
- •1.Соц.Мол.:виникнення та історія розвитку
- •2.Соц.Мол.:предмет та методи дослідження
- •3.Молодь:критерії виділення в окрему групу
- •4.Основні групо утворюючі ознаки молоді
- •5.Основні напрямки соціологічного вивчення молоді
- •6.Життєве самовизначення: сутність і поняття
- •7.Концепції соціального розвитку молоді
- •8.Психоаналітична парадигма вивчення молоді(з.Фрейд, неофрейдисти)
- •9.Р.Бенедикт про «соціальний характер»
- •10.Статусно-рольові концепції ш.Айзенштадта
- •11.Молодь у соціологічних концепціях р.Мертона і т.Парсонса
- •12.Теорія соціального наслідування к.Мангейма
- •13.Культурологічна концепція м.Мід
- •14.Соціальні якості молоді
- •15.Своєрідність молоді як соціальної групи
- •16.Суспільні функції молоді
- •17. Проблеми соціального розвитку молоді
- •18. Критерії оцінки соціального розвитку молоді
- •19.Основні фактори соціалізації молоді
- •20.Вікова стратифікація
- •22.Періодизація життєвого шляху
- •23.Соціальна зрілість: її критерії
- •25.Теорія юнацького віку е.Еріксона
- •26. «Нормативні кризи»: сутність та особливості
- •27. «Ненормативні кризи»:їх особливості
- •28.Соц.Статус юнацтва
- •29.Криза ідентичності молодої людини
- •30.Етапи розвитку ідентичності молоді
- •31.Взаємовідносини між поколіннями
- •32.Теорії конфлікту поколінь
- •33.Соц.-економ. Становище молоді в сучасних умовах
- •34.Економічна поведінка молоді
- •35.Молодь на ринку праці
- •36. Портрет молодого безробітного
- •37.Взаємовідносини молоді і політичної влади
- •38.Політичні орієнтації молоді
- •39.Молодь у політичних партіях та політичних рухах
- •40.Особливості політичної культури студентства
- •41.Екстремізм у молодіжному середовищі.
- •42.Історія молодіжного руху в Україні.
- •43.Молодіжні організації в суч. Укр. (формальні й неформальні)
- •44.Особливості девіантної поведінки молоді в сучасних умовах
- •45.Сексуальні відносини у молодіжному середовищі
- •46.Репродуктивні орієнтації та репродуктивна поведінка молодих сімей
- •47.Молодіжна субкультура в сучасній Україні
- •48.Поняття «культура» і «субкультура».
- •49. Особливості молодіжної субкультури.
- •50.Молодь як об 'єкт соціальної роботи
- •51.Основні напрямки сучасної молодіжної політики
- •52.Соціальні орієнтації сучасної молоді
10.Статусно-рольові концепції ш.Айзенштадта
Статусно-ролевая концепция личности предполагает различение следующих понятий:
Индивид (как единичный представитель чего-либо целого)
Индивидуальность (то особенное, что отличает человека от других, включая как природные, так и социальные свойства).
Личность (совокупность индивидуальных и социально-психических свойств, делающих человека способным к полноценному участию в социальном взаимодействии).
Вважав, що вікові особливості є найбільш важливими у людському житті і перехід від одного вікового етапу до ін.відбувається в першу чергу під впливом соц.факторів, а саме культури. Розглядав вікові групи як частини системи ролей. Він підкреслював особл.значущість відносин підлітка з сім’єю. У примітивних суп-х панує єдність сім’ї та суп-ва. Тому ці норми, правила, які формуються у молодої людини в сім’ї є достатніми для того, щоб вписатися у відповідні відносини у суп-ві. В суч.сусп-х тих моделей поведінки, правил і норм, які формуються у сім’ї вже не достатньо для адаптації у суп-ві і тому молодь формує спеціальні форми молодіжної поведінки, які полегшують її входження у світ дорослих.
11.Молодь у соціологічних концепціях р.Мертона і т.Парсонса
Толкот Парсонс вважав одним із центральних завдань соціології аналіз суп-ва як системи функціонального взаємопов’язаних зміних. Систему він розумів як б-який сталий комплекс повторюваних і взаємопов’язаних дій (теорія соц.дії). Кожна соціальна система має задовольняти певні фізичні потреби своїх елементів, забезпечувати їх виживання. Система має виробити певні процеси соціалізації людей. Теоретичну схему Парсонса поєднує й організує пролема соціального порядку. Дія – це цілеспрямоване, нормативно-регульоване й мотивоване поводження в ситуаціях, що скл.з навколишнього світу (об’єкти) і ситуації (діячі й об’єкти). Мотив для дії не має першорядного значення. Набагато істотніше лосвід діяча по визначенню ситуацій, по організації своїх дій. Цей досвід спричиняється тим, що діяч не просто реагу, а виробляє систему очікувань щодо елементів ситуаці. Взаємодія «его» і «алтер» - мікроскоп соціальних систем, оскільки така взаємодія містить багато елементів, з яких складаються соціальні системи. У цій взаємодії «его» і «алтер» є одночасно і суб’єктами дії, і суб’єктами орієнтації один на одного й самих себе. «Его» видозмінює свої очікування щодо поводження «алтер», щоб успішно передбачити його. Одночасно «адтер»присвоює свої дії до очікувань «его». Виникаючі форми взаємних очікувань поступово стають безліччю норм, що визначають право та обов’язки сторін у взаємодії. Ідея Мертона про структуру, яка перебуває у центрі його функціональних досліджень, включає 4 визначальних критеріїв: сфокусованість на відносинах, що пов’язують різні компоненти суп-ва акцент на «змодельованості», регулярний характер відносин концепція глибокого, базового ріня ідея стримуючого чи допоміжного впливу