єдиної етнокультурної спільності. Ці процеси завершилися не повністю.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]