58. Вікно редактора Word має декілька стандартних елементів. Одні з них постійно присутні на екрані, інші можна викликати за бажанням користувача. Розглянемо призначення цих елементів.

Рядок заголовка. Верхній рядок екрана є рядком заголовка, стандартного для Windows. В ньому виведено ім'я програми (в даному випадку Microsoft Word). Крім цього, в рядку заголовка є чотири кнопки: одна з лівого краю і три -- з правого. Ліва кнопка -- це кнопка виклику управляючого меню. Управляюче меню є типовим для будь-якого вікна Windows. Перша з правих кнопок згортає вікно до піктограми, друга -- відновлює нормальний розмір вікна, третя -- закриває вікно.

Рядок меню. Під рядком заголовка у вікні розміщується рядок меню, який містить такі пункти:

Файл -- робота з файлами документів;

Правка -- редагування документів;

Вид -- перегляд документів;

Вставка -- вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат -- форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис -- сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица -- робота з таблицями;

Окно -- робота з вікнами документів; Під рядком меню розміщуються звичайно панелі інструментів. Панелі інструментів -- це рядок кнопок, при натискуванні на які виконується певна дія. Для натискування кнопки слід клацнути мишою по кнопці. При фіксації курсора миші на кнопці під нею з'являється її назва, а в рядку стану -- коротка довідка про призначення кнопки. Ряд кнопок дублюють відповідні команди меню. Однак користуватись кнопками панелі значно швидше і зручніше. Word забезпечує користувача декількома панелями інструментів. Деякі панелі інструментів виводяться на екран автоматично при виконанні певних дій

59. При експлуатації комп'ютера з різних причин можливе пошкодження або втрата інформації на магнітних дисках.Це може відбутися внаслідок як фізичного пошкодження дисків, так і пошкодження інформації вірусом. І тому для зменшення втрат в таких випадках, потрібно мати архівні копії файлів. Архіватор об'єднує групу програм під одним іменем, що дозволяє запобігати втраті деяких файлів. Можливе поновлення в архіві тільки нових версій файлів.Архіватор зберігає в архіві імена каталогів та файлів.Надає можливість написання коментарів до архіву.Користувач створює архівні файли. Одна з перших програм, яка була розроблена в 1985р

 60. Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Усі програми і дані зберігаються в довготривалій (зовнішньої) пам'яті комп'ютера у вигляді файлів.

 

Файл - це певна кількість інформації (програма або дані), що має ім'я і зберігається в довготривалій (зовнішньої) пам'яті.

 

Назва файлу складається з двох частин, розділених крапкою: власне ім'я файлу і розширення, що визначає його тип (програма, дані і т. д.). Власне ім'я файлу дає користувач, а тип файлу зазвичай задається програмою автоматично при його створенні. Тип файлу Розширення

Виконувані програми exe, com

Текстові файли txt, rtf, doc

Графічні файли bmp, gif, jpg, png, pds та ін

Web-сторінки htm, html

Звукові файли wav, mp3, midi, kar, ogg

Відеофайли avi, mpeg

Код (текст) програми на мовах програмування bas, pas, cpp та ін

 

 

В різних операційних системах існують різні формати імен файлів. В операційній системі MS-DOS власне ім'я файлу повинна містити не більше восьми букв латинського алфавіту і цифр, а розширення складається з трьох латинських букв, наприклад: proba.txt

 

В операційній системі Windows ім'я файлу може мати до 255 символів, причому допускається використання російської алфавіту, наприклад:

Одиниці виміру інформаціі.doc

 

До появи операційної системи Windows 95 на більшості комп'ютерів IBM PC працювала операційна система MS-DOS, в якій діяли досить суворі правила присвоєння імен файлів. Ці правила називають угодою 8.3

 

За угодою 8.3 ім'я файлу може складатися з двох частин, розділених крапкою. Перша частина може мати довжину до 8 символів, а друга частина (після крапки) - до 3 символів. Друга частина, що стоїть після крапки, називається розширенням імені.

 

При запису імені файлу дозволяється використовувати тільки букви англійського алфавіту і цифри. Починатися ім'я має з букви. Прогалини і знаки пунктуації не допускаються, за винятком знака оклику (!), Тильди (~) або символ підкреслення (_).

 

Після введення в дію операційної системи Windows 95 вимоги до імен файлів стали істотно м'якше. Вони діють і у всіх наступних версія операційних систем Windows.

 1. Дозволяється використовувати до 255 символів.

 2. Дозволяється використовувати символи національних алфавітів, зокрема російського.

 3. Дозволяється використовувати пробіли та інші раніше заборонені символи, за винятком наступних дев'яти: / \ :*?"|.

 4. В імені файлу можна використовувати кілька точок. Розширенням імені вважаються всі символи, які стоять за останньою крапкою.

 

Роль розширення імені файлу чисто інформаційна, а не командна. Якщо файлу з малюнком привласнити розширення імені ТХТ, то вміст файлу від цього не перетвориться на текст. Його можна переглянути у програмі, призначеної для роботи з текстами, але нічого зрозумілого такий перегляд не дасть.

61. У нижній частині екрана розміщена Панель завдань, яку можна приховати або перемістити в інше місце екрана. Призначення Панелі завдань — спростити перехід від однієї запущеної програми до іншої, відображати важливу системну інформацію (наприклад, поточний час. мову введення тексту), а також полегшити виконання найуживаніших операцій.

На Панелі завдань знаходиться

1 - Кнопка «Пуск»

2 - Панель швидкого запуску

3 - Кнопки додатків

4 - Мовна панель

5 - Область сповіщень

Кнопка «ПУСК» представляє всі програми, наявні на комп'ютері. Натискання цієї кнопки відкриває Головне меню Windows XP. За допомогою Головного меню можна запустити будь-яку програму.

Панель швидкого запуску. На цій панелі у вигляді ярликів представлені часто використовувані програми. Якщо кликнути по значку із зображенням лапок, то можна побачити весь список таких програм. Склад панелі можна сформувати за своїм розсудом.

Кнопки додатків. Вікна додатків представлені на Панелі завдань у вигляді відповідних кнопок. Кнопка додається на Панель завдань при запуску програми і віддаляється, коли вікно додатка закривається. Якщо ніяких програм ще не запущено, то і кнопок, відповідних виконуваних програмам, в панелі завдань не буде.

За допомогою кнопок Панелі завдань можна:

вибрати вікно і тим самим переміщатися між запущеними програмами;

згорнути або розгорнути вікно;

закрити вікно.

Мовна панель представляє інформацію про активну розкладці клавіатури. За допомогою цієї панелі перемикаються між різними розкладками, зазвичай між російською і англійською.

Область сповіщень представляє інформацію про фонових процесах, а саме про стан деяких програм і виконанні завдань. Фонові програми не вимагають постійного контролю, але іноді потребують уваги. Значки області повідомлень відображають стан фонового процесу. Додатково на панелі індикації є годинник, що показує поточний час.

Знаходиться Панель індикації зазвичай на правому краю панелі задач і містить інформаційні значки. Кожен значок представляє програму або подію (наприклад, надходження електронної пошти). Оперативна інформація видається на панель індикації різними способами:

появою нового значка;

зміною виду значка;

відображенням вікна повідомлення.

Щоб не захаращувати область повідомлень, операційна система Windows XP ховає неактивні (невикористовувані в даний час) значки. При цьому зліва від області сповіщень з'являється піктограма. Якщо по ньому клацнути, то будуть показані всі значки області повідомлень.

62. Перша повністю електронна обчислювальна машина Ениак була побудовано в США в 50х роках. Її розміри були величезні: більш 30 м у довжину й 85 м по займаному обсягу. Вага машини— приблизно 30 тоннам. Зберігання й обробка даних у ній здійснювалися за допомогою 18 тисяч електронних ламп. У нашій країні перша ЕОМ була побудована в 60х роках.

В 1953 році наша промисловість стала випускати електронну обчислювальну машину «Стріла». Вона складалася з десятків великих металевих шаф, у яких перебували сотні ламп. Поруч стояли потужні трансформатори, що забезпечували потрібну напругу для ламп. Електричні лампи при роботі сильно нагріваються. Щоб охолоджувати тисячі ламп перших комп'ютерів, були потрібні потужні вентиляційні установки. Обчислювальна машина «Стріла» разом з допоміжним устаткуванням займала площу в 500 квадратних метрів. Цього вистачило б на 10 квартир.

Гігантські комп'ютери на електронних лампах 50-х років XX століття склали перше покоління обчислювальних машин.

Через десятиліття, на початку 60-х років на зміну електронним лампам прийшли транзистори. З ними зв'язана поява другого покоління ЕОМ.

Транзистор в ній був значно менше лампи, важив кілька грамів і практично не грівся. До того ж один транзистор був здатний замінити 40 ламп. Машини стали значно менше, надійніше, їхня швидкодія зросла.

Народження машин третього покоління зв'язують із появою інтегральних схем — кремнієвих кристалів з мініатюрною електронною схемою. Слово «інтегральний» означає «цільний, єдиний». Розмір такої схеми — не більше горошини, а транзисторів в ній упаковані тисячі. Машини зменшилися настільки, що вже могли розміщатися на письмовому столі.

Процес розвитку обчислювальної техніки триває й сьогодні.

Класифікація за призначенням

·                   великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);

·                   міні ЕОМ;

·                   мікро ЕОМ;

·                   персональні комп'ютери.

Великі ЕОМ (Main Frame)

Застосовують для обслуговування великих галузей народного господарства. Вони характеризуються 64-розрядними паралельно працюючими процесорами (кількість яких досягає до 100), інтегральною швидкодією до десятків мільярдів операцій за секунду, багатокористувацьким режимом роботи.

Міні ЕОМ

Подібна до великих ЕОМ, але менших розмірів. Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Характеризуються мультипроцесорною архітектурою, підключенням до 200 терміналів, дисковими запам'ятовуючими пристроями, що нарощуються до сотень гігабайт, розгалуженою периферією. Для організації роботи з мініЕОМ, потрібен обчислювальний центр, але менший ніж для великих ЕОМ.

МікроЕОМ

Доступні багатьом установам. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі декількох чоловік, з наявністю прикладних програмістів. Необхідні системні програми купуються разом з мікроЕОМ, розробку прикладних програм замовляють у великих обчислювальних центрах або спеціалізованих організаціях.

Персональні комп'ютери

Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.

63. Вся інформація в комп’ютері записана на диски: гнучкі, тверді, лазерні, магнітооптичі. Інформація на дисках зберігається в файлах. Файл – це поіменована область диска. У файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, а також програми, готові для виконання та інші дані. Файлова система –це набір погоджень (правил), що визначають організацію даних на носіях інформації. Для того, щоб ОС та інші програми могли звертатися до файлів, вони повинні мати свої ідентифікатори. Ідентифікатор складається з двох частин: імені та типу файла. Імена файлів в ОС ПЕОМ (крім ОС Windows) містять до 8-ми літер, цифр і знаків “мінус” та “підкреслення” , а тип – до трьох літер, цифр і деяких інших символів. Тип визначає користувач або програма, яка породжує файл. Ім’я відокремлюється від типу крапкою. Тип файла називають також розширенням імені. Імена файлів реєструються на дисках в каталогах. Каталоги також називаються директоріями, в ОС Windows – папками. Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір файлів, властивості файлів тощо. Для файла той каталог, в якому він зареєстрований, є батьківським на кожному диску є один головний (або кореневий) каталог. В ньому можуть реєструватися файли і каталоги 1 рівня. В каталогах 1 рівня можуть реєструватися файли та каталоги 2 рівня і т.д. При цьому каталоги нижчого рівня по відношенню до каталогів вищого рівня є підкаталогами, а вищого по відношенню до нижнього надкаталогами. Назви дисководів гнучких дисків фіксовані А:, В:. Для ефективного використання дискової пам’яті програміст створює на твердому диску розділи і позначає їх: С:, D:, Е. Той каталог, з яким працює користувач ПК, називають поточним, або активним або робочим.

64. Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. Комп'ютерних вірусів. Існує багато різних версій стосовно дати народження першого комп'ютерного вірусу. Однак більшість фахівців сходяться на думці, що комп'ютерні віруси, як такі, вперше з'явилися у 1986 році, хоча історично виникнення вірусів тісно пов'язане з ідеєю створення самовідтворюючих програм.

Одним із "піонерів" серед комп'ютерних вірусів вважається вірус "Brain", створений пакистанським програмістом на прізвище Алві. Тільки у США цей вірус вразив понад 18 тис. комп'ютерів. На початку епохи комп'ютерних вірусів розробка вірусоподібних програм носила чисто дослідницький характер, поступово перетворюючись на відверто вороже протистояння користувачів та безвідповідальних, і навіть кримінальних "елементів". В ряді країн карне законодавство передбачає відповідальність за комп'ютерні злочини, в тому числі за створення та розповсюдження вірусів.

Віруси діють тільки програмним шляхом. Вони, як правило, приєднуються до файлу або проникають всередину файлу. У цьому випадку кажуть, що файл заражений вірусом. Вірус потрапляє в комп'ютер тільки разом із зараженим файлом. Для активізації вірусу потрібно завантажити заражений файл, і тільки після цього вірус починає діяти самостійно. Деякі віруси під час запуску зараженого файлу стають резидентними (постійно знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера) і можуть заражати інші файли та програми, що завантажуються. Інші різновиди вірусів відразу після активізації можуть спричиняти серйозні пошкодження, наприклад, форматувати жорсткий диск.