
- •1.Соц.Мол.:виникнення та історія розвитку
- •2.Соц.Мол.:предмет та методи дослідження
- •3.Молодь:критерії виділення в окрему групу
- •4.Основні групо утворюючі ознаки молоді
- •5.Основні напрямки соціологічного вивчення молоді
- •6.Життєве самовизначення: сутність і поняття
- •7.Концепції соціального розвитку молоді
- •8.Психоаналітична парадигма вивчення молоді(з.Фрейд, неофрейдисти)
- •9.Р.Бенедикт про «соціальний характер»
- •10.Статусно-рольові концепції ш.Айзенштадта
- •11.Молодь у соціологічних концепціях р.Мертона і т.Парсонса
- •12.Теорія соціального наслідування к.Мангейма
- •13.Культурологічна концепція м.Мід
- •14.Соціальні якості молоді
- •15.Своєрідність молоді як соціальної групи
- •16.Суспільні функції молоді
- •17. Проблеми соціального розвитку молоді
- •18. Критерії оцінки соціального розвитку молоді
- •19.Основні фактори соціалізації молоді
- •20.Вікова стратифікація
- •22.Періодизація життєвого шляху
- •23.Соціальна зрілість: її критерії
- •25.Теорія юнацького віку е.Еріксона
- •26. «Нормативні кризи»: сутність та особливості
- •27. «Ненормативні кризи»:їх особливості
- •28.Соц.Статус юнацтва
- •29.Криза ідентичності молодої людини
- •30.Етапи розвитку ідентичності молоді
- •31.Взаємовідносини між поколіннями
- •32.Теорії конфлікту поколінь
- •33.Соц.-економ. Становище молоді в сучасних умовах
- •34.Економічна поведінка молоді
- •35.Молодь на ринку праці
- •36. Портрет молодого безробітного
- •37.Взаємовідносини молоді і політичної влади
- •38.Політичні орієнтації молоді
- •39.Молодь у політичних партіях та політичних рухах
- •40.Особливості політичної культури студентства
- •41.Екстремізм у молодіжному середовищі.
- •42.Історія молодіжного руху в Україні.
- •43.Молодіжні організації в суч. Укр. (формальні й неформальні)
- •44.Особливості девіантної поведінки молоді в сучасних умовах
- •45.Сексуальні відносини у молодіжному середовищі
- •46.Репродуктивні орієнтації та репродуктивна поведінка молодих сімей
- •47.Молодіжна субкультура в сучасній Україні
- •48.Поняття «культура» і «субкультура».
- •49. Особливості молодіжної субкультури.
- •50.Молодь як об 'єкт соціальної роботи
- •51.Основні напрямки сучасної молодіжної політики
- •52.Соціальні орієнтації сучасної молоді
40.Особливості політичної культури студентства
спостерігається досить суперечлива ситуація. З одного боку, високий інтерес до політичних подій та явищ у суспільств. З іншого – дуже низькі показники реальної політичної участі та представленості політичного ціннісного рівня в структурі свідомості сучасної молоді. По-перше, таке становище можна пояснити недосконалістю процесу політичної соціалізації в сучасних умовах, коли спостерігається відірваність молодого покоління від політичного життя країни, бракує механізмів їх реальної взаємодії. Молодь не відчуває достатніх можливостей для впливу на перебіг політичних подій. По-друге, можливою причиною є недовіра до сучасних органів державного управління, політичних партій, поширення стереотипу „політика – брудна справа”, а тому відбувається пошук інших сфер самоактуалізації і самореалізації.
41.Екстремізм у молодіжному середовищі.
В традиционном понимании экстремизм – это приверженность к крайним взглядам, мерам, наиболее часто проявляемым в политике, международных отношениях, религии и т.д. [4]. экстремизм – это насильственные и (или) противоправные деяния общественных объединений, иных организаций, должностных лиц и граждан, совершаемые по мотивам религиозной, расовой, половой и иной социальной неприязни, а также призывы к совершению таковых деяний [7].
Можно предположить, что «молодежный экстремизм» является лишь тенью «взрослого» и не представляет особой опасности в качестве обособленного явления. Однако, молодежный экстремизм является одной из наиболее актуальных социально-политических проблем. Важно понимать, что часто рядовыми исполнителями экстремистских акций являются именно молодые люди, часто даже не достигшие совершеннолетия.
Основным критерием, позволяющим отграничивать молодежный экстремизм от экстремизма вообще, является возраст его приверженцев. Выделены следующие возрастные рамки: 15-29 лет [15] и 14-30 лет [16]. Учеными выделяется такая характеристика поведения молодежи как «экстремальность», под которой понимаются различные формы проявления максимализма в сознании и крайностей в поведении на групповом и индивидуально-личностном уровнях.
молодежный экстремизм обычно начинается с выражения пренебрежения к действующим в обществе правилам и нормам поведения или в отрицании их, потому, что молодежь во все времена была подвержена радикальным настроениям в силу возрастных ее свойств. Ю.М. Антонян выделяет такие неотъемлемые черты экстремистского сознания у молодежи как: 1) разделение мира на две различные группы «мы» (хорошие, умные, трудолюбивые и т.д.) и «они» (плохие, готовящиеся на нас напасть, угрожающие нам и т.д.) и 2) перенос негативных черт отдельных лиц на всю социальную (религиозную, национальную) группу.
К причинам, порождающим экстремистские настроения молодежной среде, необходимо отнести не только социально-экономические противоречия современного общества, но и культурно-воспитательные проблемы: изменение ценностных ориентаций, распад прежних моральных устоев. А также:
· преобладание досуговых ориентаций над социально полезными;
· кризис школьного и семейного воспитания;
· криминальная среда общения;
· неадекватное восприятие педагогических воздействий;
· отсутствие жизненных планов.