ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Данила Галицького

КАФЕДРА БІОлогіЧНОЇ ХІМІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ для практичних занять

З БІОЛОГІЧНОЇ ХІМІЇ

(для студентів медичного факультету)

Частина ІI

ЛЬВІВ 2012

Методичні вказівки підготували:

Проф. Скляров О.Я., доц. Бондарчук Т.І., доц. Макаренко Т.М., в.о.доц. Федевич Ю. М., ст. викл. Хаврона О.П., ас. Білецька Л.П.., ас. Гринчишин Н.М., ас. Мазур О.Є.

За редакцією акад. УАН, д. мед. н., проф. Склярова О. Я.

Рецензент:

проф. кафедри фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького проф. Музиченко В. О.

Затверджено на засіданні методичної комісії з хімічних дисциплін та фізики фармацевтичного факультету Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького

від „ 7 ” травня 2012 року

протокол № 2

№ п/п	Тема занять	Кіл-сть годин	Кіл-сть балів
1.	Дослідження біохімічного складу і біосинтезу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.	3	15
2.	Дослідження катаболізму пуринових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну. Спадкові порушення їх обміну	3	15
3.	Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків.	3	15
4.	Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.	3	15
5.	Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Механізми дії гормонів – похідних амінокислот та біогенних амінів. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію.	3	15
6.	Дослідження молекулярно – клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.	3	15
7.	Дослідження нервової тканини. Патохімія психічних порушень.	3	15
8.	Дослідження процесів м’язового скорочення.	3	15
	Індивідуальна самостійна робота студентів	10	Зарах
9.	Підсумковий модульний контроль	3	80
	Разом (годин, балів)	27	200

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій Тематичний план практичних занять з модуля 4 Завдання для самостійної роботи студентів (срс)

№ п/п	Тема	Кількість годин
1.	Підготовка до практичних занять:
1.1	Набути практичні навики з молекулярної біології та генетики:
	Малювати схеми послідовних етапів процесів реплікації, транскрипції та трансляції.	1
	Пояснювати молекулярні механізми регуляції в реалізації генетичної інформації.	1
	Оцінювати вроджені вади метаболізму (молекулярні хвороби) як наслідок генетичних пошкоджень та точкових мутацій.	1
1.2	Набути практичні навики з біохімії та молекулярної біології гормональної регуляції:
	Писати структурні формули гормонів – похідних амінокислот та стероїдних гормонів.	1
	Пояснювати молекулярно-клітинні механізми дії пептидних, стероїдних, тиреоїдних, амінних гормонів.	1
	Оцінювати порушення метаболізму при недостатньому та надлишковому утворенні гормонів.	1
	Оцінювати зміни гомеостазу кальцію при гормональному дисбалансі.	1
2.	Індивідуальна СРС за вибором (індивідуальне завдання) – за темами рефератів.	1
3.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 4.	2
	Разом	10

При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 15 балів, „4” – 12 балів, „3” – 9 балів, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умов виконання навчальної програми та у разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (9 × 8 = 72)

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав за тести і теоретичні питання не менше 50 балів.

Змістовий модуль № 12. Основи молекулярної біології.

Тема № 1. Дослідження біохімічного складу пуринових та піримідинових нуклеотидів. Біохімічні функції нуклеотидів та нуклеїнових кислот.

Мета заняття: Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль у матричних синтезах. Уміти провести якісні реакції на складові частини нуклеопротеїнів.

Актуальність теми: Нуклеопротеїни – це складні білки, в яких небілкова частина представлена нуклеїновими кислотами (ДНК і РНК). ДНК, що локалізується в ядрі, зберігає генетичну інформацію про особливості будови всього організму. Різні види РНК відіграють важливу роль у біосинтезі білка.

Конкретні завдання:

• Знати хімічну будову складових частин нуклеопротеїнів, будову і функціонування нуклеїнових кислот, їх роль в процесах біосинтезу білка.

• Вміти виділити нуклеопротеїни з тканин і провести якісні реакції на їх складові компоненти: а) біуретова проба на поліпептиди; б) реакція Тромера на пентози; в) срібна проба на пуринові основи; г) молібденова проба на фосфатну кислоту.