3.Молодь:критерії виділення в окрему групу

Полеміка між науковцями з приводу визначення молоді, критеріїв виділення її в самостійну групу, вікових меж має давню історію. Вчених розділяють різні підходи до предмету дослідження - з позицій соціології, психології, фізіології, демографії, а також традиції кла­сифікації, що сформувалися в тих чи інших наукових школах. Велику роль відіграють також ідеологічні фактори, так як молодь знаходиться на вістрі політичної боротьби.

В цих дискусіях остаточно сформувався погляд на молодь як на ре­ферентну групу та визначились головні підходи до соціологічного виз­начення її сутності. Вони знайшли підтвердження не тільки у нас, а й на Заході, коли депресія 70-х років продемонструвала падіння радикалізму студентів, які, як виявилось, більше тяжіли до державної кар'єри, ніж до насильницьких соціальних змін. Здолавши, не без труднощів, і обме­женість класового підходу у визначенні молоді, і вузькоемпіричні дефініції, характерні для багатьох ювенологічних шкіл, поступово сформувався більш широкий погляд на цю соціально-демографічну групу.

Сукупність характеристик молоді за віком, а також і за певним місцем, яке вона займає в соціальній структурі суспільства, за особливо¬стями соціального становлення та розвитку - з одного боку, відрізняється від інших вікових та соціальних груп суспільства, а з іншо¬го - дозволяє їй об'єктивно займати досить своєрідне місце у всіх сфе¬рах життєдіяльності суспільства.

В зв'язку з цим, стосовно молодого покоління можна вести мову про головні та другорядні його особливості. До головних треба віднес-ти фізіологічні, психологічні, вікові та соціально-класові характеристи-ки. Що стосується другорядних, то вони витікають з головних та про-являються в залежності від виду суспільно корисної діяльності, місця проживання, соціального статусу людини в суспільстві.

Були визначені також об'єктивні обставини, які обумовили роль та значення молоді в суспільстві:

1.Молодь, яка є досить великою соціально-демографічною гру-пою, займає важливе місце в народногосподарському виробництві, як єдине джерело поповнення трудових ресурсів.

2.Молодь - головний носій інтелектуального потенціалу суспільст¬ва. Вона має великі здібності до праці, до творчості у всіх сферах життя.

3.Молодь має достатньо велику соціальну та професіональну пер¬спективу. Вона здатна швидше за інші соціальні групи суспільства опа¬нувати нові знання, професії та спеціальності.

4.Основні групо утворюючі ознаки молоді

Найважливішими групоутворюючими ознаками молоді більшість авторів визнала вікові характеристики та пов'язані з ними особливості соціального положення, а також обумовлені тими та іншими соціально-психологічні властивості.Молодь прийнято ділити на чотири вікові групи: 1. 14-16 років - підлітки. Це вік продовження статевого дозрівання, паралельно якому відбувається становлення інших біологічних систем організму. Для цього віку характерні максимальні диспропорції у рівні й темпах фізіологічного і психологічного розвитку. 2. 17-19 років - юнацтво. Біологічно це період завершення фізичного дозрівання, вік самовизначення - початку самостійної професійної діяльності чи вибору і здійснення якісно нової професійного навчання. У цьому віці починається процес соціалізації - відбувається придбання майже всієї повноти громадянських прав, а разом з тим розширюється діапазон громадсько-політичних ролей та пов'язаних з ними інтересів і відповідальності. 3. 20-24 роки - власне молодь. Людина в цьому віці, будучи дорослим у фізіологічному відношенні, продовжує процес соціалізації. Цю вікову групу насамперед складають студенти і молоді люди, завершальні основну професійну підготовку, що вступають у виробничу діяльність і створюють власні сім'ї. 4. 25-35 років - старша молодь. У цьому віці на основі особистого досвіду виробничої і сімейного життя, а також участі молоді в політичних відносинах завершується процес формування зрілої особистості.