37.Взаємовідносини молоді і політичної влади

молодь є політично (та соціально) неактивною суспільною групою, але ра-зом з тим молоде покоління достатньо чітко розуміє шляхи виходу на політичну арену, а також ресурси та якості які необхідні для цього; стимулом для активізації участі молоді у політиці, її вибору політичної іде-ології, своєї позиції у системі суспільних відносин , є поширення успішного досвіду проведення освітніх програм, які орієнтують молодь на активну політичну діяльність

Політичний простір української молоді являє собою сегмент її політичних дій, участь у владних структурах, наявність відповідних політичних (і інших, близьких до них) організацій. Масштаби політичного простору залежать від конкретних дій молодіжних структур, наявності активних, що мають авторитет, молодіжних лідерів, які виконують певні політичні завдання, в тому числі здійснюють захист інтересів молоді як в загальнонаціональному масштабі, так і в регіонах. Політичний простір молоді існує в сфері функції влади, тобто в її політичному просторі. Ця особливість позначається і в тому випадку, коли інтереси молоді і держави співпадають, і тоді, коли вони не співпадають. Тим самим підкреслимо, що політичний простір молоді, в якому вона має власний абсолютний вплив, обмежений.

Зростання громадських, культурологічних, спортивних і інших молодіжних, підліткових і дитячих організацій було характерне у другій половині 90-х років. Цьому сприяло прийняття Закону України “Про молодіжні та дитячі громадські організації" (1998 p.). Наявність потужних структур в молодіжному русі також характеризує і визначає зміст молодіжного політичного простору. Тим більше, що молодіжні організації є частиною загальної політичної системи і вони виконують свою вельми значущу організаційно-політичну функцію. Молодь становить чималу частину електорату, однак дуже рідко на виборах у владні структури голосує саме за молодіжних лідерів. Та, навіть далеко не всі партії мають свої молодіжні організації.

38.Політичні орієнтації молоді

Сьогодні спостерігається досить суперечлива ситуація. З одного боку, високий інтерес до політичних подій та явищ у суспільстві, висока електоральна активність. З іншого – дуже низькі показники реальної політичної участі та представленості політичного ціннісного рівня в структурі свідомості сучасної молоді. По-перше, таке становище можна пояснити недосконалістю процесу політичної соціалізації в сучасних умовах, коли спостерігається відірваність молодого покоління від політичного життя країни, бракує механізмів їх реальної взаємодії. Молодь зневірена у власних силах, не відчуває достатніх можливостей для впливу на перебіг політичних подій. По-друге, можливою причиною є недовіра до сучасних органів державного управління, політичних партій, поширення стереотипу „політика – брудна справа”, а тому відбувається пошук інших сфер самоактуалізації і самореалізації.

39.Молодь у політичних партіях та політичних рухах

нинішня молодь становить незначний відсоток у політичних партіях (за даними Українського інституту соціальних досліджень протягом останніх 4-х років членство молоді в політичних партіях ледве досягло 2%). До того ж майже всі партії мають дуже невеликий відсоток своїх прибічників у молодіжному середовищі. Це повинно спонукати партії до подальшого визначення концептуальних засад молодіжної політики, розробки “молодіжної платформи”, залучення молоді у припартійні молодіжні громадські об’єднання тощо.Вивчення політичної активності молоді передбачає врахування такого показника, як участь молоді у роботі органів державної влади. За даними Держкомстату, за часів незалежності кількість молоді серед депутатів вищого законодавчого органу України значно зменшилася. Результати досліджень щодо ставлення молоді до політичних партій, молодіжних організацій та професійного заняття політикою дозволяють зробити наступні висновки: участь української молоді у політичному житті відповідає показникам європейських країн. Відомо, що в стабільних демократіях, де немає потреби в кардинальних змінах існуючої політичної системи, більша частина молоді є лише потенційно активною, психологічно готовою до політичної участі Причини пасивності молоді: вирішення проблем матеріального забезпечення, професійного самовизначення вимагають від молодої людини таких зусиль, що політична діяльність об’єктивно переміщується на периферію її інтересів. високий рівень недовіри до державних інституцій обумовлює негативне ставлення молоді до політичної діяльності взагалі. не сформувався механізм політичної соціалізації молоді за нових умов.