1.Електро́ннаобчи́слювальнамаши́на  — загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин. ВидиМіні-ЕОМ (minicomputer) — мала ЕОМ, що має невеликі розміри та вартість. З'явившись в кінці 1960-х років, міні-ЕОМ мають широкі можливості в розв'язанні задач різноманітних класів.МікроЕОМ (microcomputer) — ЕОМ малих розмірів, створена на базі мікропроцесора. Розрізняють мікроЕОМ вбудовані та персональні, настільні та портативні, професійні та побутові.Великі ЕОМ (мейнфрейми)Супер ЕОМ (суперкомп'ютери)

Персональні комп'ютери. Бурхливий розвиток набули в останні 20 років. Персональний комп'ютер (ПК) призначений для обслуговування одного робочого місця і спроможний задовольнити потреби малих підприємств та окремих осіб. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп'ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією.

Персональні комп'ютери умовно можна поділити на професійні та побутові, але в зв'язку із здешевленням апаратної частини, межі між нами розмиваються. З 1999 року задіяний міжнародний сертифікаційний стандарт - специфікація РС99:масовий персональний комп'ютер (Consumer PC);діловий персональний комп'ютер (Office PC) ;портативний персональний комп'ютер (Mobile PC); робоча станція (WorkStation);     розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)Більшість персональних комп'ютерів на ринку підпадають до категорії масових ПК. Ділові ПК - мають мінімум засобів відтворення графіки та звуку. Портативні ПК відрізняються наявністю засобів з'єднання віддаленого доступу.Робочі станції - збільшені вимоги до пристроїв збереження даних. Розважальні ПК - основний акцент до засобів відтворення графіки та звуку.

2.Файл- блок інформації на зовнішньому запам'ятовуючому пристрої комп'ютера, що має певне логічне уявлення, відповідні йому операції читання-запису й, як правило, фіксоване ім'я, що дозволяє отримати доступ до цього файлу і відрізнити його від інших файлів. Фа́йлова систе́ма — спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої. Атрибути - це поля даних, які відносятся до файлу, але не є його частиною. Вони не враховуються при підрахунку розміру файлу і можуть бути скопійовані або видалені без зміни самого файлу. Система використовує атрибути для зберігання, наприклад, розміру ,типу файлу, дати його останньої зміни і т.д. Так само яу в інших операційних системах.

3.Основне призначення текстових редакторів –

створювати текстові файли, редагувати тексти,

переглядати їх на екрані, змінювати формат

текстового документа, роздруковувати його на

принтері.Функціональні можливості набирати

текст із клавіатури;виправляти символи,

вставляти новий символ на місце помилкового;

вставляти й видаляти групи символів у межах рядків, не набираючи заново весь рядок, а зрушуючи частину її вліво/вправо в режимі вставки;

копіювати фрагмент тексту, використовуючи

певну частину пам'яті - так званий «буфер» (або

«кишеня», як говорять програмісти) для

тимчасового зберігання

копируемих фрагментів тексту;

видаляти одну або кілька рядків, копіювати й

переміщати їх в інше місце тексту;

розсовувати рядка набраного тексту, щоб

вставити туди новий фрагмент;

вставляти фрагменти з інших текстів,

переглядати тексти й виявляти групи, що

зустрічаються в цьому тексті слова або, слів,

заздалегідь виділених користувачем;

зберігати набраний текст (а при необхідності й

всі проміжні варіанти цього тексту) у вигляді

файлу на магнітному диску або іншому

запам'ятовувальному пристрої;

форматувати текст (тобто змінювати довжину

рядка, межстрочние відстані, вирівнювати текст

по краї або середині рядка й т.д.);

змінювати шрифти, їхній розмір, робити

виділення за допомогою підкреслення або

застосування різного написання букв

(курсивного, напівжирного й т.п.);

роздруковувати підготовлений текст на принтері.

4. Обчи́слювальна те́хніка є

найважливішим компонентом

процесу обчислень і обробки

даних. Першими

пристосуваннями для

обчислень були, ймовірно, всім

відомі лічильні палички, які й

сьогодні використовуються в

початкових класах багатьох

шкіл для навчання лічбі.

Розвиваючись, ці

пристосування ставали

складнішими, наприклад,

такими як фінікійські глиняні

фігурки, також призначені для

наочного подання кількості,

однак для зручності

поміщаються при цьому в

спеціальні контейнери. Такими

пристосуваннями, схоже,

користувалися торгівці і

рахівники того часу.Поступово з

найпростіших пристосувань для

рахунку народжувалися все

більш і складніші

пристрої: абак (рахівниця), лог

рифмічна лінійка, механічний арифмометр, електронний комп'ютер . Незважаючи на

простоту ранніх

обчислювальних пристроїв,

досвідчений рахівник може

отримати результат за

допомогою простих засобів

навіть швидше, ніж деякі

власники сучасних

калькуляторів. Природно, сама

по собі, продуктивність і

швидкість рахунку сучасних

обчислювальних пристроїв

давно вже перевершують

можливості самого видатного

рахівника-людини.

Неможливо точно відповісти на питання, хто

саме винайшов комп'ю­тер. Річ у тому, що

комп'ютер не є винаходом однієї людини.

Комп'ютер увібрав у собі ідеї та технічні рішення

багатьох вчених та інженерів. Розви­ток

обчислювальної техніки стимулювався потребою

у швидких та точних обчислюваннях і тривав

сотні років. У процесі розвитку

обчислювальна техніка ставала дедалі більш

досконалою. Цей процес триває і в наш час.

5. Вікно — це прямокутна область екрана, у якій виводиться певна інформація: вміст дисків, програми, створювані користувачем документи, запити й повідомлення Windows. Вікна можна відкривати (розгортати), закривати, згортати, переміщуватити, упорядковувати, міняти розміри . Відкрите вікно може займати цілий екран або його частину. ^ Хоча вміст кожного вікна індивідуальний, у всіх вікон є загальні частини. Насамперед, вікна завжди з'являються на робочому столі — основної робочої області екрану. Крім того, майже у всіх вікон є ті самі основні елементи. Рядок меню. Містить елементи, що обираються мишею або клавішами.Рядок заголовка. Відображає іконку системного меню вікна , назву документа або програми Кнопка згортання вікнаКнопка розгортання вікнаКнопка закриття вікнаСмуга прокручування. Дозволяє прокручивать вміст вікна для перегляду інформації, яку не бачимо в даний момент.Межі та кути. Можна перетаскувати покажчиком миші, змінюючи розмір вікна, якщо вікно займає частину робочого вікна.Вікно також може мати Рядок стану, де відображуються характеристики даних у вікні. 

6. Після запуску програма Word автоматично створює новий документ і дає йому ім'я Документ1. Із новоствореним документом можна відр працювати, наприклад уводити в нього текст із клавіатури або вставл, фрагменти вже набраного тексту через буфер обміну. Майже відразу після створення документ потрібно зберегти у файлі на диску, надавши йому змістовне ім'я. Для збереження документа використовують кнопку  (Зберегти) панелі швидкого доступу. Якщо документ іще жодного разу не було збережено (про це зазвичай свідчить його назва Документ1, Документ2 і т. д.), То буде відкрито вікно Збереження документа Відкрити існуючий документ Word можна різними способами: Клацнути кнопку пуск, у списку доступних команд клацнути командувідкрити , далі у вікні Відкриття документа вказати:диск і папку, де зберігатиметься файл (зі списку Папка);   ім'я файлу (увівши його в поле Ім'я файлу або виділивши його у списку );  Натиснути кнопку  (Відкрити) Після цього документ відобразиться в робочій області програми.

7. Внутрішня пам’ять (основна) – пам’ять високої швидкості і обмеженого об’єму. Всі вузли комп’ютера виконують певну роботу з інформацією. Біт – найменша частинка  пам’яті комп’ютера. Звідси у слова біт є два значення: одиниця вимірювання інформації і частина пам’яті комп’ютера. Друга властивість внутрішньої пам’яті є адреса. Вісім розміщених підряд є байт. У внутрішній пам’яті комп’ютера всі байти пронумеровані. Нумерація починається з нуля. Порядковий номер байта називається його адресою. Об’єм пам’яті вимірюється в Мб. Чим їх більше тим краще і швидше працюють програми. Оперативна пам’ять (RAM) – це масив кристалічних комірок що зберігають дані, існує багато різних типів оперативної пам’яті, але з точки зору фізичного принципу дії розрізняють динамічну пам’ять (DRAM) і статичну пам’ять (SRAM). зовнішня пам’ять – це, як правило, накопичувач на магнітних та оптичних дисках. Зовнішня пам’ять призначена для довгострокового зберігання програм і даних. Пристрої зовнішньої пам’яті є енергозалежні при виключені блоку живлення не приводять до втрат даних. Об’єм є важливою характеристикою зовнішньої пам’яті. Об’єм зовнішньої пам’яті можна збільшувати, добавляючи все нові і нові накопичувачі. Не менш важливими характеристиками зовнішньої пам’яті є час доступу до інформації і швидкість обміну інформації. 

8. Операційна система — це програмний комплекс, що забезпечує керування апаратними засобами комп'ютера, а також надає середовище для виконання прикладних програм. ОС приховує від користувача складні подробиці роботи апаратного і програмного забезпечення. Це надає користувачу більше часу для творчої діяльності. Найбільш популярні три сімейства операційних систем: Windows (випускається корпорацією Microsoft) і UNIX для IBM-сумісних комп’ютерів та MacOS(поставляється фірмою Apple) для комп’ютерів Makintosh. ОС сімейства UNIX розробляються різноманітними виробниками; серед них є і безкоштовні; одна з найвідоміших – Linux. Найбільшими недоліками систем UNIX є складність установки та налаштування і, порівняно з Windows, мала кількість програмного забезпечення. При завантаженні операційної системи Windows XP на екрані відображається вміст системної папки Рабочий стол.Робочий стіл – старша папка в ієрархічній структурі Windows XP, вона залишається відкритої протягом усього сеансу роботи. Перед початком роботи рекомендується зробити настроювання Рабочего стола. Кожен користувач має право установлювати власні параметри настроювання, що будуть завантажуватися при вході в систему. Настроювання дозволяють користувачу відображати на Рабочем столе визначений набір системних і робочих папок, файлів і ярликів, змінювати значки об'єктів на Рабочем столе, фон Рабочего стола, роздільну здатність екрана, кількість використовуваних кольорів, вид і розмір шрифту, зовнішнє оформлення вікон, використовувати звукові схеми і т.п.

9.Формат:робота з шрифтами,з параметрами абзацу у виділеному фрагм.тексту;ств.списку,рамок,фону;розбиття вид.тексту на колонки;ств.буквиці;позиція для клавіші ТАВ;вибір напрямку тексту,регістру у вид.фрагм.;автомат.редаг.тексту фрагмента;призн.фону для тексту і т.д.Після виділення фрагмента йому можна надати новий формат: змінити стиль шрифта, розмір або назву шрифта, розбити текст на колонки, встановити рамки та фон, швидко змінити регістр набору, змінити параметри абзацу тощо.Для форматування тексту можна використовувати або кнопки панелі інструментів, або команди пункту меню Формат.Пункт Змінити зовнішній вид (параметри) символів можна за допомого кнопок панелі інструментів Форматування або викликавши послугою головного меню Формат Шрифт вікно налагодження параметрів шрифта Шрифт Для створення стилю заголовка документа виконайте такі дії: 1. Виділити необхідний фрагмент тексту для форматування символ, слово, речення, абзац або увесь текст.  2. Використовуючи елементи управління панелі Форматування можна вибрати 1) у випадаючому списку (1) назву шрифта; 2) у випадаючому списку (2) розмір шрифту; 3) за допомогою кнопок (3-5) вид шрифту.

10. Операці́йна систе́ма (скор. ОС) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.До складу операційної системи входять:ядро операційної системи, що забезпечує розподіл та управління ресурсами обчислювальної системи;базовий набір прикладного програмного забезпечення, системні бібліотеки та програми обслуговування.Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи та забезпечують три типи системних сервісів:управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).Кожна з цих підсистем представлена відповідними функціями ядра системи.Багатозадачні операційні системи також включають ще одну обов'язкову складову - механізм підтримки багатозадачності. Ця складова не надається в якості системного сервісу і тому не може бути віднесена до жодної з підсистем.

11. Рядок стану. Внизу вікно програми замикає рядок стану. Це інформаційний рядок, в якому вказується різна інформація про документ і режими редактора, якось: число сторінок, поточне положення в документі, мова, фонові операції, що виконуються, і тому подібне.

12. Класифікація за призначенням:великі електронно-обчислювальні машини (ЕОМ);           міні ЕОМ;              мікро ЕОМ;         персональні комп'ютери. Класифікація за розміромнастільні (desktop); портативні (notebook);  кишенькові (palmtop).Найбільш поширеними є настільні ПК, які дають змогу легко змінювати конфігурацію. Портативні зручні для користування, мають засоби комп'ютерного зв'язку. Кишенькові моделі можна назвати 'інтелектуальними' записниками, дозволяють зберігати оперативні дані і отримувати швидкий доступ.

13. При роботі з ОС Windows  використовують поняття об'єкт – це все те, з чим оперує Windows:програма, група програм, диск, папка, файл, документ, піктограми, ярлики та інше.Загальні відомості про операційну систему Windows.Кожна ОС забезпечує кілька видів взаємодії (інтерфейсу):      інтерфейс користувача;    апаратно-програмний інтерфейс;   програмний інтерфейс.

14. Кожен абзац визначається відступом зліва від лівого краю сторінки, відповідно відступом з права. міжрядковим інтервалом, способами вирівнювання тощо. Налагодження параметрів абзацу можна здійснити використовуючи команди панелі інструментів форматування та горизонтальної лінійки. 

1 – встановлення стилю абзаца; 2 – вирівнювання з лівого краю; 3 – вирівнювання по центру; 4 – вирівнювання з правого краю; 5 – одночасне вирівнювання з правого та лівого країв; 6 – створення нумерованого списку; 7 – створення маркованого списку;

На горизонтальній координатній лінійці знаходяться: (1) маркер абзацного відступу першого рядка, (2) і (3) маркер задання лівої та правої меж абзацу відповідно. Пересуваючи їх за допомогою миші, можна змінювати відповідні параметри абзацу. Для більш точного встановлення параметрів абзацу використовується команда Абзац із меню Формат Дод. 2. Після вибору цієї команди з'являється діалогове вікно Абзац. Встановлення абзацних відступів та інтервалів виконується на вкладці Відступи та інтервали. 

15.Додаткові устрою, які можна підключати до компьютеру:Принтер - призначений висновку текстовій та графічної інформації на бумагу.Дисковод для компакт дисків (CD ROM) - до роботи з компакт дисками.Дисководи DVD - сучасні устрою до роботи носіями даних обсягом до 17 Гбайт.Звукова карта - пристрій до роботи зі звуковий информацией.Миша - маніпулятор для введення інформацією компьютер.Джойстик - маніпулятор передачі інформації про рух в компьютер.Планшет - пристрій до роботи з комп'ютерною графикой.TV тюнер є пристроєм, що дозволяє ПК ухвалювати й показувати програми телевидения.Колонки - зовнішні устрою на відтворення звуков.Факс-модем - пристрій для зв'язок між комп'ютерами через телефонну линию.Плоттер - пристрій висновку креслення на бумагу.Сканер - для введення графічних зображень в компьютер.Стрічкові нагромаджувачі - устрою щодо резервного копіювання даних на магнітну ленту.Джерело безперебійного харчування - пристрій захисту комп'ютера від перебоїв в электроснабжении.Накопичувачі на знімних дисках - устрою, у майбутньому які замінять флоппи дисководы.Графічний акселератор - пристрій з метою прискорення оброблення і виведення тривимірної графіки. 

16. При завантаженні операційної системи Windows XP на екрані відображається вміст системної папки Рабочий стол.Робочий стіл – старша папка в ієрархічній структурі Windows XP, вона залишається відкритої протягом усього сеансу роботи.Для швидкого переходу до об’єктів, що часто використовуються, таких як файли, папки, принтери, комп’ютери в мережі, програми чи Web-сторінки у Windows використовуються ярлики. Ярлик – це посилання на об’єкт, що має вигляд значка.Значок ярлика відрізняється від значка об’єкта, для якого він створений, тільки стрілкою переходу. Для одного і того ж документа чи програми можна створювати декілька ярликів і розміщувати їх у різних місцях: на робочому столі, у папках, що найчастіше використовуються. Подвійним клацанням ярлика відкривається програма або документ, для якого створений ярлик.При видаленні ярлика файл, з яким він зв’язаний, не видаляється. Якщо переіменувати папку/файл, назва ярлика не змінюється, а зв’язок між ними залишається.Ярлик до папки або файла можна створити такими способами:виділити об’єкт, для якого створюється ярлик у вікні Мой компьютер або Проводник і вибрати в меню Файл команду Создать ярлик (або аналогічною командою контекстного меню).виділити у вікні папки значок об’єкта і перетягнути його мишею на робочий стіл або в іншу папку, утримуючи клавіші Ctrl+Shift.виділити у вікні папки значок об’єкта і перетягнути його правою кнопкою миші на робочий стіл або в іншу папку, при відпусканні клавіші миші з’явиться контекстне меню, де вибрати Создать ярлык.

17. Щоб запустити програму Еxcel натискують меню "Пуск-Програми-Microsoft Office-Microsoft Еxcel".Функції табличних процесорів.Створення і редагування ЕТ, оформлення та друк ЕТ;Створення багатотабличних документів, об'єднаних формулами;Побудова діаграм, їхня модифікація й розв'язання задач різними методами;Робота з ЕТ як із базами даних (сортування, вибірка за запитом);Створення підсумкових і зведених таблиць;Розв'язання задач типу "Якщо" шляхом підбору параметрів;Розв'язання оптимізаційних задач;Статистичне опрацювання даних та інше.

18.Інтернет- всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, таких як взаємопов'язані гіпертекстові документи Всесвітньої павутини (World Wide Web — WWW) та електронна пошта. У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915–1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. Ця мережа була названа ARPANET. Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. У 1990 році мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією. У 1991 році тенета стали доступні в Інтернеті, а в 1993 році з'явився знаменитий Веб-браузер NCSA Mosaic. Всесвітня павутина ставала дедалі популярнішою. Протягом 1990-х років Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той час мереж.

19. Контекстне меню - список функцій, які доступні для даного документа, файлу, сайту і т.д. Іншими словами, це перелік дій, доступних для користувача і забезпечують йому зручну роботу за комп'ютером. Контекстне меню відображає цілі роботи з документом в даний момент, тобто відповідає контексту ситуації. Відповідно, кожен файл представляє унікальне контекстне меню. Наведіть мишку на документ, з яким хочете працювати. Виділіть його лівою кнопкою миші. Натисніть на виділену область правою кнопкою миші, і перед вами відкриється контекстне меню. Якщо ви виділите одночасно кілька елементів, контекстне меню запропонує список дій, які ви можете зробити з даними ярликами та документами, навіть якщо вони не є однотипними, наприклад, копіювати або видалити.

20. Общие операции над листами и ячейками рабочей книгиСтруктура рабочей книгиОперации над листами (ярлычками) рабочей книгиПеремещение по таблице (активация нужной ячейки)Выделение ячеек, диапазонов ячеек, столбцов и строкИзменение ширины столбцов и высоты строкВвод и редактирование данных в ячейкахДобавление примечания к ячейкеФорматирование ячеек Выравнивание данных в ячейкахОбъединение ячеекОчистка данных в ячейках и удаление ячеекМаркер автозаполнения і тд.

21.Усі основні вузли ПК розташовані всередині системного блока. Системний блок є основним вузлом комп’ютера, він містить:

· електронні схеми, що керують роботою ПК (мікропроцесор, пам’ять, системна плата, контролери пристроїв тощо);

· накопичувачі на жорстких та гнучких магнітних дисках, накопичувачі на оптичних дисках;

· блок живлення, який перетворює змінну напругу мережі на низьку постійну напругу, необхідну для роботи електронних схем та двигунів приводів дисководів тощо;

· систему охолодження (вентилятори та радіатори), яка забезпечує необхідний температурний режим..

На фронтальній стороні системного блока знаходяться:

· кнопка Power – для ввімкнення/вимкнення ПК;

· кнопка Reset – для перезавантаження комп’ютера при його зависанні, тобто коли в результаті помилки в роботі ПК він перестає виконувати ваші команди;

· 2 індикатори (лампочки, які світяться): індикатор живлення – горить постійно та індикатор роботи жорсткого диску – горить тоді, коли на диск записується інформація або зчитується з нього.

На передній панелі знаходяться дисководи. Це малий дисковод FDD для гнучких дисків, та дисковод з висуваючим лотком – це дисковод CD або DVD. Крім цього, на фронтальну панель для зручності виводять ще додаткові рознімання (USB, звукові).

На задній стороні системного блоку (рис. 26) знаходиться множина різних рознімних з’єднань для підключення зовнішніх пристроїв.

Блок живлення, як правило, вже вмонтований в корпус.

22. Переміщення, копіювання папок і файлів можна здійснювати різним шляхом. Найбільш популярним способом є використання для цього програми "Провідник", яка вмонтована в операційну систему Windows.

Вікно програми (мал.) поділене на дві основні частини: ліворуч відображається дерево папок, праворуч - вміст відкритої (поточної) папки. Поруч з ім'ям кожного об'єкту (диску, папки, файлу) стоїть позначка, що указує на тип об'єкту.

Натискуючи мишею значки «+» І « - « , можна виводити й приховувати структуру папок.

23. Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.

Розрізняють такі види антивірусних програм:

- Програми-детектори- здійснюють пошук характерної для конкретного вірусу сигнатури в оперативній пам'яті й у файлах і при виявленні видають відповідне повідомлення. Недоліком таких антивірусних програм є те, що вони можуть знаходити тільки ті віруси, які відомі розробникам таких програм

- Програми-доктори, або фаги - знаходять заражені вірусами файли, але і «лікують» їх, тобто видаляють з файлу тіло програми-вірусу, повертаючи файли в початковий стан. На початку своєї роботи фаги шукають віруси в оперативній пам'яті, знищуючи їх, і тільки потім переходять до «лікування» файлів. Серед фагів виділяють поліфаги, тобто програми-доктори, призначені для пошуку н знищення великої кількості вірусів. Найбільш відомі з них: Kaspersky Antivirus, Norton AntiVirus, Doctor Web.

- Програми-ревізори - належать до найнадійніших засобів захисту від вірусів. Ревізори запам'ятовують вихідний стан програм, каталогів і системних областей диска тоді, коли комп'ютер не заражений вірусом, а потім періодично або за бажанням користувача порівнюють поточний стан з вихідним. Виявлені зміни виводяться на екран монітора. Як правило, порівняння станів проводять відразу після завантаження операційної системи. При порівнянні перевіряються довжина файла, код циклічного контролю (контрольна сума файла), дата і час модифікації, інші параметри. Програми-ревізори мають досить розвинуті алгоритми, виявляють стелс-віруси і можуть навіть відрізнити зміни версії перевіреній програми змін, внесених вірусом. До числа програм-ревізорів належить широко поширена програма Kaspersky Monitor.

- Програми-фільтри являють собою невеликі резидентні програми, призначені для виявлення підозрілих дій при роботі комп'ютера, характерних для вірусів. Такими діями можуть бути:

- Спроби корекції файлів з розширеннями СОМ. ЕХЕ;

- Зміна атрибутів файла;

- Прямий запис на диск з абсолютного адресу;

- Запис у завантажувальні сектори диска;

- Завантаження резидентної програми.

При спробі будь-якої програми здійснити вказані дії «сторож» посилає користувачеві повідомлення і пропонує заборонити або дозволити відповідну дію. Програми-фільтри вельми корисні. оскільки здатні виявити вірус на ранній стадії його існування, до розмноження. Однак вони не «лікують» файли і диски

- Програми-вакцини, або іммунізатори.

До недоліків програм-сторожів можна віднести їх «настирливість» (наприклад, вони постійно видають попередження про будь-якій спробі копіювання виконуваного файлу), а також можливі конфлікти з іншим програмним забезпеченням.

-Вакцини або іммунізатори - це резидентні програми. Запобігають зараженню файлів. Вакцини застосовують, якщо відсутні програми-доктори, «лікують» цей вірус. Вакцинація можлива тільки від відомих вірусів. Вакцина модифікує програму або диск таким чином, щоб це не відбивалося на їх роботі, а вірус буде сприймати їх зараженими і тому не впровадитеме. В даний час програми-вакцини мають обмежене застосування.

Своєчасне виявлення заражених вірусами файлів і дисків, повне знищення виявлених вірусів на кожному комп'ютері дозволяють уникнути поширення вірусної епідемії на інші комп'ютери.

24. Зовнішні пристрої забезпечують взаємодію ПК з навколишнім середовищем: користувачами, об'єктами управління та іншими ЕОМ. Вони дуже різноманітні і можуть бути класифіковані за рядом ознак. Так, за призначенням можна виділити такі їхні види: • зовнішні запам'ятовуючі пристрої (ЗЗП), або зовнішня пам'ять ПК; - це ті самі запам'ятовуючі пристрої, але виконані як окремий конструктивний блок із, як правило, власним блоком живлення.• діалогові засоби користувача — монітори, різноманітні пристрої введення та пристрої мовного введення-виведення інформації. Монітор (дисплей) — пристрій для відображення інформації, що вводиться в ПК і виводиться з нього • пристрої введення інформації; • пристрої виведення інформації; • засоби зв'язку і телекомунікації. Пристрої мовного введення-виведення належать до засобів мультимедіа. Пристрої мовного введення — це різні мікрофонні акустичні системи (наприклад «звукові миші») зі складним програмним забезпеченням, що дає змогу розпізнавати слова, ідентифікувати їх і видавати комп'ютеру відповідні команди або перетворювати мову на текст. Пристрої мовного виведення — це різні синтезатори звуку, які перетворюють цифрові коди на літери та слова, відтворювані через гучномовці (динаміки) або звукові колонки, приєднані до комп'ютера. Пристрої введення інформації: • клавіатура — пристрій для ручного введення числової, текстової і керуючої інформації в ПК; • графічні планшети (діджитайзери) — пристрої для ручного введення графічної інформації, зображень переміщенням по планшету спеціального покажчика (пера) з одночасним автоматичним прочитуванням координат його місцезнаходження та введення цих координат у ПК; • сканери (читаючі автомати) — пристрої для автоматичного прочитування з паперових носіїв і введення в ПК машинописних текстів, графіків, малюнків, креслень; • маніпулятори (пристрої вказівки — джойстик, миша, трекбол, світлове перо та ін.) — пристрої для введення графічної інформації на екран монітора, керування рухом курсора по екрану з подальшим кодуванням координат курсора та введенням їх у ПК; • сенсорні екрани — пристрої для введення окремих елементів зображення, програм або команд з поліекрана дисплея у ПК. Пристрої виведення інформації: • принтери — друкувальні пристрої для реєстрації інформації на паперовому носію; • графпобудовники (плотери) — пристрої для виведення графічної інформації (графіків, креслень, рисунків) з ПК на паперовий носій.

25 . 1 спосіб:

§ виділити файли і папки;

§ натиснути кнопку «копировать» ;

§ відкрити папку, в яку необхідно скопіювати файли;

§ натиснути кнопку «вставить».

2 спосіб:

1. виділити файли й папки;

2. у лівій частині вікна показати папку, в яку необхідно скопіювати файли;

3. пересунути виділення з правої частини вікна на ім'я потрібної папки.

Якщо при пересуванні в лівій частині вікна поруч із покажчиком миші з'явиться «+», то буде виконана операція копіювання. Для виконання переміщення слід виконувати цю операцію при натиснутій клавіші Shift. Якщо поруч із покажчиком миші знаку + не буде, то файли й папки будуть переміщені, а для копіювання необхідно пересувати їх при натиснутій клавіші Ctrl.

26. Основні елементи вікна інтерфейсу.

Панели инструментов - на панелях інструментів (toolbars) розміщені кнопки, клацання на яких мишкою викликає на виконання відповідну команду Excel.

Кнопка системного меню - це піктограма Excel, клацання на якій мишкою приводить до відкриття системного меню, що дає змогу маніпулювати вікном Excel.

Поле имени клетки - подає ім`я та адресу активної клітинки в робочій книзі.

Строка формул - відтворює дані або формули, які вводяться в клітинку.

Строка меню - головний список команд Excel; клацання мишкою на будь-якому слові, що входить до цього списку, розгортає список елементів вибраної команди головного меню.

Строка заголовка - відтворює ім`я програми, з якою працює користувач, і, крім того, на ній розміщені деякі кнопки управління, які можна використовувати для зміни зовнішнього вигляду вікна Excel.

Кнопка закрытия (выход из программы) - клацання мишкою на цій кнопці закриває вікно Excel та завершує роботу програми.

Кнопка восстановления - клацання мишкою на цій кнопці збільшує вікно Excel так, щоб воно займало увесь екран.

Кнопка минимизации - згортає вікно Excel, розміщуючи його піктограму на панелі задач.

Строка состояния - відтворює різні повідомлення Excel, а також стан клавіш <Num Lock>, <Caps Lock>, <Scroll Lock>.

Введення даних

Введення даних виконується безпосередньо в комірку або в рядку формул (над робочим аркушем).

Типи даних, які можуть зберігатися в комірках:Текст—будь-які символи. Якщо потрібно ввести число, як текст, поставте на початку апостроф. Довжина до 255 символів.

Числа—цілі, десяткові и звичайні дроби, в стандартнім вигляді. Якщо число не поміщається, то з’явиться « ######».

Послідовності—виділити першу комірку (для числових послідовностей з кроком більше 1—дві сусідні комірки), за маркер автозаповнювача (на границі виділення) розтягнути область заповнення.

Редагування даних Активізувати комірку, двічі клацнувши. Після цього клацнути на панелі формул. Для введення текстової інформації, що розміщена на декількох стовпцях, внести цю інформацію → виділити блок комірок, які вона займає → актив. кнопку “Центрировать по столбцам”. Для встановлення маркеру абзацу всередині комірки → Alt+Enter. Створену таблицю можна розділити на дві частини (коли таблиці більша ніж розмір екрану, заголовки потрібно зафіксувати).Маркери вікна, які розміщені над вертик. Лінією вікна (вказівник мишки до маркеру) → тягнути → ств-я 2 вікна і в кожному може бути своя лінійка прокручування. Для знищення цього розподілу маркери або команди “Окно → удалить разбиение”.

3)В создаваемую книгу по умолчанию Excel вставляет три листа. Операции, выполняемые с рабочими листами, доступны при вызове контекстного меню. Щелкнув правой кнопкой мыши по ярлыку рабочего листа, можно выбрать нужную операцию из меню.

27. Центральний процесор (ЦП) – це основний компонент сучасного компютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над ними. ЦП – це компактний модуль (розміром близько 5 х 5 х 0,3 см), що вставляється в гніздо на материнській платі.

Функції:1.обробка даних по заданій програмі шляхом виконання арифметичних і логічних операцій; 2. програмне керування роботою пристроїв комп'ютера.

28. Бу́фер обміну (англ. clipboard) — проміжне сховище даних, що надається програмним забезпеченням і призначається для переносу або копіювання між застосунками (приложения) або частинами одного застосунка.

Застосунок може використати свій власний буфер обміну, доступний тільки в ньому, або загальний, надаваний операційною системою або іншим середовищем через певний інтерфейс.

Буфер обміну деяких середовищ дозволяє вставку скопійованих даних у різних форматах залежно від застосунку-отримувача, елемента інтерфейсу й інших обставин. Наприклад, текст, скопійований з текстового процесора, може бути вставлений з розміткою в застосунки, що її підтримують, і у вигляді простого тексту в інші.

Вставити об'єкт із буфера обміну можна скільки завгодно раз.

Як правило, при копіюванні інформації в буфер, його попередній уміст пропадає. Але, наприклад, буфер в Microsoft Office може зберігати одночасно до 24 об'єктів, текстових чи графічних. Деякі робочого середовища включають програму для ведення протоколу останніх значень буфера й взяття вже перезаписаних.

29. на панелі інструментів міститься кнопка - "Межі", яка має готові варіанти накреслення меж таблиць, так можна вибрати, як одну сторону клітинки, діапазону клітинок, так і декілька, всі межі. Також ця кнопка містить межі з різними варіантами представлення меж - подвійна межа, товста межа, є ще такі межі, як наприклад, верхня звичайна й нижня товста, також на місці товстої - подвійна. Також на кнопці "межі" є пункт - накреслити межі, підпунктами якого є:  1. Межа рисунка 2.Сітка межі рисунка 3.Стерти межу 4. Колір та стиль лінії 5.Додаткові межі Розповімо про пункт додаткові межі - це, можна сказати форматування меж, тут можна вибрати - колір меж, тип лінії (наприклад штрихова), вибрати межі для виділення "усі" (немає, зовнішні, внутрішні), або вибрати межі для виділення "окремі" - там кнопки з усіма можливими межами - зверху, знизу, зліва, справа, посередині(горизонтальна), посередині(вертикальна), коса межа( з ліва на право) та навпаки. Вибрав в "окремих" декілька з потрібних ліній, ми отримуємо компоновану з цих меж, одну цілу межу. Додаткові межі – потрібно вибрати необхідні нам типи ліній ми повинні вказати мишею, до чого їх застосовувати: до окремих меж, або до виділеного діапазону.

30. Сучасні комп'ютерні монітори бувають кількох типів:

на основі електронно-променевої трубки (CRT).

рідкокристалічні (LCD, TFT як підвид LCD)

плазмові

проекційні

OLED-монітори

Плазмові і проекційні монітори використовують там, де потрібен великий розмір екрану (діагональ метр і більше).

Характеристики моніторів

Розмір екрану — визначається довжиною діагоналі (традиційно вимірюється в дюймах)

Співвідношення сторін екрану — стандартний (4:3) та широкоформатний (16:9, 16:10)

Роздільність дисплею — кількість пікселів по вертикалі та горизонталі

Глибина кольору — кількість біт на кодування одного пікселя (від монохромного (1 біт) до 32-бітного)

Розмір зерна (для CRT) чи пікселя (для LCD)

Частота оновлення зображення (виміруюється в герцах, для LCD практично однакова)

Швидкість відклику пікселів (не для всіх типів моніторів, у LCD, як правило, суттєво нижча ніж у CRT)

Максимальний кут огляду — максимальний кут під яким не виникає суттєвого погіршення якості зображення (актуально для LCD)

31. 31. Створювати нові документи можна за допомогою вказівки Створити контекстного меню папки або Робочого столу чи з меню Файл/Створити вікна поточної папки. Як і папці, файлу надають ім’я, але наповнюють даними лише за допомогою відповідних прикладних программ. Для створення файлу в меню папки, диску натискаємо - Файл - создать(New)(вибираємо потрібній нам файл, папку, архів)(New File, new folder), так само перейменувати(також можна натиснути кнопку F2), копіювати, видалити. Для того щоб потрапити в меню в ОС Windows 7 треба натиснути клавішу "Alt". Також ці дії можна зробити за допомогою ПКМ - права кнопка миші - "создать(new file)", "копировать(copy)", "вставить(paste)", "удалить(Delete)".  Більш розкрито про видалення - для видалення файла - Меню - Файл -Удалить(виділив перед цим потрібний файл, або группу файлів), ПКМ - Удалить(Delete), або просто виділити файл та перетягнути в корзину, виділити та натиснути кнапку Delete на клавіатурі(файл потрапить в корзину), при натисканні комбунації клавіш Shift + Delete - файл видалиться зразу, не потрапляючи до корзини. Інколи(коли при типизованих папках(наприклад для музикальних файлів) кнопку "Новая папка" не видно, для цього потрібно натиснути кнопку "»"

Також ці дії можна зробити за допомогою ПКМ - права кнопка миші - "создать(new file)", "копировать(copy)", "вставить(paste)", "удалить(Delete)", перейменувати(rename) .

32. Основні елементи вікна інтерфейсу.

Панели инструментов - на панелях інструментів (toolbars) розміщені кнопки, клацання на яких мишкою викликає на виконання відповідну команду Excel.

Кнопка системного меню - це піктограма Excel, клацання на якій мишкою приводить до відкриття системного меню, що дає змогу маніпулювати вікном Excel.

Поле имени клетки - подає ім`я та адресу активної клітинки в робочій книзі.

Строка формул - відтворює дані або формули, які вводяться в клітинку.

Строка меню - головний список команд Excel; клацання мишкою на будь-якому слові, що входить до цього списку, розгортає список елементів вибраної команди головного меню.

Строка заголовка - відтворює ім`я програми, з якою працює користувач, і, крім того, на ній розміщені деякі кнопки управління, які можна використовувати для зміни зовнішнього вигляду вікна Excel.

Кнопка закрытия (выход из программы) - клацання мишкою на цій кнопці закриває вікно Excel та завершує роботу програми.

Кнопка восстановления - клацання мишкою на цій кнопці збільшує вікно Excel так, щоб воно займало увесь екран.

Кнопка минимизации - згортає вікно Excel, розміщуючи його піктограму на панелі задач.

Строка состояния - відтворює різні повідомлення Excel, а також стан клавіш <Num Lock>, <Caps Lock>, <Scroll Lock>.

2)Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання декількох обчислювальних операцій для розв’язання визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або декілька аргументів. В якості аргументів указуються числові значення або адреси вічок.

33. Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) — популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-відео файли, архіви, програми).

Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісних мереж[Джерело?].

Електронна пошта — типовий сервіс відкладеного зчитування (off-line). Після відправлення повідомлення, як правило, у вигляді звичайного тексту, адресат отримує його на свій комп'ютер через деякий період часу, і знайомиться з ним, коли йому буде зручно.

Електронна пошта схожа на звичайну пошту. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шлях проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. За аналогією зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і у звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку.

34. Клавіатура — це основний спосіб введення інформації в комп’ютер, який використовується як для написання листів, так і для введення цифрових даних. А також за доп. клавіатури можна керувати комп’ютером.

Клавіші на клавіатурі можуть бути поділені на кілька груп за функціями:

Літери (букви та цифри). Це клавіші букв, цифр, знаків пунктуації та символів, як і на звичайній друкарській машинці.

Службові клавіші Ці клавіші використовуються окремо або у поєднанні з іншими клавішами для виконання певних дій. Найчастіше використовуються службові клавіші CTRL, ALT, Windows та ESC.

Функціональні клавіші. Функціональні клавіші використовуються для виконання спеціальних завдань. Вони позначені F1, F2, F3 і так далі, до F12. Залежно від програми, функціональність цих клавіш може змінюватися.

Клавіші навігації. Ці клавіші використовуються для переміщення по документах, веб-сторінках, а також для редагування тексту. До них відносяться клавіші зі стрілками, HOME, END, PAGE UP, PAGE DOWN, DELETE та INSERT.

Цифрова клавіатура. На цифровій клавіатурі зручно швидко вводити цифри. Клавіші згруповані у блок, як на звичайному калькуляторі.

35. Панель завдань, панель задач (англ. taskbar) — елемент графічного інтерфейсу, який використовується для запуску інших програм та керування вже запущеними. Має вигляд панелі інструментів. Використовується, зокрема, для керування вікнами застосунків. Вона містить кнопку <Пуск>, що призначена для відкриття Головного меню, швидкого запуску програм і пошуку файлів, а також забезпечує доступ до довідки. При відкритті програми, документа або вікна на Панелі задач з'являється кнопка, що відповідає відповідному відкритому вікну. Щиглик по цій кнопці дозволяє швидко перейти в обране вікно.

Натискання правої кнопки миші відображає контекстне меню об'єкта, в області якого знаходиться покажчик миші. Це меню містить основний набір команд для роботи з об'єктом. Наприклад, для будь-якого файлу в цьому меню присутні команди відкриття, копіювання і видалення.

36. Є такі основні пристрої друку - принтер, ксерокс, плотер.

Принтер – це пристрій, призначений для виведення на папір, результатів роботи програм. Є різноманітні принтери: • Матричні - на папері формуються зображення точками від удару голок матриці через фарбувальну стрічку. Для цих принте¬рів характерні: достатня якість однокольорового друку тексту, невисока якість друку малюнків, дешеві витратні матеріали; • Струминні — на папері формуються зображення точками від струменів фарби. Для цих принтерів характерні: достатня якість однокольорового і різнокольорового друку тексту і малюнків, відносно дорогі витратні матеріали, спеціальний папір; • Лазерні — на папері формуються зображення запіканням фарби, оброблена лазерним промінням. Для цих принтерів характерні: висока якість однокольорового і різнокольорового друку тексту і малюнків, дорогі витратні матеріали (тонери), спеціальний папір. Найкращі технічні характеристики мають лазерні принтери. 4. Термічні принтери — це монохромні принтери, що використовуються для друку етикеток, ярликів, чеків, штрих-кодів на складах або в магазинах, білетів для транспортних компаній, чеків у переносних касових апаратах тощо. В основі їх роботи лежить властивість спеціальних сортів паперу (термопапір) змінювати свій колір під час нагрівання. Перевагою цих принтерів є малі розміри, мобільність — можливість працювати від автономних джерел живлення, висока швидкість і низька вартість друку, а серед недоліків — низька якість друку.

За технологією друку принтери поділяють на матричні, струменеві, лазерні й сублімаційні, а за кольором друку — кольорові й монохромні. Монохромні принтери мають кілька градацій, зазвичай 2-5, наприклад: чорний — білий, одноколірний (або червоний, або синій, або зелений) — білий, багатобарвний (чорний, червоний, синій, зелений) — білий. З розвитком комп'ютерних технологій монохромні принтери поступаються місцем повнобарвним або скорочено - кольоровим, які друкують «весь спектр кольорів», видимий людським оком. Інші принтери — матричні тощо — це історія і вони використовуються як спеціалізовані для друку на безперервний рулон паперу в лабораторіях, банках, бухгалтеріях, для друку на багатошарові бланки (наприклад, паспорти, авіаквитки), а також, коли важливий сам факт друку ударом. Вважається, що факт удару ускладнює внесення несанкціонованих змін до фінансового документа[джерело не вказано 318 днів]. Набули поширення багатофункціональні пристрої, в яких об'єднані принтер, сканер, копіювальний апарат і факс. Таке об'єднання раціональне технічно і зручне в роботі.Широкоформатні (А3, А2) принтери іноді помилково називають плоттерами.

Плоттер -  пристрій, призначений для виведення даних в графічній формі на папір.

Найчастіше це широкоформатний, струменевий принтер, зорієнтований на друк аркушів формату А0, А1, А2, А3, А4 тощо різної товщини (від 80 г/м², ватманів, напівватманів тощо). Використовується для друку як у чорнобілому так і в кольоровому варіантах, креслень, схем, карт, рекламних плакатів, цінників великого формату (наприклад: на вікнах супермаркетів).

Також може бути обладнаний головкою з лезом, або спеціальним пером, а вивід інформації здійснюється шляхом нарізки матеріалу по кривим лініям. Дані на плотер подаються з програм, призначених для роботи з векторною графікою.

Найчастіше використовується в рекламних цілях для створення банерів, рекламних щитів, написів.

Ксерокси - для копіювання зображень, документів, та відтворенню їх на папірі

37. Вікно є основним об’єктом Windows. В операційній системі Windows можна виділити чотири типи вікон: вікна папок; вікна додатків; діалогові вікна; вікна документів.

Вікна папок містять значки об’єктів, що знаходяться в цій папці.

Вікна додатків містять елементи управління додатком та вікна документів.

Елементи інтерфейсу выкон додаткыв та выкна папки:: 1.Рядок заголовку, кнопки: закрыть, свернуть восстановить, развернуть)2 Рядок меню. Під рядком заголовка розміщується рядок меню з назвами пунктів (опцій) меню. Для кожної програми у цьому рядку є свої індивідуальні пункти меню. Але ці чотири – Файл, Правка, Вид, Cправка присутні завжди для будь-якої програми.

3 Панель інструментів. На панелі інструментів є кнопки-піктограми, які дублюють основні команди меню.

4 Рядок стану. Внизу вікна розміщено рядок стану, що містить інформацію про об’єкти у вікні, або довідкову інформацію про вибрану команду меню.

5 Смуги прокрутки. Якщо інформація, яка виводиться на екран, не може поміститись у вікні, то автоматично з’являються смуги прокрутки з кнопками управління.

Діалогові вікна містять тільки елементи управління.

Вікна документів містять самі документи.

38. Прикладні програми загального призначення – це комплекс програм, які широко використовуються серед різних категорій користувачів.

Текстові редактори – могутні програми для створення невеликих текстових документів. Вони дозволяють вводити, редагувати, форматувати текст, вставляти малюнки, таблиці, перевіряти правопис, складати зміст та багато інших складних операцій.

Такими програмами є MS WORD, Лексикон та ін. Для підготовки досить складних документів (книг, газет, журналів) застосовують інші програми, що називаються видавничими системами.

Графічні редактори – це прикладні програми, що дозволяють створювати, редагувати, записувати у файли, посилати на пристрій виведення графічні зображення. Більшість редакторів дозволяють обробляти картинки, введені за допомогою сканерів.

Приклади графічних редакторів: Paint Brush, Adobe PhotoShop, Adobe Illustrator, Corel Draw, Free Hand, 3D Studio Max та ін.

Табличні процесори – це програми, що забезпечують роботу з великими таблицями чисел, а також автоматизацію математичних обчислень за допомогою формул. Вони забезпечують роботу з символьними даними, здійснюють побудову діаграм, графіків тощо.

Найпопулярніші електронні таблиці – це Excel, Quattro Pro, Works та ін.

СУБД – це програми, що дозволяють створювати бази даних, здійснювати їх обробку та управління за відповідним запитом. Ці програми здійснюють пошук даних, генерацію звітів різної форми, обчислювальну обробку даних, сортування даних тощо.

Прикладами таких програм є Access, FoxPro, Clipper, Oracle тощо.

39. Модем – це прилад для перетворення цифрової інформації в аналогову і навпаки. Модем об'єднує в собі два пристрої: модулятор, тобто перетворювач цифрової інформації в аналогову форму, і демодулятор — зворотний перетворювач. Модеми мають ще й інші функції. Основні з них – це корекція помилок та стиснення даних. Ці функції збільшують швидкість та чистоту передачі інформації.

Модеми розрізняються за багатьма характеристиками: зовнішнім виглядом, розміщенням модема по відношенню до комп’ютера, підтримкою протоколів передач даних, протоколам корекціі помилок, можливостям голосової, факсимільної передачі даних.

Головні характеристики модему - швидкість передачі даних, чутливість до перешкод на лінії і якість з’єднання. По видах модеми діляться на аналогових і цифрових, внутрішніх і зовнішніх, програмних і апаратних.

Аналогові (Dial-up або діалогові) модеми - прийнятний вибір для тих, хто рідко користується Інтернетом. Діалоговий модем підходить до будь-якого типу комп’ютера і операційної системи. Мінус - цей вид модему не забезпечує високої швидкості передачі даних. Для виходу в Інтернет потрібна телефонна карта оплати. З’єднання здійснюється тільки при вільній телефонній лінії.

Цифрові модеми забезпечують підключення до Інтернету за технологією DSL. З’єднання при цьому відрізняється високою швидкістю і якістю. Найпопулярніший з даного виду модемів - ADSL.

Вибір ADS -модема залежить від способу підключення до комп’ютера. Виділяються два типи ADSL-модемів: USB і Ethernet. Для USB-модема зовнішнє джерело живлення не потрібне. Цей вид модему недорого стоїть, але вимагає сумісності з операційною системою і установки драйверів.

Ethernet-модем (LAN ADSL) сумісний зі всіма ОС і підтримує доступ в Інтернет з декількох комп’ютерів. Можливість розподіленого трафіку здійснюється за допомогою роутера - спеціального мережевого пристрою.

Швидкість передачі даних залежить від типу підтримуваного протоколу. Найпопулярніші види протоколів - V 34+, V 90 і V 92. Вони забезпечують високу швидкість обміну даними і мінімальне число перебоїв в з’єднанні. Також на якість і швидкість з’єднання може впливати лінія.

Внутрішні і зовнішні види модемів практично однакові по набору функцій. Внутрішній модем можна вбудувати в материнську плату комп’ютера. Для нього не потрібні додаткові дроти і електророзетка.

Зовнішній модем оснащений світловими індикаторами передачі даних, і з’єднується з комп’ютером за допомогою COM або USB кабелю. Цей вид модему має окремий корпус і окремий блок живлення. Також зовнішній модем менш чутливий до якості лінії, що дає йому перевагу перед внутрішнім.

Програмні модеми відносяться до ранніх розробок. В основному вони сумісні з ОС Windows, і вимогливі до якості роботи комп’ютера. Програмний модем дешевше апаратного, але велика частина навантаження доводиться на комп’ютер.

Апаратні модеми підходять до будь-якого типу операційної системи. Вони можуть підтримувати додаткові функції: обробку сигналу, дозвон, автовідповідач, визначника номера, прийом-передачу даних. Такі види модемів називаються голосовими або факс-модемами.

40. Вікно об'єкта (програми, папки) — це прямокутна ділянка на екрані, яка складається з таких трьох основних елементів:

1. рядка з назвою об'єкта і кнопками керування вікном;

2. рядка меню;

3. робочого поля. Операції з вікнами. Для зміни розмірів вікна та зміни його положення на робочому столі можна користуватися клавіатурою або мишкою. Звичайно, зручніше користуватися мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею.

Операції з вікнами

Маніпулювати з вікнами можна, користуючись клавіатурою, а ще краще - мишею. Наведемо основні операції з вікнами, що виконуються мишею.

- Активізація вікна здійснюється простим клацанням миші по полю вікна.

- Переміщення вікна. Щоб перемістити вікно, розмістіть курсор у рядок заголовка, натисніть кнопку миші та потягніть контур вікна у потрібний бік.

- Зміна розмірів вікна.. Для довільної зміни розмірів вікна потягніть покажчиком миші за будь-яку зі сторін обрамлення чи за куток обрамлення .

- Закриття вікна здійснюється клацанням по кнопці керування вікном позначеній хрестиком, або комбінацією клавіш ALT+F4.

Крім цього, певні можливості для маніпуляції з вікнами додатків надає панель задач. Ми вже знаємо, що на панелі задач виникають кнопки відкритих об’єктів і за допомогою цих кнопок можна переходити від одного об’єкта до іншого.

Якщо клацнути правою кнопкою миші по незайнятій вікнами додатків частині панелі задач, то для впорядкування вікон відкриється контекстне меню з наступними командами: Каскадом, Сверху вниз, Слева направо. Окрім цього, в контекстному меню панелі задач є корисна команда Свернуть все окна. Вона дозволяє згорнути на панель задач усі вікна та відкрити робочий стіл.

41. Інтерфейс Excel. Діаграма. Основні елементи, вставка діаграми та її редагування Excel –  найпопулярніша  програма електронних таблиць, що призначена для експрес-моделювання облікових, економічних, статистичних, наукових та інших табличних розрахунків. Разом з тим це грандіозна програма, що є універсальною системою обробки даних.

Microsoft Excel обчислює будь-які табличні розрахунки: суми по стовпчиках і стрічках, вираховує відсотки, середньоарифметичні величини, банківські проценти, дисперсію та кореляцію; в ній можна використовувати велику кількість фінансових, математичних логічних функцій. Можливості форматування тексту в Excel такі ж як у хорошому текстовому редакторі, що дозволяє вибирати будь-який шрифт, кольорову гамму, рамки, лінійки. Excel будує за даними  таблиць графіки, діаграми; працює з графічними об’єктами.

Програма Excel дає можливість користувачам побудувати свої числові дані у вигляді графічного побудови. Діаграми Excel в основному будують декількома типами: графік, кругова діаграма, гістограма. Основа побудови: діапазон комірок з даними виводиться в рядку або в стовпці. В одній діаграмі можна розмістити кілька видів даних. Автоматично до Вашої діаграмі генерується легенда, для розшифровки даних.

Діаграма Excel може знаходитися на одному аркуші вашого робочого документа або індивідуально на окремому аркуші. У діаграмі передбачена функція збереження зв'язків даних при редагуванні значень графік змінює свій зовнішній вигляд.

Для того що б побудувати діаграму в Excel, потрібно зайти в меню (Майстер діаграм).

Виділяємо дані з підписами, це робиться, перш за все, для відображення ваших значень в легенді.

Для побудови графіків і гістограм можна виділяти відразу велику кількість рядів даних. Це робиться для того, щоб ваші дані розташовувалися в одному побудові. Кругові діаграми будуються на іншому принципі (потрібно виділяти лише один ряд даних).

У деяких графіках потрібно вказувати підпис до осі Х (виділяється тільки стовпець з текстовим значенням даних).

Редагування діаграми. Готову діаграму можна змінити. Вона складається з набору окремих елементів, таких, як самі графіки (ряди даних), осі координат, заголовок діаграми, область побудови та інше. При клацанні на елементі діаграми він виділяється маркерами, а при наведенні на нього покажчика миші — описується спливаючою підказкою. Відкрити діалогове вікно для форматування елемента діаграми можна через меню Формат (для виділеного елемента) чи через контекстне меню (команда Формат). Різні вкладки діалогового вікна, що відкрилося, дозволяють змінювати параметри відображення обраного елемента даних. Якщо потрібно внести в діаграму істотні зміни, варто знову скористатися майстром діаграм. Для цього варто відкрити робочий лист із діаграмою чи вибрати діаграму, впроваджену в робочий лист із даними. Запустивши майстер діаграм, можна змінити поточні параметри, що розглядаються у вікнах майстра, як задані за замовчуванням.