71. Моніто́р (monitor — слідкувати) або дисплей (display — відображувати) — електронний пристрій для відображення інформації. Сучасні комп'ютерні монітори бувають кількох типів:

на основі електронно-променевої трубки (CRT).

рідкокристалічні (LCD, TFT як підвид LCD)

плазмові

проекційні

OLED-монітори

Плазмові і проекційні монітори використовують там, де потрібен великий розмір екрану (діагональ метр і більше).

Характеристики моніторів

Розмір екрану — визначається довжиною діагоналі (традиційно вимірюється в дюймах)

Співвідношення сторін екрану — стандартний (4:3) та широкоформатний (16:9, 16:10)

Роздільність дисплею — кількість пікселів по вертикалі та горизонталі

Глибина кольору — кількість біт на кодування одного пікселя (від монохромного (1 біт) до 32-бітного)

Розмір зерна (для CRT) чи пікселя (для LCD)

Частота оновлення зображення (виміруюється в герцах, для LCD практично однакова)

Швидкість відклику пікселів (не для всіх типів моніторів, у LCD, як правило, суттєво нижча ніж у CRT)

Максимальний кут огляду — максимальний кут під яким не виникає суттєвого погіршення якості зображення (актуально для LCD)

72. Мультимедіа технології (відеокарта, звукова карта).

Відеока́рта (графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач (англ. videocard) — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою. Сучасні відеокарти не обмежуються лише звичайним виведенням зображень, вони мають вбудований графічний мікропроцесор, котрий може проводити додаткову обробку, звільняючи від цих задач центральний процесор. Наприклад, усі сучасні відеокарти NVIDIA і AMD (ATi) підтримують OpenGL на апаратному рівні. Останнім часом, разом зі зростанням обчислювальних потужностей графічних процесорів має місце тенденція використовувати обчислювальні можливості графічного процесору для вирішення не графічних задач (див. OpenCL). Характеристики

фірма виробник; тип, модель; підтримувана роздільна здатність; частота регенерації; глибина кольору; обсяг відеопамяті; тип шини;додаткові можливості. Звукова́ пла́та (також звукова карта, аудіоплата) (англ. sound card) — пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер). Різновиди звукових плат

У наш час звукові карти бувають убудованими в материнську плату (інтегровані звукові карти), як окремі плати розширення і як зовнішні пристрої.

Інтегровані плати вбудовуються в материнську плату комп’ютера, при цьому усі входи і виходи і кодеки припаяні до материнської плати, а обробку бере на себе центральний процесор.

Плати розширення встановлюються у роз'єм шини PCI, як правило вони відтворюють звук якісніше ніж інтегровані, проте для професійної роботи їх можливості обмежені.

Зовнішні звукові плати виникли з потребою надійного екранування сигналу від сторонніх перешкод, до того ж професійні плати мають велику кількість роз’ємів, розрахованих на підключення професійних студійних пристроїв. Зовнішні плати підключають через інтерфейси USB або WireFire, причому останній більшої пропускної здатності інтерфейсу.

73. При створенні документу іноді виникає необхідність детальніше розкрити його зміст за допомогою ілюстрації, графіка, діаграми; або прикрасити документ рамкою, логотипом чи іншими графічними ефектами.

До текстового документу можна додати векторні, растрові зображення, діаграми, схеми, інші текстові документи тощо. Щоб вставити до тексту потрібний об’єкт можна скористатись відповідною командою меню Вставка або натиснувши відповідну кнопку на панелі інструментів «Малювання», яка за звичай знаходиться в нижній частині вікна Word (додати панель інструментів: меню Вигляд ⇒ Панелі інструментів).

Кожен з об’єктів має певні властивості: розмір зображення, спосіб обтікання текстом, колір заливки, товщина, тип та колір ліній межі, розташування на сторінцітощо.

  

Більшість цих властивостей можна змінюватиза допомогою

Меню Формат ⇒ Об’єкт;

Контекстне меню  ⇒ Формат малюнка;

Панелі інструментів «Малювання»;

Панелі інструментів «Настроювання зображення»

Робота з растровими зображеннями

Зображення в текст можна вставляти:

з колекції картинок Microsoft – кнопка  (Додати картинку);

з будь-якого місця на диску – кнопка  (Додати малюнок) ⇒ вказати шлях до зображення;

зі сканера – Вставка ⇒ Малюнок⇒ Зі сканера або камери.

Щоб настроїти вигляд зображення можна скористатись інструментами на панелі «Настройка зображення», за допомогою яких можна налаштувати яскравість та контрастність, обрізати, повернути, змінити режим відображення (чорно-біле, відтінки сірого тощо), обтікання текстом, формат, розміри малюнка та зробити певні області зображення прозорими.

Робота з діаграмами та схемами

До текстового документу можна додавати різні діаграми та схеми скориставшись відповідною кнопкою  на панелі інструментів «Малювання» чи меню Вставка.

Після додавання діаграму можна відформатувати, виділивши необхідний фрагмент схеми і скориставшись стандартними для зображень методами (контекстне меню, меню Формат, панель інструментів).

Переходячи за допомогою миші від одного елементу схеми до іншого її потрібно заповнити текстом, відформатувати який можна за допомогою форматування абзаців та символів.

74. Програмне забезпечення (software) — сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи обробки даних.

Програмне забезпечення ПК поділяють на такі основні класи:

1. Операційна система та сервісні програми.

2. Інструментальні мови і системи програмування.

3. Прикладні системи.