Операційна система і сервісні програми

Операційна система — це сукупність програмних засобів, що забезпечують управління апаратними ресурсами обчислювальної системи і взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачем.

Операційна система виконує такі функції: управління пам'яттю, введенням-виведенням, файловою системою; взаємодією процесів; диспетчеризацію процесів; захист інформації; облік використання ресурсів; обробки командної мови; виявлення різних моментів, що виникають у процесі роботи, і відповідну реакцію на них (наприклад, при помилкових ситуаціях).

Ядро ОС доповнюється набором сервісних програм. За їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, установлюють параметри зовнішніх пристроїв, проводять тестування та оптимізацію роботи з ними, архівацію файлів, боротьбу з вірусами, стикування комп'ютерів у мережі та ін.

Операційна система і сервісні програми потрібні для роботи кожного комп'ютера. Вони, як правило, постачаються разом з ним незалежно від сфери застосування.

У наш час найбільш поширеними є наступні ОС: WINDOWS, MS DOS, UNIX, OS/2 тощо.

Інструментальні мови і системи програмування

Ці засоби служать для розроблення програм. Команди, що виконуються МП, надходять у машинному коді. Кожна команда при цьому має вигляд послідовності нулів й одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, а їх надійність низька. Тому програми розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чого спеціальною програмою (транслятором) текст програми перекладається на машинний код (транслюється).

Інструментальні мови поділяють на мови низького рівня (близькі до машинної мови) та мови високого рівня (близькі до мови людини). Транслятори бувають двох типів: інтерпретатори  і компілятори. Інтерпретатор читає один оператор програми, аналізує його в контексті вже працюючої програми і потім його виконує, після чого переходить до обробки наступного оператора. Компілятор спочатку читає, аналізує та перекладає на машинний код усю програму, і тільки після завершення всієї трансляції ця програма виконується.

Прикладами таких систем є Delphi, Visual Basic, Visual Foxpro, C++ та ін.

Прикладні системи

Ці системи призначені для розв'язання задачі чи класу задач або для надання користувачеві певних послуг. Завдяки прикладним системам можуть розв'язувати свої професійні задачі навіть користувачі комп'ютерів, які не вміють програмувати. Поряд із терміном прикладні системи використовують термін пакети прикладних програм. Вони поділяються на три групи:

1) методо-орієнтовані;

2) проблемно-орієнтовані;

3) загального призначення.

Методо-орієнтовані пакети служать для реалізації певних методів розв'язання завдань, наприклад обробки статистичних даних, розв'язання оптимізаційних задач.

Проблемно-орієнтовані пакети призначені для автоматизації конкретних видів діяльності, наприклад бухгалтерського обліку, маркетингу, менеджменту тощо.

Пакети загального призначення використовують для обробки інформації в різних сферах діяльності. До таких пакетів належать текстові редактори, електронні таблиці (ЕТ), пакети ділової графіки, інформаційно-пошукові системи, щоденники і т.д.

Наведена вище класифікація прикладних систем не є єдино можливою. Наприклад, в ОС WINDOWS усе програмне забезпечення поділяється на саму ОС та решту програм, які називаються додатками (від англ. application). ). До них належать інструментальні мови, системи програмування, прикладні системи тощо.