
- •Пытанні да экзамену па гісторыі беларусі
- •Прычыны, характар і асаблівасці разгортвання казацка-сялянскай вайны 1648 – 1651 гг. На тэрыторыі Беларусі
- •Антыфеадальны рух на паўднёва-ўсходніх землях Беларусі ў 1648—1649 гг. Грамадска-саслоўны склад паўстанцаў.
- •Казацкія загоны і іх кіраўнікі. Баявыядзеянні ў 1648—1649 гг. Пад Пінскам, Мазыром і Бабруйскам.
- •Баявыя дзеянні ў 1649—1651гг. Вынікі казацка-сялянскай вайны для Беларусі.
- •Прычыны і пачатак вайны Расіі з Рэччу Паспалітай з 1654—1667 гг. Ваенныя дзеянні ў вкл у 1654 – 1655 гг.
- •Палітычная і вайсковая дзейнасць гетмана я. Радзівіла. Кейданская унія.
- •Палітыка царскіх улад у Беларусі падчас вайны 1654—1667 гг. І пазіцыі насельніцтва.
- •Ваенныя дзеянні вайны Расіі з Рэччу Паспалітай у 1658—1666 гг.
- •Андрусаўскае перамір’е. Умовы “вечнага міру” 1686 г. З Расіяй.
- •Узмацненне феадальнай анархіі ў другой палове хvіі ст. Становішча шляхты і праграма “каэквацыі правоў”.
- •Грамадзянская вайна 1696—1700 гг. У вкл. Віленская пастанова.
- •Прычыны і пачатак Паўночнай вайны. Асаблівасці ўступлення ў яе Вялікага княства Літоўскага.
- •Ход баявых дзеянняў падчас Паўночнай вайны і адносіны насельніцтва да ваюючых бакоў.
- •Абвастрэнне дзяржаўна-палітычнага крызіса вкл падчас Паўночнай вайны. Вынікі вайны для Беларусі.
- •Панская гаспадарка ў другой палове хvіі – хvііі ст. І эвалюцыя феадальнай рэнты.
- •Сялянская гаспадарка і катэгорыі сялян ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Характар эканамічнага ажыўлення у хvііі ст. Вотчынныя мануфактуры.
- •Становішча гарадоў ў другой палове хvіі – хvііі ст. Развіццё ўнутранага і знешняга гандлю.
- •Антыфеадальныя выступленні беларускага сялянства ў другой палове XVIII ст.
- •Рэлігійнае становішча вкл ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Рэформы дзяржаўнага ладу і кіравання на пачатку праўлення Станіслава Аўгуста Панятоўскага.
- •Гаспадарчыя рэформы на пачатку праўлення Станіслава Аўгуста Панятоўскага.
- •Рэфарматарская дзейнасць а. Тызенгаўза, я. Храптовіча ў галіне сельскагаспадарчай вытворчасці.
- •Рэфарматарская дзейнасць а. Тызенгаўза у галіне прамысловай вытворчасці.
- •Дысідэнцкае пытанне. Сейм 1767—1768 гг. Кардынальныя правы.
- •Барская канфедэрацыя ў вкл. Першы падзел Рэчы Паспалітай
- •Чатырохгадовы (Вялікі) Сейм Рэчы Паспалітай. Канстытуцыя 3 мая 1791 г.
- •Таргавіцкая канфедэрацыя. Другі падзел дзяржавы Рэчы Паспалітай
- •Прычыны, падрыхтоўка і пачатак паўстання паўстання 1794 г.
- •Асаблівасці паўстання ў Беларусі. Ход баявых дзеянняў вясной – летам 1794 г.
- •Адносіны да паўстання 1794 г. Сялян. Паланецкі універсал.
- •Прычыны ліквідацыі Рэчы Паспалітай.
- •Адміністрацыйна-тэрытарыяльны падзел і арганізацыя кіравання на беларускіх землях у складзе Расійскай імперыі (1772 - 1801 гг.).
- •Саслоўная палітыка расійскага ураду на далучаных землях Беларусі (1772 - 1801 гг.).
- •Насаджэнне рускага дваранскага землеўладання на беларускіх землях (1772 - 1801 гг.).
- •Змены ў сельскай гаспадарцы, падаткі і павіннасці сялян (1772 - 1801 гг.).
- •Становішча гарадоў. Развіццё прамысловасці і гандлю, шляхоў зносін (1772 - 1801 гг.).
- •Нацыянальна-рэлігійная палітыка расійскага ўраду (1772 - 1801 гг.).
- •Гістарычныя ўмовы развіцця культуры беларускага народа ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Адукацыя і навука ў другой палове хvіі – першай палове хvііі ст.
- •Грамадска-палітычная думка ў другой палове хvіі – першай палове хvііі ст.
- •Эпоха Асветніцтва ў Беларусі. Фізіякраты.
- •Адукацыя ў другой палове хvііі ст.
- •Развіццё навуковых ведаў ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Развіццё літаратуры ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Кнігадрукаванне ў другой палове хvіі – хvііі ст. Друк, першыя газеты.
- •Архітэктура Беларусі ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Выяўленчае мастацтва ў другой палове хvіі – хvііі ст.
- •Музычнае мастацтва і тэатр у другой палове хvіі – хvііі ст.
Характар эканамічнага ажыўлення у хvііі ст. Вотчынныя мануфактуры.
- зародилась в XVII в. в имениях крупных феодалов, была рассчитана на переработку продуктов сельского хозяйства, которые получал помещик в результате барщины. Небольшие вотчинные мануфактуры были зачастую продолжением традиций вотчинного ремесла. Этот тип мануфактур господствовал в винокурении, полотняной и суконной промышленности.
В период феодальной Беларуси капиталистическим мануфактурам предшествовали крепостные. Хотя и в некоторых крепостных мануфактурах имелись элементы развивающегося капитализма, их нельзя назвать капиталистическими, т.к. там преобладал принудительный, чаще бесплатный труд крепостных. Господствующей формой крепостных мануфактур были вотчинные.
После воссоединения с Россией мануфактуры на территории Беларуси росли быстрее. Наличие даровой рабочей силы и значительных ресурсов сырья – шерсти, льна, кожи, леса – создавало в недрах крупного поместного хозяйства благоприятные предпосылки для организации и развития вотчинных мануфактур. Помещичьему промышленному предпринимательству в Беларуси способствовала экономическая политика царизма в отношении развития мануфактурной промышленности и рост Всероссийского рынка.
До реформы 1861 года существовали и продолжали развиваться вотчинные предприятия. Однако уже в первой половине XIX века трудно было найти чисто крепостные мануфактуры, т.е. такие промышленные предприятия, которые пользовались исключительно бесплатным трудом, собственным сырьем и всю продукцию производили только для нужд имений. На большинстве крепостных мануфактур Белоруссии имелись зачатки капитализма, выражавшиеся в покупке части сырья, в продаже некоторого количества промышленной продукции, в найме мастеров и других квалифицированных специалистов.
После реформы происходило сокращение числа рабочих на вотчинных мануфактурах, закрытие ряда таких мануфактур. Это было связано с тем, что отмена крепостного права, наделение землей повлекло уход крестьян за «своим наделом», хотя они все еще нанимались на промышленные предприятия.
Крепостные вотчинные мануфактуры в начале XIX в. преобладали над капиталистическими, но постепенно они трансформировались в капиталистические. Вотчинные мануфактуры работали преимущественно для удовлетворения потребностей помещика и его хозяйства. Капиталистические производили продукцию на продажу. Менее доходные крепостные мануфактуры по сравнению с предприятиями, на которых работали вольнонаемные рабочие, являлись подтверждением кризиса крепостного хозяйства.
Становішча гарадоў ў другой палове хvіі – хvііі ст. Развіццё ўнутранага і знешняга гандлю.
В 17-18вв. основными отраслями экономики Беларуси было земледелие и животноводство, ремесленные произ-ва, различного рода промыслы. Уровень развития экономики обуславливался в природно-климатическим условиям и численности населения. В 17в. постепенно развивается внешняя торговля. Беларусь явл. важным транзитным путем. В начале 17в. внешней торговлей занимались около 800 купцов. Экспорт – воск, мха, вяленая свинина, хмель, конопля и др. Большая част этих товаров шла в города Польши, Прибалтики, Украины, Румынии, Турции и др. Со второй половины 17в. экспорт преобладает над импортом. Импорт: англ. и нем. шерстенные ткани, селедка, вино, железо, медь и др. Торговля мещан ограничивалась. Со второй половине 17в. начался экон. упадок, обусловленный разрушениями в ходе военных действий. Торговлю тормозило и практика гос-ого регулирования цен. Центральная власть предприняла меры по исправлению ситуации. В 1766г. на всей тер-ии гос-ва устанавливалась единая мера весов. С середины 18 начался подъем экономики. Торговля во многом зависела от роста городов, численности их населения. В 1648-1667гг. белорусские города подверглись страшному разорению. Со второй половины 18в. началось постепенное возрождение хоз-ной жизни городов. Возрастала их роль, в тот п-д утверждались соц.-полит. нормы городов. Горожане добивались улучшения деят-ти городского самоуправления, отстаивали свои права привилегии. В 1776г. все города, кроме воеводских и поветовых центров были лишены Магдебурского права