- •1. Охарактеризуйте «Історію України» як науку, визначте її методологічні основи та джерельну базу.
- •2. Дайте визначення поняття «історико-етнографічний регіон», охарактеризуйте основні етапи формування українських етнографічних регіонів.
- •3. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.
- •4. Охарактеризуйте політичний устрій та систему управління держави антів.
- •5. Охарактеризуйте підходи сучасної науки до висвітлення етнічного походження Київської Русі.
- •6. Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення держави Київська Русь.
- •7. Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин у Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.
- •8. Охарактеризуйте етапи розвитку держави Київська Русь, її державну організацію.
- •10. Охарактеризуйте впровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.
- •11. Розкрийте зміст реформ князя Володимира Святославовича, спрямованих на централізацію держави, та проаналізуйте їхню ефективність.
- •12. Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.
- •14. Визначте передумови обєднання Галичини і Волині в єдину державу, дайте характеристику етапам її розвитку.
- •15. Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.
- •16. Проаналізуйте суть змін у стані освіти, які відбулися на українських землях з середини хiv до середини хviі ст.
- •17. Визначте роль братських шкіл та Київської колегії у збереженні та розвитку української освіти наприкінці хvi ст. – хviі ст.
- •18. Визначте головні причини війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
- •19. Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •20. Охарактеризуйте еволюцію соціальної структури козацької держави в період з 1648 р. До кінця хvііі ст.
- •21. Охарактеризуйте сучасні наукові погляди щодо причин, часу виникнення, соціальної бази й організаційної структури українського козацтва.
- •22. Висвітліть умови прийняття Переяславського договору, визначте суть «Березневих статей» та їхню роль в українському державотворенні.
- •23. Охарактеризуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •24. Проаналізуйте в історико-етнополітичному контексті особливості обмеження та ліквідації автономії України за часів царського уряду (друга половина хvіі–хvііі ст.).
- •25. Охарактеризуйте остаточну ліквідацію автономного устрою Гетьманщини в другій половині xviiі ст.
- •26. Охарактеризуйте особливості українського національного відродження на західноукраїнських землях наприкінці хvііі ст. – у першій половині хіх ст.
- •27. Назвіть головні причини масового переселення українців за кордон у кожну з чотирьох «еміграційних хвиль».
- •28. Дайте порівняльну характеристику особливостей етнополітики Російської та Австрійської імперій стосовно «українського питання».
- •29. Порівняйте соціальну модернізацію України в Російській та Австрійській імперіях наприкінці хvііі – на початку хх ст.
- •30. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку хх ст.? Охарактеризуйте програмові засади найвпливовіших політичних сил.
- •31. Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917–1920 рр.
- •33. Охарактеризуйте основні етапи українського державотворення в 1917–1920 рр.
- •34. Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії унр. Наскільки ця політика була ефективною?
- •35. Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в українському державотворенні.
- •36. Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського. Якими були її здобутки і недоліки?
- •37. Проведіть порівняльний аналіз політики урядів Центральної Ради та Гетьманату в контексті розбудови української державності.
- •38.Порівняйте підходи до вирішення етнонаціональних проблем в Україні за часів Центральної Ради, Гетьманського уряду та Директорії унр.
- •39. Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.
- •40. Визначте причини поразки українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918–1919 рр.
- •41. Визначте причини поразки українського національного руху 1917–1920 рр.
- •42. Визначте особливості входження України до складу срср.
- •43. Охарактеризуйте політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •44. Визначте причини політики українізації в усрр у 1920-ті – на початку 1930-х рр. Та проаналізуйте її основні наслідки.
- •45. Проаналізуйте особливості індустріалізації промисловості і колективізації сільського господарства в Україні. Якими змінами в соціальній структурі суспільства позначилися ці процеси?
- •46. Назвіть причини, політичних репресій в Україні у 30-ті рр. Хх ст. Охарактеризуйте їхній розмах.
- •47. Визначте особливості суспільно-політичного і національного руху на західноукраїнських землях у складі Польської держави в 1920-ті – 1930-ті рр.
- •48. Висвітліть складові «радянізації» Західної України після її включення до складу срср. Якими були позитивні й негативні її наслідки?
- •50. Проаналізуйте специфіку німецького окупаційного режиму на українських землях у роки Другої світової війни та його наслідки.
- •51. Розкажіть про внесок українських науковців у перемогу срср в роки Другої Світової війни.
- •52. Розкажіть про умови відновлення та розвиток народної освіти Радянської України після звільнення від німецько-фашистських окупантів.
- •53. Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в усрр у перші післявоєнні десятиріччя (1945–1964 рр.)
- •54. Проаналізуйте особливості й наслідки економічних реформ у Радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х pp.
- •55. Розкажіть про особливості соціальної політики в Україні за часів перебування при владі Микити Хрущова.
- •56. Розкажіть про дисидентський рух у Радянській Україні у 1960–1980-ті рр., визначте його значення у контексті українського державотворення.
- •57. Розкажіть про рух «шістдесятників» в Радянській Україні, визначте його роль в українському державотворенні.
- •58. Розкажіть про особливості науково-технічної революції в срср і урср у 1960–1980-ті рр.
- •59. Як, на Вашу думку, на стан української науки впливали екстенсивні методи ведення господарства в срср у 1960–1980-тих рр.?
- •60. Розкажіть про особливості політичного й духовного розвитку українського суспільства в 1970–1980-ті рр.
- •61. Розкрийте зміст політики «перебудови», яку запровадив у другій половині 1980-х рр. М. Горбачов. У чому полягали особливості проведення цієї політики в урср?
- •62. Висвітліть діяльність відомих громадських рухів та організацій у напрямку становлення незалежної держави Україна наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр.
- •63. Проаналізуйте напрямки зовнішньополітичної діяльності України в 1990-ті рр. Якими були її основні досягнення й недоліки?
- •64. Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •65. Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення 1991 р. Її державної незалежності.
- •66. Розкажіть про стан релігійних і міжконфесійних відносин в Україні у перші роки після проголошення її державної незалежності.
- •67. Проаналізуйте особливості, здобутки і недоліки соціальної політики Української держави в 1991–2001 рр.
- •68. Визначте досягнення і прорахунки в науково-технічному розвитку України у перше десятиліття після проголошення її державної незалежності.
- •69. Розкрийте зміст гуманітарної політики Української держави в 1991–2004 рр.
- •70. Проаналізуйте законодавчу базу, яка регулює умови культурного і духовного розвитку національних меншин у сучасній Україні.
30. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку хх ст.? Охарактеризуйте програмові засади найвпливовіших політичних сил.
Внаслідок екномічних та соціально-політичних змін у результаті реформ другої половини ХІХ ст. і розвитку капіталізму в Російський імперії, створилися умови для групування політичних сил та створення українських політичних партій.
За соціальною спрямованістю українські партії Наддніпрянщини, об’єднані негативним ставленням до російського самодержавства, поділялися на соціал-демократичний та національний напрямки.
Перша українська політична партія – «Революційна українська партія» (РУП) – виникла 29 січня 1900 р. Її створили студенти та інтелігенція Харкова.
Це була фактично перша організована українська сила в Росії, яка заявила про намагання виступити за незалежність України. Вона об’єднала ліберальні кола громад, культурно-просвітницькі молодіжні організації народницької, українофільської течій, які усвідомлювали потребу в політичній консолідації революційних сил України.
Засновниками РУП стали члени гуртка студентської молоді Д. Антонович (С. Войнилович), Б. Камінський, М. Русов, Л. Мацієвич, М. Порш. Шукаючи програмні основи своєї партії, рупівці звернулися до статті «Самостійна Україна» М. Міхновського. Він закликав до боротьби за незалежність і вказував, що це завдання має взяти на себе інтелігенція. «Самостійна Україна» на деякий час стала програмним документом РУП. Для видавничої діяльності й таємного перевезення літератури до російської України було засновано також закордонні комітети партії у Львові й Чернівцях.
Різні позиції партійців в аграрному і національному питаннях призвели до появи численних фракцій, напруженості й незгод серед її членів. 1902 р. від РУП відкололася найбільш націоналістично налаштована частина на чолі з М. Міхновським, яка створила Українську народну партію. За складом вона була партією інтелігенції, з переважанням військових і юристів. Як і інші партії, УНП шукала прихильників серед робітників та селян, теоретично обгрунтовувала ідєю самостійництва, працювала над Конституцією України, пропагувала свою програму, скорочено викладену в «Десяти заповідях УНП», у часописах і гуртках. Пізніше М. Міхновський вносить до своїх програм елементи соціалістичних ідеалів. УНП не змогла добитися помітного впливу й залишалася центром тяжіння найрадикальнішої частини суспільства. Пізніше, в 1917 р., УНП перейменувалася на партію соціалістів-самостійників.
Головною причиною різких суперечок і, кінець-кінцем, ще одного розколу в РУП було питання про автономію України й про самостійність партії. Більша частина партії на чолі з М. Поршем, Д. Антоновичем, В. Винниченком, С. Петлюрою, В. Дорошенком вважала, що партія має за організаційною структурою бути національною, самостійною і орієнтуватися на соціальні реформи. Вони рішуче виступали проти об’єднання з РСДРП.
Остаточне розходження відбулося 1904 р. на ІІ з’їзді РУП у Львові.
Активні члени РУП М. Порш, В. Винниченко, С. Петлюра, А. Жук, В. Антонович, не довіряючи національній програмі російських соціал-демократів і підозрюючи їх у централізмі, заснували Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП), яка стала новою політичною партією, що поєднала прагнення політично активних українців до національної автономії і соціалістичної ідеї. УСДРП підтримувала добрі стосунки з польськими соціал-демократами та єврейським Бундом, які поділяли їхні погляди на автономію, підтримували їхні сподівання добитися самостійності.
Заснування політичних партій в Україні підштовхнуло суспільний рух та ліберально-демократичні організації до кроку, якого вони уникали. Але побоювання, що радикальні соціалісти можуть підпорядкувати національний рух своєму впливу, змусили консультативний комітет «Української загальної організації» (УЗО) з ініціативи Є. Чикаленка проголосити про утворення восени 1904 р. Української демократичної партії (УДП). До неї ввійшли професори, урядові чиновники, земці – різні верстви міської інтелігенції, опозиційні до самодержавства. Вони проголосили радикальні вимоги демократизації державного устрою, автономії України у складі Росії, націоналізації великої земельної власності. Українські демократи сподівалися на підтримку частини селян. Проіснувала ця організація до злиття з Українською радикальною партією (УРП) 1905 р.
Подібність програмних цілей, ідеологічних основ примирила правих «опозиціонерів» УДП – старих громадівців і «лівих», які вимагали активних дій (лідери: Б. Грінченко, С. Єфремов, М. Левицький, Ф. Матушевський), і вони створили партію ліберального спрямування. Наприкінці 1905 р. внаслідок об’єднання УДП та УРП постала Українська демократично-радикальна партія (УДРП), подібна до російських кадетів, але з вимогами автономії для України. Це була, за словами С. Єфремова, «найдужча і найсолідніша з українських сучасних партій», але роль загальнонаціональної організації вона виконати не змогла.
Отже, як бачимо, всі створені на початку ХХ ст. українські партії об’єднали ті організації й ті сили, які в дотримувалися лівих поглядів. Українці консервативних переконань вступали до російських консервативних партій або підтримували їх, бо політичних угрупувань такого типу в Україні не було.