42. Конфігурацію пк можна змінювати в міру необхідності. Але, існує поняття базової конфігурації, яку можна вважати типовою:

системний блок;

монітор;

клавіатура;

мишка.

Комп'ютери випускаються і у портативному варіанті (laptop або notebook виконання). В цьому випадку, системний блок, монітор та клавіатура містяться в одному корпусі: системний блок прихований під клавіатурою, а монітор вбудований у кришку. Системний блок - основна складова, в середині якої містяться найважливіші компоненти. Пристрої, що знаходяться в середині системного блока називають внутрішніми, а пристрої, що під'єднуються ззовні називають зовнішніми. Монітор (від англ. to monitor — відслідковувати), або дисплей (від англ. to display — показувати) призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації.Екран монітора складається з множини точок, які називаються пікселами (від англ. picture element — елемент зображення). Основними характеристи­ками моніторів, реалізованих на базі електронно-променевої трубки, є роз­дільна здатність, відстань між точками на екрані, довжина діагоналі екрана.Клавіатура комп’ютера призначена для введення символьної та керуючої інформації.На стандартній клавіатурі (101 клавіша) виділяють такі групи клавіш: алфавітно-цифрові, керуючі, клавіші керування курсором, функціональні, спеціальні клавіші та цифрову (малу) клавіатуру.

43 Основні дії над об’єктами в ос Windows можна виконати за допомогою контекстного меню, що з’являється при натисканні на об’єкті ПКМ. Контекстне меню кожного типу елементів може мати різні пункти. При активізуванні кон-текстного меню якогось документу ми отримаємо меню, яке складається із таких пунктів: Відрити,Створити,Друк,Відкрити з допомогою,Відправити, Вирізати,Копіювати,Створити ярлик,Видалити,Пре іменувати,Властивості. Основними об’єктами операційної системи Windows є: вікна, зовнішні запам’ятовуючі пристрої, папки, файли, ярлики. Кожному із цих об’єктів, крім вікон, відповідає значок (піктограма) з підписом. Кожний об’єкт Windows має властивості. Їх значення користувач може змінювати, виконуючи певні операції над цим об’єктом. До основних операцій над об’єктами відносять: створення, виділення, перейменування, видалення, відкриття, переміщення, копіювання, перегляд і зміну значень властивостей. Для виконання операцій над об’єктами в ОС Windows найчастіше використовується маніпулятор «миша».

44. Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. Існує дуже багато різних вірусів. Умовно їх можна класифікувати наступним чином: 1завантажувальні віруси Дуже небезпечні, можуть призвести до повної втрати всієї інформації, що зберігається на диску; 2файлові віруси: заражають файли. Поділяються на: віруси, що заражують програми (файли з розширенням .EXE і .COM); макровіруси: віруси, що заражують файли даних, наприклад, документи Word або робочі книги Excel; віруси-супутники: використовують імена інших файлів; 3.завантажувально-файлові віруси: здатні вражати як код boot-секторів, так і код файлів; 4.віруси-невидимки або STEALTH-віруси: фальсифікують інформацію прочитану з диска так, що програма, якій призначена ця інформація отримує невірні дані. Ця технологія, яку, інколи, так і називають Stealth-технологією, може використовуватися як в BOOT-вірусах, так і у файлових вірусах; 5.ретровіруси: заражують антивірусні програми, намагаючись знищити їх або зробити непрацездатними; 6.віруси-хробаки: заражують невеликі повідомлення електронної пошти, так званим заголовком, який по своїй суті є всього навсього лише Web-адресою місцезнаходження самого вірусу. Ознаки зараження вірусом 1Зменшення вільної пам’яті.2.Уповільнення роботи комп’ютера. 3.Затримки при виконанні програм. 4.Незрозумілі зміни в файлах.5.Неспроможність зберігати документи Word в інші каталоги, Погана робота дисків.Ранні ознаки зараження дуже тяжко виявити, але коли вірус переходить в активну фазу, тоді легко помітити такі зміни:1.Зникнення файлів. 2.Форматування HDD. 3.Неспроможність завантажити комп’ютер.4.Неспроможність завантажити файли. 5.Незрозумілі системні повідомлення, звукові ефекти.

45 Принтери призначені для виведення інформації на тверді носії, здебільшого на папір. Існує велика кількість різноманітних моделей принтерів, що різняться принципом дії, інтерфейсом, продуктивністю та функціональними можливостями. За принципом дії розрізняють: матричні, струменеві, лазерні та твердофарбові принтери. Лазерні принтери Технологія-попередник сучасного лазерного друку з'явилася в 1938 році — Честер Карлсон винайшов спосіб друку, названий електрографія, а потім перейменований в ксерографію. Світлодіодні принтери. Струменеві принтери.Матричні принтери — найстаріші з нині вживаних типів принтерів. Світлодіодний принтер Принцип роботи світлодіодних принтерів багато в чому схожий з принципом роботи лазерних. Робота принтера заснована на принципі сухого електростатичного переносу. Принципова відмінність світлодіодного від лазерного принтера полягає в механізмі освітлення світлочутливого валу

46. Головне меню розділено на три частини, що відокремлені лініями. У верхній частині (1) розташовані позначки кнопок, програм, з якими ко­рис­ту­вач часто працює (користувач сам може налаштовувати цю частину го­ловно­го меню). Середня частина (2) головного меню є основною. Нижня час­тина (3) меню містить команди завершення роботи Программы – багаторівневе ієрархічне меню, за допомогою якого запускається будь-який додаток головного меню.Избранное – пункт меню, що відкриває папку з обраними Web-сторінками, документами тощо.Документы – список останніх 15 документів, які завантажували в пам’ять комп’ютера.Настройка – відкриття панелі керування (настроювання апаратного та програмного забезпечення системи), папки Принтеры (настроювання параметрів принтерів), вікна властивостей панелі задач (редагування панелі задач, опцій головного меню і конфігурації робочого стола).Найти – пункт, який дозволяє здійснити пошук файлів і папок на вашому комп’ютері й на комп’ютерах в мережі.Справка дозволяє отримати довідкову інформацію з усіх питань роботи в Windows.Выполнить – пункт меню, що дозволяє запустити будь-яку програму, яка не установлена у системі Windows. Для цього потрібно знати точне ім’я файла, що запускає програму, або скористатися кнопкою Обзор.Завершение работы – опція, яка дозволяє коректно завершити роботу Windows перед вимкненням комп’ютера.

47. Повне доменне ім'я машини. можна розбити на дві частини — ім'я області-домена та власне ім'я машини. За порядок у доменах, як правило, відповідає певний комп'ютер, користувачі-адміністратори якого слідкують за тим, щоб не було, наприклад, різних машин з однаковими ІР-адресами. доменне ім'я — це унікальне алфавітно-цифрове ім'я, що ідентифікує конкретний вузол в мережі Інтернет. Доменні імена звичайно складаються з двох і більше частин, розділених крапками. Ліва частина доменного імені відповідає кінцевому вузлу мережі (ідентифікує кінцевий вузол мережі). Права частина є більш загальною Загальні домени верхнього рівня створені для всього співтовариства Інтернет. Спочатку було створено сім доменів: COM, NET, ORG, INT, EDU, GOV, MIL. Тоді, в 1984 році, в документах, прийнятих при затвердженні цих доменів, було зазначено, що такої їх кількості "буде достатньо, і появи нових доменних зон не очікується ". Однак зростання мережі Інтернет перевершив всі прогнози, і у світової спільноти користувачів Мережі збільшилася потреба в числі і типах доменів верхнього рівня.У 2001 році було прийнято рішення про введення ще семи нових доменних зон: INFO, BIZ, NAME, COOP, MUSEUM, AERO і PRO. В даний час всі сім нових доменів загального користування працездатні в повному обсязі.

48. Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Загалом в залежності від розміру листа та швидкості каналу зв'язку доставка електронного листа триває в середньому від кількох секунд до кількох хвилин. Щоправда можуть бути затримки через збої в поштових серверах.

49. На сьогоднішній день можна сказати, що більш-менш точно склалися такі групи програмного забезпечення:

операційні системи та оболонки;

системи програмування (транслятори, бібліотеки підпрограм, відлагоджувачі тощо);

інструментальні системи;

інтегровані пакети програм;

динамічні електронні таблиці;

системи машинної графіки;

системи управління базами даних (СУБД);

прикладне програмне забезпечення.

Зрозуміло, цю класифікацію не можна вважати вичерпною, але вона більш-менш наочно відображає напрями удосконалення та розвитку програмного забезпечення.

50. Викликати програму Проводник можна в один із та­ких способів:

• у меню Пуск вибрати пункт «Программы», а потім — підпункт « Проводник »;

« при натисненій клавіші <Shift> двічі клацнути ми­шею на значку будь-якої папки (наприклад, Мой ком­пьютер);

• клацнути правою клавішею миші на одній із папок (Мой компьютер, Сетевое окружение, Корзина) або на кнопці «Пуск». Далі із контекстного меню виб­рати пункт «Проводник».

У лівій частині вікна програми “ПРОВОДНИК” розміщена зона з ієрархічною деревоподібною структурою папок, що дозволяє швидко звернутися до будь-якого файла, папки, диска комп’ютера. У правій частині вікна виводиться вміст папок.Програма Проводник використовується для полег-шення роботи з файлами, папками, дисками, ярликами. Вікно Провідник поділено на дві частини. Якщо на Панелі інструментів вибрати кнопку Папки, то в лівій частині відкривається панель Папки, на якій відображаються дерева папок пристроїв. У правій частині вікна відображається вміст вибраної на дереві папки Більшість людей копіюють і переміщують файли за допомогою методу, який зветься перетягування. Спочатку відкрийте папку, що містить файл, який потрібно перемістити. Потім відкрийте папку, до якої цей файл потрібно перемістити. Розташуйте вікна папок на робочому столі так, щоб бачити вміст обох папок. Користуючись методом перетягування, можна помітити, що інколи файл чи папка копіюється, а іншим разом переміщується. Чому це так? Якщо перетягнути об’єкт поміж папками, розташованими на одному жорсткому диску, об’єкти буде переміщено, так що не буде створено дві копії одного файлу чи папки на тому ж диску. Якщо ж перетягнути об’єкт до папки, розташованої на іншому жорсткому диску (наприклад, мережному) або на знімному носії, наприклад, компакт-диску, об’єкт буде скопійовано. У цьому разі файл або папка не видаляються з початкового розташування.

51. Для введення інформації до пам’яті комп’ютера існують різні прист­рої. Найуніверсальнішим пристроєм введення є клавіатура. До пристроїв введен­ня належать також маніпулятори типу миша, джойстик. Для оптичного зчи­ту­вання зображень і перетворення їх у цифровий код застосовуються ска­не­ри. Останнім часом використовуються цифрові ві­део­­камери та фотоапара­ти.Основним пристроєм виведення інформації в ПК є монітор Монітор (дисплей) - це стандартний пристрій виведення, призначений для візуального відображення текстових та графічних даних. В залежності від принципу дії, монітори поділяються на:

монітори з електронно-променевою трубкою;

дисплеї на рідких кристалах.

. Монітор служить для відображення на екрані графічної та символьної інформації. Для виведення інформації на папір використовують принтери. клавіатура – це складний пристрій, що дозволяє вводи­ти дані в ПК. Крім того, за допомогою клавіатури користувач може керувати роботою комп’ютерата різних додатків. Окрім панелі з клаві­шами, вона містить електронні схеми, які пере­тво­рюють натискання клавіш в двійкові коди.Миша – це пристрій для позиціонування курсора та керування роботою програ. Сканери – це пристрої для введення в комп’ютер чорно-білих або кольорових зображень безпосередньо з паперового документу.

52. Програма Проводник використовується для полег-шення роботи з файлами, папками, дисками, ярликами. Папка — це кілька файлів або папок, згрупованих за певною ознакою. Ярлик — це значок, що вказує шлях до вибраної папки, файла і служить для автоматичного їх завантаження. Візуально ярлик відзначається тим, що містить стрілку в нижній частині значка.Вікно програми Проводник складається з двох частин: лівої (панель ресурсів комп'ютера) і правої (панель вмісту вибраної папки) .

На найвищому рівні панелі ресурсів розміщується ро­бочий стіл, оскільки з нього є доступ до решти ресурсів —папок Мой компьютер, Сетевое окружение і Корзина. Ці три компоненти належать до одного рівня ієрархії.

Якщо з нижньої частини значка якогось об'єкта вихо­дить вертикальна штрихова лінія, то всі значки, з'єднані з нею горизонтальними лініями, є елементами цього об'єкта. Наприклад, диски є елементами папки Мой компьютер.

Ліворуч від значка об'єкта у прямокутній рамці може бути знак « + » або «-». При клацанні мишею на знаку « + » з'являється «дерево» об'єкта з «гілками», показуючи, які документи входять до нього (наприклад, які папки є на диску С:). При цьому знак « + » замінюється знаком « —». При клацанні мишею на знаку «-» відбувається зворот­ний процес — вузол згортається («гілки» вилучаються).

Якщо розгорнуто багато об'єктів, то для перегляду дов­гої деревоподібної структури можна скористатися вер­тикальною лінійкою прокручування.

Переміщення по дереву в панелі ресурсів не змінює вміст правої панелі, що є звичайним вікном папки. Для зміни вмісту тут досить клацнути мишею на значку папки, яка цікавить, у панелі ресурсів. Таке переміщення по дереву дає змогу вибрати об'єкт швидше, ніж при послі­довному відкриванні вкладених папок.

53. Комп'ютерний вірус - це невелика програма, що написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. Існує дуже багато різних вірусів. Основними джерелами вірусів є:

дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

комп'ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Internet;

жорсткий диск, на який потрапив вірус в результаті роботи з зараженими програмами;

вірус, що залишився в оперативній пам'яті після попереднього користувача.

Оскільки нові віруси з’являються щодня, важливо обрати антивірусну програму з можливістю автоматичного оновлення. Під час оновлення антивірусного програмного забезпечення до списку вірусів завантажуються дані про нові віруси, що убезпечує комп’ютер від нових атак. Якщо ж база антивірусного програмного забезпечення застаріє, комп’ютер стане вразливим до нових загроз. Оновлення зазвичай вимагають щорічної плати за підписку. Подовжуйте підписку, щоб отримувати регулярні оновлення.

54. Пам'ять комп'ютера —це пристрої, в яких зберігаються дані та програми. Пам'ять комп'ютера поділяється на внутрішню (основну) та зовнішню. До внутрішньої пам'яті відносяться: оперативна пам'ять, регістри процесора, постійна пам'ять і кеш-пам'ять. Оперативна пам'ять є одним з найважливіших елементів комп'ютера. Саме з її процесор бере програми і вихідні дані для обробки, у неї він записує отримані результати. Назва “оперативна” ця пам'ять одержала тому, що вона працює дуже швидко, так що процесору практично не доводиться чекати при читанні даних з чи пам'яті запису в пам'ять. Однак дані, що містяться в ній, зберігаються тільки поки комп'ютер включений. При вимиканні комп'ютера вміст оперативної пам'яті стирається Оперативна пам’ять реалізована на основі спеціальних мікросхем і її обсяг легко розширюється додаванням потрібної кількості мікросхем. Обсяг оперативної пам’яті вимірюється в кілобайтах (1 Кб = 1024 байта) і мегабайтах (1 Мб = 1024 кілобайтів). Регістри - це надшвидка пам’ять процесора. Вони збе¬рігають адресу команди, саму команду, дані для її виконання і результат.Для збільшення продуктивності комп’ютера, тимчасового зберігання вмісту комірок оперативної пам’яті використовується кеш-пам’ять. Кеш-пам’ять є проміжним запам’ятовуючим пристроєм і використовується для прискорення обміну між процесором і оперативною пам’яттю. Постійна пам’ять - це пристрої для довготривалого зберігання програм та даних. Використовується вона тільки для читання інформації. Як правило, ця інформація записується при виготовленні комп’ютера і слугує для початкового завантаження операційної системи, перевірки дієздатності комп’ютера.

55. MICROSOFT WORD являє собою додаток для обробки текстів. Його можна використовувати для створення листів, звітів, накладних, брошур, романів та інших текстових документів. Текстовий документ - це будь-яка інформація, зображена символами клавіатури комп'ютера. Документи, створені в WORD, можуть містити як текст, так і графіку, і інші об'єкти, наприклад, звук і відео кліпи. WORD дозволяє легко форматувати символи і абзаци. Вбудовані програми перевірки орфографії та граматики перевіряють документ не тільки після його завершення, але і в процесі створення. Існуючі засоби роботи з об'єктами дозволяють створювати привабливі документи для друку, відображення на екрані та розміщення в INTERNET. І, нарешті, підтримка формату HTML забезпечує хороший інструмент для початківців дизайнерів WEB-сторінок. ЗавантаженняWOPD. • Стандартна: Пуск Програми Microsoft WORD • Через панель Microsoft OFFICE • Через ярлик програми. • Через відкриття документа WORD. Текстові процесори підтримують такі основні функції редагування:

· вставка фрагменту тексту;

· видалення фрагменту тексту;

· переміщення фрагменту тексту;

· копіювання фрагменту тексту;

· пошук і контекстну заміну.

56. Інтернет глобальна телекомунікаційна мережа інформаційних і обчислювальних ресурсів. Служить фізичною основою для Всесвітньої павутини. Часто згадується як Всесвітня мережа, Глобальна мережа, або просто Мережу. Являє собою хаотичне об'єднання автономних систем, що не гарантує якості зв'язку, але забезпечує хорошу стійкість і незалежність функціонування системи в цілому від працездатності будь-якого її ділянки. 4 жовтня 1957 СРСР запустив перший штучний супутник Землі, в результаті чого відставання США стало видно неозброєним поглядом. Автор передбачав створення глобальної мережі взаємопов'язаних комп'ютерів, за допомогою якої кожен зможе швидко отримувати доступ до даних і програм, розташованим на будь-якому комп'ютері. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великобританії та Норвегії — мережа стала міжнародною.У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер (англ. web-browser) NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою. У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи. Всесвітня мережа стала невід'ємною часткою життя у розвинутих країнах, та країнах, котрі розвиваються. 5 січня 2011 року кількість інтернет-користувачів у світі сягнула 2 мільярдів.

57. Призначенням комп'ютера є виконання програм. Програма містить команди, що визначають порядок дії комп'ютера. Сукупність програм для комп'ютера складає програмне забезпечення (ПЗ). За функціональною ознакою розрізняють системне і прикладне програмне забезпечення.

У першому наближенні всі програми, що працюють на комп'ютері, можна умовно розділити на три категорії:

прикладні програми, які безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт;

2.системні програми, що виконують різні допоміжні функції, наприклад:

-управління ресурсами комп'ютера;

-створення копій використовуваної інформації;

-перевірка працездатності пристроїв комп'ютера;

-видача довідкової інформації про комп'ютер тощо;

3.інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп'ютера.

Крім того, з'явилися нетрадиційні програми, класифікувати які за усталеними критеріями дуже важко, а то й просто неможливо, як, наприклад, програма-електронний співрозмовник.

На сьогоднішній день можна сказати, що більш-менш точно склалися такі групи програмного забезпечення:

операційні системи та оболонки;

системи програмування (транслятори, бібліотеки підпрограм, відлагоджувачі тощо);

інструментальні системи;

інтегровані пакети програм;

динамічні електронні таблиці;

системи машинної графіки;

системи управління базами даних (СУБД);

прикладне програмне забезпечення.

Зрозуміло, цю класифікацію не можна вважати вичерпною, але вона більш-менш наочно відображає напрями удосконалення та розвитку програмного забезпечення.