- •1. Охарактеризуйте «Історію України» як науку, визначте її методологічні основи та джерельну базу.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон», охарактеризуйте основні етапи формування українських етнографічних регіонів.
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •4. Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави антів.
- •5. Охарактеризуйте підходи сучасної науки до висвітлення етнічного походження Київської Русі.
- •6. Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення держави Київська Русь.
- •7. Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин у Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку держави Київська Русь, її державну організацію.
- •10. Охарактеризуйте впровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.
- •11. Розкрийте зміст реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію держави, та проаналізуйте їхню ефективність.
- •12. Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •14. Визначте передумови обєднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику етапам її розвитку.
- •15. Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •16. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на українських землях з середини хiv до середини хviі ст.
- •17. Визначте роль братських шкіл та Київської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvi ст. – хviі ст.
- •18. Визначте головні причини війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19. Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •20. Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури козацької держави в період з 1648 р. До кінця хvііі ст.
- •21. Охарактеризуйте сучасні наукові погляди щодо причин, часу виникнення, соціальної бази й організаційної структури українського козацтва.
- •22. Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхню роль в українському державотворенні.
- •23. Охарактеризуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •24. Проаналізуйте в історико-етнополітичному контексті особливості обмеження та ліквідації автономії України за часів царського уряду (друга половина хvіі–хvііі ст.).
- •25. Охарактеризуйте остаточну ліквідацію автономного устрою Гетьманщини в другій половині xviiі ст.
- •26. Охарактеризуйте особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хvііі ст. – у першій половині хіх ст.
- •27. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •28. Дайте порівняльну характеристику особливостей етнополітики Російської та Австрійської імперій стосовно «українського питання».
- •29. Порівняйте соціальну модернізацію України в Російській та Австрійській імперіях наприкінці хvііі – на початку хх ст.
- •30. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку хх ст.? Охарактеризуйте програмові засади найвпливовіших політичних сил.
- •31. Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917–1920 рр.
- •33. Охарактеризуйте основні етапи українського державотворення в 1917–1920 рр.
- •34. Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр. Наскільки ця політика була ефективною?
- •35. Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в українському державотворенні.
- •36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського. Якими були її здобутки і недоліки?
- •37. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •38.Порівняйте підходи до вирішення етнонаціональних проблем в Україні за часів Центральної Ради, Гетьманського уряду та Директорії унр.
- •39. Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •40. Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918–1919 рр.
- •41. Визначте причини поразки українського національного руху 1917–1920 рр.
- •42. Визначте особливості входження України до складу срср.
- •43. Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини політики українізації в усрр у 1920-ті – на початку 1930-х рр. Та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості індустріалізації промисловості і колективізації сільського господарства в Україні. Якими змінами в соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси?
- •46. Назвіть причини, політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст. Охарактеризуйте їхній розмах.
- •47. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті рр.
- •48. Висвітліть складові «радянізації» Західної України після її включення до складу срср. Якими були позитивні й негативні її наслідки?
- •50. Проаналізуйте специфіку німецького окупаційного режиму на українських землях у роки Другої світової війни та його наслідки.
- •51. Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки Другої Світової війни.
- •52. Розкажіть про умови відновлення та розвиток народної освіти Радянської України після звільнення від німецько-фашистських окупантів.
- •53. Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в усрр у перші післявоєнні десятиріччя (1945–1964 рр.)
- •54. Проаналізуйте особливості й наслідки економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х pp.
- •55. Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова.
- •56. Розкажіть про дисидентський рух у Радянській Україні у 1960–1980-ті рр., визначте його значення у контексті українського державотворення.
- •57. Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його роль в українському державотворенні.
- •58. Розкажіть про особливості науково-технічної революції в срср і урср у 1960–1980-ті рр.
- •59. Як, на Вашу думку, на стан української науки впливали екстенсивні методи ведення господарства в срср у 1960–1980-тих рр.?
- •60. Розкажіть про особливості політичного й духовного розвитку українського суспільства в 1970–1980-ті рр.
- •61. Розкрийте зміст політики «перебудови», яку запровадив у другій половині 1980-х рр. М. Горбачов. У чому полягали особливості проведення цієї політики в урср?
- •62. Висвітліть діяльність відомих громадських рухів та організацій у напрямку становлення незалежної держави Україна наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
- •63. Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України в 1990-ті рр. Якими були її основні досягнення й недоліки?
- •64. Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •65. Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення 1991 р. Її державної незалежності.
- •66. Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
- •67. Проаналізуйте особливості, здобутки і недоліки соціальної політики Української держави в 1991–2001 рр.
- •68. Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України у перше десятиліття після проголошення її державної незалежності.
- •69. Розкрийте зміст гуманітарної політики Української держави в 1991–2004 рр.
- •70. Проаналізуйте законодавчу базу, яка регулює умови культурного і духовного розвитку національних меншин у сучасній Україні.
48. Висвітліть складові «радянізації» Західної України після її включення до складу срср. Якими були позитивні й негативні її наслідки?
23 серпня 1939 р. в Москві було підписано двосторонній договір про ненапад між Німеччиною та СРСР. Додатком до нього був таємний протокол, за яким розмежовувалися сфери інтересів обох держав у Східній Європі, зокрема стосовно західноукраїнських земель.
1 вересня 1939 р. фашистські війська перейшли кордон Польщі. Людство опинилося в безодні Другої світової війни. В результаті окупації Польська держава перестала існувати. До СРСР унаслідок введення радянських військ на землі Галичини й Волині відійшло близько 200 тис. км2, з населенням 12 млн. чол., із них 7 млн. – українці.
Коли приєднання до УРСР західноукраїнських земель було юридично оформлено, в стислі терміни почалася їхня «радянізація» без урахування реальних потреб і можливостей тогочасного українського суспільства. Сталінський режим не допустив існування тут жодної політичної сили, крім більшовицької партії. Всі українські, польські та єврейські політичні партії, що раніше існували в Західній Україні, змушені були припинити діяльність.
Така доля й спіткала культурно-освітні, кооперативні, фінансово-економічні та інші товариства, що діяли за польської влади. Всі елементи громадянського суспільства Польщі було швидко ліквідовано, серед них українські – Наукове товариство ім. Т. Шевченка, «Просвіта», «Рідна школа» та інші. Натомість створювалися громадські організації радянського типу.
В 1939–1940 рр. у західноукраїнських областях на кожному підприємстві створювалася єдина організація профспілок, яка об’єднувала всіх робітників та службовців незалежно від їхніх професій. Заново було створено великі галузеві профспілки: залізничників, машинобудівників, робітників нафтової промисловості та ін. Кількість членів профспілок зросла на 80–85%.
Було проведено напівпримусову колективізацію. Здійснювалися масові репресії та депортації населення.
Було ліквідовано безробіття, впроваджено медичне обслуговування, загальну середню освіту.
50. Проаналізуйте специфіку німецького окупаційного режиму на українських землях у роки Другої світової війни та його наслідки.
Німецькі війська, незважаючи на відчайдушний опір Червоної Армії, швидко просувалися вглиб радянської території. Вже до кінця 1941 р. майже всю територію України було окуповано. 22 липня 1942 р. нацистська армія зайняла останній населений пункт на території України – м. Свердловськ Луганської обл.
Окупувавши Україну, гітлерівці поділили її на частини і встановили тут режим кривавого терору. Нацисти ставилися до українців як до неповноцінної раси. Відбувалося масове пограбування республіки. Для знищення населення на території України було створено 50 гетто, 180 концтаборів. Жорстокість окупантів викликала масовий опір населення. Рух опору в Україні мав такі течії: комуністичне й молодіжне підпілля, радянські партизани та загони ОУН-УПА.
На початковому етапі війни партизанські загони діяли стихійно, неорганізовано. Для керівництва партизанським рухом 30 травня 1942 р. у Москві було створено Центральний штаб партизанського руху, а 20 червня того ж року – Український штаб на чолі з Т. Строкачем. Централізація керівництва допомогла координувати дії загонів, поліпшила взаємодію з регулярною армією й забезпечення партизанів зброєю, медикаментами тощо. Особливого розмаху партизанський рух набув 1943 р., коли сформувалися великі партизанські з’єднання. Найбільші з них очолювали С. Ковпак, О. Федоров, О. Сабуров, М. Попудренко, П. Вершигора, М. Наумов. Вони розпочали «рейкову війну», руйнували комунікації ворога, знищували транспорт, живу силу, техніку, боєприпаси. Партизанські з’єднання здійснювали тисячокілометрові рейди по тилах німецької армії. Для боротьби з партизанами німецьке командування змушене було відкликати війська з фронту.
Боролися з окупантами й підпільні організації. Так, у с. Кримки Миколаївської обл. діяла «Партизанська іскра», учасники якої нападали на поліцаїв, учиняли диверсії на залізниці, визволяли військовополонених. Героїчну боротьбу вели підпільні організації «Молода гвардія» (м. Краснодон), «Спартак» (Кіровоградська обл.), «Вуйко» (м. Тернопіль), «Народна гвардія ім. І. Франка» (м. Львів) та ін.
Складовою частиною руху опору була боротьба ОУН-УПА. Історія формування УПА досить складна. Ще влітку 1941 р. перші партизанські загони на Поліссі та Волині створив Тарас Бульба (Боровець). Він сформував загін «Поліська Січ», що боровся з частинами Червоної армії. Коли німці хотіли роззброїти загін, Т. Бульба повів своїх вояків у ліс і почав воювати також проти німців.
У жовтні 1942 р. військові загони створила ОУН. Улітку 1943 р. загони ОУН-Б роззброїли й приєднали до себе загони Боровця і ОУН-М. Очолив УПА Роман Шухевич (Тарас Чупринка). Політичну платформу ОУН було вироблено на ІІІ надзвичайному зборі в серпні 1943 р. В підконтрольних їй районах Волині, Полісся й Карпат діяло фактично українське управління. УПА боролася з німецькими загарбниками, радянськими партизанами, а згодом, після вигнання гітлерівців, проти відновлення в Україні радянського режиму.