1.2. Схема наукового дослідження

Увесь хід наукового дослідження можна приблизно зобразити у вигляді такої схеми:

а) обрання теми дипломної, магістерської роботи та обґрунтування її актуальності;

б) постановка мети і конкретних завдань дослідження;

в) визначення об’єкта й предмета дослідження;

г) вибір методів (методики) проведення;

д) розробка індивідуального завдання на виконання дипломної, магістерської роботи;

е) опис процесу дослідження;

є) формулювання висновків і оцінювання одержаних результатів.

Керуючись порадами викладачів, студент обирає тему дипломної роботи, магістрант – визначає тему магістерської роботи відповідно до своїх наукових і практичних інтересів. Тематика робіт розроблюється та затверджується кафедрою з урахуванням актуальності та основних наукових напрямків, над якими працюють співробітники кафедри. Студенту надається право вибору теми дослідження, запропонованого кафедрою.

При наявності мотивованого побажання студента можливим є доповнення тематики дипломних і магістерських робіт. У даному випадку тема повинна бути затверджена та закріплена кафедрою за даним студентом.

Для правильного вибору теми роботи студенту необхідно ознайомитися із літературою по декільком напрямкам і, порадившись із викладачем, зупинити свій вибір на одній із тем. При цьому бажано враховувати тематику попередніх курсових робіт та наукових досліджень, інтереси, характер та профіль запропонованої роботи за спеціальністю, місце переддипломної практики, можливості при підборі літератури та практичного матеріалу.

При виборі теми необхідно враховувати знання студентом іноземної мови та наявність юридичної наукової літератури на цій мові, адже використання джерел на іноземній мові не тільки сприяє підвищенню рейтингу роботи, але й у ряді випадків може слугувати базою для розвитку певної концепції у вітчизняному науковому пошуку.

Обрана тема дипломної або магістерської роботи затверджується на засіданні кафедри. Вона повинна бути актуальною і конкретною. Основними характеристиками роботи є її актуальність, новизна і практичне значення. Тому теми дипломних і магістерських робіт не можуть повторюватися впродовж трьох років. Найбільшу цінність має робота, висновки якої будуть корисними для практики застосування чинного законодавства.

Обравши тему, студент пише заяву на ім’я завідувача кафедри, де зазначає назву теми дипломної або магістерської роботи і просить призначити йому наукового керівника (Додаток А). Строки затвердження тем дипломних і магістерських робіт, призначення наукових керівників визначено графіком навчального процесу для студентів денної і заочної форм навчання.

Зміна формулювання теми або її заміна іншою після затвердження може бути проведена тільки кафедрою за клопотанням наукового керівника та студента із вказівкою об’єктивних поважних причин не пізніше листопада.

Обґрунтування актуальності обраної теми – початковий етап будь-якого дослідження. Висвітлення актуальності не має бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми, з чого й випливе актуальність теми. Проблема в науці – це суперечлива ситуація, котра потребує вирішення. Вона найчастіше виникає внаслідок відкриття нових фактів, які явно не вкладаються в рамки колишніх теоретичних уявлень, коли жодна з теорій не може пояснити щойно виявлені факти. Саме вибір проблеми великою мірою визначає як стратегію дослідження взагалі, так і напрям наукового пошуку зокрема.

Наступним етапом є формулювання мети дослідження, а також визначення конкретних дослідницьких завдань, які мають бути розв’язані відповідно до поставленої мети. Це зазвичай робиться у формі перерахування, починаючи зі слів, наприклад, “сформулювати поняття ...”, “дати визначення ...”, “з’ясувати зв’язки ...”, “виявити форми ...”, “уточнити режим ...”, “розробити концепцію ...”, “охарактеризувати засоби ...” й т. ін.

Мета роботи, як правило, безпосередньо узгоджується з назвою роботи і має чітко вказувати, що саме прагне вирішити автор. Формулювання дослідницьких завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх розв’язання становитиме напрями дослідження, робочі гіпотези, а отже, і зміст розділів дипломної роботи. Це важливо також тому, що назви розділів витікають саме з формулювання завдань дослідження. Крім того, на основні розв’язання дослідницьких завдань мають формулюватися основні висновки роботи.

Надалі визначають об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес, явище або відносини, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. Предмет – це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. У об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме на нього і спрямовано основну увагу студента-дипломника, саме предмет дослідження (правові норми, що регулюють відносини, обрані об’єктом вивчення) визначає тему дипломної і магістерської роботи, яку й виносять на титульний аркуш як заголовок.

Надзвичайно важливим етапом наукової праці є вибір методів дослідження – інструменту отримання фактичного матеріалу і необхідної умови досягнення поставленої в роботі мети.

Науковий керівник дипломної або магістерської роботи розробляє для студента індивідуальне завдання на виконання роботи, яке затверджує завідувач кафедри. Відповідно до індивідуального завдання на виконання дипломної або магістерської роботи, студент повинен:

а) написати реферат обсягом до однієї сторінки, де викласти зміст основних питань, які він планує висвітлити у роботі;

б) підготувати список літератури, нормативно-правових актів, які будуть використані у дослідженні;

в) розробити структуру роботи, вказати орієнтовні назви розділів і підрозділів роботи, їх обсяг і строк виконання;

г) виконати роботу у встановлені строки і подати на перевірку (відгук) науковому керівнику роботи.

Опис процесу дослідження – основна частина дипломної, магістерської роботи, де висвітлюють методику і техніку аналізу з використанням логічних законів і правил.

Завершальним етапом дослідження є написання висновків, котрі містять те нове і суттєве, що становить наукові та практичні результати виконаного наукового дослідження.