- •Структура, зміст і мета курсу. Поняття про охорону праці
- •2.Історія розвитку науки про охорону праці
- •3.Стан охорони праці на сучасному етапі в Україні
- •Основні законодавчі акти з охорони праці
- •Державна політика в галузі охорони праці. Основні її принципи
- •6. Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві
- •7.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •8. Охорона праці жінок.
- •9. Гарантії прав на охорону праці при укладанні трудового договору
- •10. Стимулювання охорони праці
- •11. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці
- •12. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •13.Навчання та систематичне підвищення знань працівників України з питань охорони праці.
- •14. Фінансування охорони праці.
- •15. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю посадових осіб та працівників.
- •17. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці
- •18. Вимоги до Закону України “Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків.
- •19.Дослідження виробничих нещасних випадків
- •20.Види розслідування
- •21. Визначення показників частоти та тяжкості травматизму
- •22. Порядок і термін розслідування нещасних випадків
- •23. Склад комісій з розслідування нещасних випадків
- •24. Форми актів розслідування нещасних випадків
- •25. Поняття про управління охороною праці
- •26. Система управління охороною праці
- •27. Функції та задачі управління охороною праці на виробництві
- •28. Органи державного управління охороною праці
- •29. Обов’язки власника щодо дотримання вимог з охорони праці
- •30. Служба охорони праці на підприємстві
- •31. Економічне значення заходів з поліпшення умов та охорони праці
- •32.Показники ефективності заходів поліпшення умов та охорони праці
- •33. Методи оцінки соціальної та соціально-економічної ефективності заходів по поліпшенню умов та охорони праці.
- •35. Визначення понять виробниче приміщення, робоче місце, організація робочого місця.
- •36. Причини виробничих нещасних випадків
- •37. Вплив параметрів мікроклімату на людину.
30. Служба охорони праці на підприємстві
Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці. Для реалізації перелічених вище цілей служба охорони праці повинна вирішувати такі завдання: 2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці 43 а) здійснювати контроль за безпекою виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд; б) забезпечувати працюючих засобами індивідуального та ко лективного захисту; в) забезпечувати професійну підготовку і підвищення кваліфі кації працівників із питань охорони праці, вести пропаганду без печних методів праці; г) забезпечувати оптимальні режими праці і відпочинку пра цюючих; д) вимагати професійного добору виконавців для визначених видів робіт.
31. Економічне значення заходів з поліпшення умов та охорони праці
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо. Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. При комплексній дії на людину декількох шкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягати 20...40% за зміну через виробничий травматизм та погане самопочуття. Зростання непродуктивних витрат часу, а значить, і праці, обумовлюється також поганою організацією робочих місць: без урахування органометричних вимог виникає необхідність виконання зайвих рухів та докладання додаткових фізичних зусиль через незручне положення, невдале розташування органів управління обладнанням і невдале конструктивне оформлення робочих місць. В результаті поліпшення умов праці нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі, підвищується налагодженість в роботі, зростає продуктивність праці. Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань. Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць. Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока. Всі ці пільги пов'язані зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами додаткових коштів за фактично не відпрацьований час.