Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoria (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
546.82 Кб
Скачать

53. Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в усрр у перші післявоєнні десятиріччя (1945–1964 рр.)

Приборкати критично налаштовану інтелігенцію було доручено секретарю ЦК ВКП(б) А. Жданову, який втручався в діяльність творчої та наукової інтелігенції, звинувачуючи її у формалізмі, безідейності, низькопоклонстві перед Заходом, космополітизмі, а українців ще й у буржуазному націоналізмі. В 1946–1948 рр. ЦК ВКП(б) прийняв низку ідеологічних постанов. Перебуваючи в фарватері цієї політики, ЦК КП(б)У 1946 р. ухвалив постанови «Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури», «Про журнал сатири й гумору “Перець”», «Про журнал “Вітчизна”», «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення».

Цю лінію було продовжено в наступні роки, коли з’явидася ще низка постанов ЦК КП(б)У: «Про журнал “Дніпро”» (1950), «Про підсумки VI Пленуму правління Спілки радянських письменників України» (1951), «Про стан і заходи поліпшення ідеологічної роботи партійної організації України» (1951) та ін. 2 липня 1951 р. в газеті «Правда» з’явилася редакційна стаття «Проти ідеологічних перекручень у літературі», яка нищівно критикувала написаний 1944 р. вірш В. Сосюри «Любіть Україну».

Всього з 1946 по 1951 рр. було прийнято 12 найбільш значних партійних ідеологічних постанов. В «антинародному, формалістичному, згубному для радянської музики напрямі» звинувачувалися такі українські композитори, як Б. Лятошинський, М. Колесса, М. Вериківський, Г. Таранов та ін.

Одним із жорстоких кроків комуністичного режиму в західних областях стало знищення Української греко-католицької Церкви. Церкву очолював Андрей Шептицький (з 1901 до 1944 рр.). Після його смерті з 31 листопада 1944 р. УГКЦ на її чолі став митрополит Йосиф Сліпий.

У березні 1945 р. з’явилася інструкція про ліквідацію УГКЦ, яку схвалив Сталін. Невдовзі розгорнулася пропагандистська робота щодо дискредитації УГКЦ як «слуги Ватикану», «ворога народу», «знаряддя українського буржуазного націоналізму». У квітні 1945 р. в газетах «Радянська Україна» (Київ) і «Вільна Україна» (Львів) з’явилася велика стаття Я. Галана під назвою «З хрестом чи ножем», яка містила гострі нападки на уніатів, зокрема на покійного Шептицького. Того ж місяця органи НКВС заарештували у Львові митрополита Йосифа Сліпого та інших ієрархів Церкви. Всіх їх засудили до багаторічного ув’язнення.

Саме з діяльністю М. Хрущова пов’язані перші спроби демократизувати суспільство. 14–25 лютого 1956 р. в Москві відбувся ХХ з’їзд КПРС. Поряд з іншими питаннями на закритому засіданні з’їзду було прослухано доповідь М. Хрущова «Про культ особи і його наслідки».

Осуд зовнішніх форм тоталітаризму (культу особи Сталіна) і найразючіших випадків зловживання владою (масових репресій) сколихнув суспільство і започаткував тривалий розлад радянської політичної системи.

Короткий період ревізії сталінської політики (1956–1959 рр.) в Україні було використано для висунення культурно-національних вимог. За певного тиску діячів культури (М. Шумила, А. Хижняка, М. Рильського та ін.) і громадської думки вдалося дещо поліпшити становище в мовній сфері (перевидано «Словник української мови» Б. Грінченка). Висувалися вимоги реабілітувати діячів культури, заповнювати «білі плями» в літературі, театрі (М. Куліш, Л. Курбас, «Березіль»).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]