12.Теорія соціального наслідування к.Мангейма

Освіта формує не людину взагалі, а людину в даному суспільстві і для даного суспільства, усвідомлюється це чи не усвідомлюється. Цілі освіти, чи існують вони в явному або неявному вигляді, залежать від конкретної локації відповідної вікової групи та від соціального ладу. Закони і норми культурно-виховної та освітньої трансмісії виражають взаємодію між індивідуальним і груповим пристосуванням, змінюються зі змінами в суспільному житті і не можуть розглядатися з точки зору окремо взятого індивіда. Їхня істинна природа і функції бути формами колективної адаптації розкриваються не у відношенні двох довільно взятих суміжних поколінь, а тільки в історії протягом зміни багатьох поколінь. Переходячи від формального аналізу поняття «покоління» до змістовного, Мангейм виділяє такі поняття, як «статус покоління», «актуальне покоління».Що стосується стилів і способу мислення поколінь, то чи виникає новий образ мислення щороку, раз на тридцять чи сто років, це залежить цілком від соціального і культурного процесу в суспільстві. Фактором, що ініціює подібна зміна всередині покоління локації, виступають своєрідні зародкові ядра нового образу мислення - «конкретні групи», об'єднує і згуртовує навколо себе людей. Стимулюючими умами, що створюють ідеологію руху, можуть бути як люди свого покоління, так і представники інших поколінь, але для того, щоб нова ідеологія реалізувалася в дії, потрібен колектив, група однодумців, які індукують збудження в широких колах відповідного покоління

13.Культурологічна концепція м.Мід

М.Мід створила еталон проведення польового дослідження, що залишався актуальним з 20-х по 60-ті р.р.Вона набагато років вперед випередила особливий інтерес психологічної антропології до дослідження дитинства: практики виховання дітей, і перш за все – до традицій догляду за новонародженими.Мід вперше описала процеси дорослішання у деяких незахідних народів. Вона зупинила свою увагу не лише на практиці дитячого споживання, вмивання, привчання до чистоти, що на її думку чинило величесний вплив на формування людської особистості. Також займалась вивченням несвідомих установок дорослих членів суп-ва по відношенню до дітей і способів комунікації між дорослими і дітьми, іграм з дітьми, способам керівництва дітьми. М.Мід намагалась довести, що загальноприйняті уявлення про вікові цикли, про неминучість так званих перехідних періодів у житті людини є невірні, вони пов’язані з прийнятою в цивілізованому світі практичного виховання дітей і підлітків.Так вона показує на прикладі культури жителів Самоа, що психологічні зміни, які нібито завжди супроводжують період статевого дозріваня, можуть взагалі бути відсутніми, а конфлікт поколінь – не більше, ніж риса, притаманна західним культурам. Крім того, на прикладі ряду народів, Мід показала умовність наших уявлень про чол..та жін.риси характеру. Таким чином вона доводила унікальність різних культур.