Фільмоскоп

Фільмоскоп – це діапроектор, призначений для демонстрування діафільмів з розміром кадру 18´24 мм або 24´36 мм. В загальноосвітніх школах використовують фільмоскопи Ф-68, ФС, ЛЭТИ-60.

Фільмоскоп Ф-68 має ручне керування. Він має дуже слабкий світловий потік і тому може використовуватися при повному затемненні.

Фільмоскоп ЛЭТИ-60 має дистанційне керування, яке дає змогу вмикати апарат на відстані, змінювати кадри в прямому і зворотному напрямах. До нього можна під’єднати кіноустановку або магнітофон і чергувати показ кадрів діафільму з кінопроекцією або звуковим супроводом. Фільмоскоп використовується в аудиторіях, які вміщують до 50 чоловік.

Кадропроектор

Кадропроектор призначений для демонстрування чорно-білих і кольорових діапозитивів і слайдів з розміром кадру 24´36 мм. Слайди вставляються в рамки 50´50 мм.

В навчально-виховному процесі застосовуються такі проектори:

–   з ручним керуванням – “Горизонт”, “Свитязь”;

–   з дистанційним керуванням – “Протон”, “Альфа”, “Свитязь-авто”, “Пеленг-500”, “Пеленг-500К”.

Для правильної зарядки слайдів потрібно встановити їх в кадропроектор емульсійним боком до джерела світла, а зображення повинно бути перевернутим на 180°.

Зарядка слайдів в кадропроектор відбувається так. Пачку слайдів вкладаємо в подавальний лоток і притискуємо до роздавальної щоки штовхача. Повністю всуваємо штовхач і відводимо його назад до упору. Після закінчення демонстрування штовхач просуваємо у зворотному напрямку і слайд переміщуємо у приймальний лотік.

103

Класифікація систем підготовки текстових документів.

Програми підготовки текстів призначені для підготовки всіх видів текстової документації - статей, листів, технічних описів та ін. Практично будь-який документ, що звичайно готувався на друкарській машинці, може бути створений за допомогою комп’ютера і спеціального програмного забезпечення; при цьому з’являється можливість багаторазово виправляти окремі фрагменти, не вводячи наново весь текст, змінювати шрифти, вставляти малюнки, підготовлені на комп’ютері, і, нарешті, друкувати на принтері потрібну кількість примірників документу. Можна автоматично складати змісти документів, перевіряти правильність написання слів і т.д. Таким чином, підготовка текстових матеріалів на комп’ютері не тільки виконується швидше і ефективніше, ніж на друкарській машинці, але і надає нові, недоступні раніше можливості.

Сучасні програмні продукти для підготовки текстових документів значно відрізняються один від одного своїми характеристиками, можливостями вводу і редагування тексту, його форматування і виводу на друк, складністю в освоєнні і користуванні. Серед програмних продуктів, призначених для підготовки текстів, можна виділити три великих класи:

· редактори текстів,

· редактори документів або текстові процесори,

· настільні видавництва.

104

1 Призначення модема

1 Що таке модем? Модем (Modem) - пристрій для перетворення цифровий інформації сигналу в аналоговий (МОдуляция) передачі по аналоговим лініях зв'язку, й протилежного перетворення прийнятого аналогового сигналу знову у цифровий (ДЕМодуляция). Навіщо це потрібно. Оскільки комп'ютери можуть обмінюватися лише цифровими сигналами, а канали зв'язку такі, що найкраще у яких проходять аналогові сигнали, при цьому і бути місток, перетворюючий сигнал - модем. Але модем мають ще немало та інших функцій, основні їх це корекція помилок, і стиснення даних. Перший режим забезпечує додаткові сигнали, з яких модеми здійснюють перевірку даних двома кінцях лінії відкидають немарковану інформацію, а другий стискує інформацію ще швидкою і чіткої її передачі, та був відновлює в який отримує модемі. Обидва ці режиму помітно збільшують швидкість і чистоту передачі, особливо у російських телефонних линиях.

2 До основних рис модемов

1 Модеми різняться за багатьма характеристиками: виконання, підтримуваним протоколів передачі, протоколів корекції помилок, можливості голосової, факсимільного передачі данных.

1 По виконання (зовнішній вигляд, розміщення модему стосовно комп'ютера) модеми бывают:внутрішні - вставляються в комп'ютер як оплата розширення; настільні (зовнішні) мають окремий корпус й міститься поруч із комп'ютером, з'єднуючись кабелем з портом комп'ютера; модем як картки миниатюрен і приєднується до портативному комп'ютера через спеціальний розняття; портативний модем схожий із настільним модемом, однак має зменшені розміри і автономне харчування; стоечные модеми вставляються у спеціальну модемну стійку, яка підвищує зручність експлуатації, коли кількість модемів перевалює за десяток.

2 Модеми різняться також із типам:асинхронний модем може виконувати лише передачу по аналогової телефонної сіті й працює тільки з асинхронними комунікаційними портами термінальних пристроїв (в чистому вигляді у час немає); факс модем - це класичний модем з доданої факс можливістю, що дозволяє обмінюватися факсами з факс апаратами та інші факс модемами; голосової модем - це модем здатний як виконувати функції факс- модему, а й з телефонної мережі голосові повідомлення, записуючи в файл; модем із підстраховкою виділеної лінії коммутируемой - ці модеми використовуються, коли потрібно надійність зв'язку. Але вони є дві незалежні входу для лінії (Один сполучається з виділеної лінією, а другий - з коммутируемой); SVD модем (Simultaneous Voice and Data - одночасно голосу і дані) дозволяють одночасно ( а чи не чергуючи) з передачею даних говорити з допомогою телефонної трубки, підключеної до модему; синхронний модем - підтримки синхронний і асинхронний режиму передачі; четырехпроводный модем - ці модеми працюють за двом виділених лініях( одна використовується лише передачі, друга лише прийому) в дуплексном режимі. Це використовується зменшення впливу відлуння; стільниковий модем - йдуть на мобільного радіотелефонії, до якої належить і стільниковий зв'язок; ISDN модем - об'єднують у своїй корпусі звичайний модем і ISDN адаптер; радіо модем використовує ефір як середовище передачі замість телефонних дротів; мережевий модем - це модеми з умонтованим мережним адаптером локальної мережі задля об'єднаного використання їх у локальної мережі; кабельний модем - ці модеми використовувати передачі канали кабельного телебачення. У цьому Швидкість може становити 10

105

Засоби навчання - це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу. В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Оконя, в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учня. Прості засоби. 1. Словесні: підручники, навчальні посібники і под.  2. Прості візуальні засоби: реальні предмети, моделі, картини і под. Складні засоби. 1. Механічні візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп та інші. 2.  2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо. 3. Аудіовізуальні: звуковий фільм, телебачення, відео.  4. Засоби, які автоматизують процес навчання: лінгвістичні кабінети, комп'ютери, інформаційні системи, телекомунікаційні мережі.

107. Досвід використання технічних засобів навчання у навчально-виховному шкільному процесі показує, що систематичне використання їх поряд з традиційними засобами дає змогу найефективніше розв’язувати такі дидактичні завдання: - забезпечувати науковість навчання; - посилювати наочність; - розвивати пізнавальні інтереси і здібності учнів; - забезпечувати здобуття учнями більш тривких і глибоких знань; - прискорювати темп вивчення і запам’ятовування навчального матеріалу; - активізувати самостійну роботу учнів; - здійснювати зв’язок теорії з практикою; - індивідуалізувати навчання; - систематично контролювати засвоєння знань

109. Електронний посібник – це програмно-методичний комплекс призначений забезпечити можливість слухачам курсів підвищення кваліфікації самостійно або з допомогою викладача засвоїти навчальний курс або його розділ. Такий продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку. Електронний посібник може використовуватися для самостійного вивчення навчального матеріалу з певного предмета або поглиблення вивчення лекційного курсу. Електронний посібник має ряд принципових відмінностей від посібника, виготовленого типографським способом: 1. Можливість мультимедіа; 2. Забезпечення віртуальної реальності; 3. Високий ступінь інтерактивності; 4. Можливість індивідуального підходу до слухача. Включення в структуру електронного посібника елементів мультимедіа дозволяє здійснювати одночасну передачу різноманітних видів інформації. Як правило це означає співвідношення тексту, графіки, анімації і відео. Багато процесів і об’єктів в електронному посібнику може бути подано в динаміці їх розвитку, а також у вигляді 2-х або 3-х мірних моделей, що викликає у користувача ілюзію реальності зображуваних об’єктів. Інтерактивність дозволяє встановити зворотній зв’язок користувача інформацією з її джерелом (викладачем). Для інтерактивної взаємодії характерна оперативна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення. Електронний посібник має певні переваги перед традиційними видами посібників: 1. Вивчення матеріалу може бути не пов’язане з часовими рамками (аудиторними заняттями). 2. Дозволяє розвивати навички самостійної роботи слухачів. 3. Структура посібника допомагає встановлювати контроль над вивченням відповідних блоків тем. Електронні посібники можуть мати додаткові можливості в порівнянні з паперовим варіантом. Однією із таких можливостей є використання гіперпосилань, за допомогою яких можливий швидкий перехід від однієї частини посібника до іншої.

. 111.До засобів навчання висувають різнобічні вимоги: функціональні, педагогічні, ергономічні, эстетические, економічні.

Функціональні — здатність апаратури забезпечувати необхідні режими роботи (гучність і якість звучання; місткість касет аудіовізуальних засобів, достатня для проведення заняття з мінімумом перезаряджень; універсальність приладу).

Педагогічні — відповідність можливостей технічного засобу тим формам і методам навчально-виховного процесу, які погодяться із сучасними вимогами.

Ергономічні — зручність і безпека експлуатації; мінімальна кількість операцій при підготовці й роботі з апаратом; рівень шуму; зручність огляду, ремонту, транспортування.

Естетичні— гармонія форми (наочне вираження призначення, масштаб, домірність); цілісність композиції, товарний вигляд.

Економічні — відносно невисока вартість при високій якості й довговічності технічних засобів.