34.Економічна поведінка молоді

Усвідомлення молодою людиною своєї відповідальності перед суспільством, свого патріотичного обов’язку працювати на благо народу – невід’ємний елемент зрілості. В основі виховання молоді лежить глибока переконаність у необхідності змін у суспільстві, становлення ринкових відносин. Що правда, у сфері праці молоді тривалий період відводилось другорядне місце. Звідси посилювалась матеріальна і психологічна залежність молодих людей від старших поколінь. Та й тепер ще близько 80% молодих людей живуть на частковому або повному утриманні батьків та рідних. Основна частина молоді при переході на ринково-орієнтовану економіку розраховує на суспільну допомогу і захист, а не на власні сили. Процес професійного самовизначення молоді відзначається особливостями: зростанням диспропорції у структурі зайнятості у різних регіонах України, поява надлишків та недостатність робочої сили; серед молоді посилюється прихованість і явне безробіття; розтягується період набуття освіти і наявність наявних можливостей в її одержанні: масове вимивання молоді з виробничих структур у сфері приватного бізнесу, насамперед, пов'язані з комерційною діяльністю; використання молоді на тимчасово вигідних та добре оплачуваних роботах, які не вимагають фахової підготовки, та пов’язаного з цим процес декваліфікації молоді.

35.Молодь на ринку праці

Молодь є з одного боку найактивнішим, а з іншого найуразливішим сегментом українського ринку праці, на якому в конкуренції за робочі місця перемагають найбільш кваліфіковані кадри з досвідом та професіями, що користуються попитом на сучасному етапі. Тому державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні особам, і перш за все молоді, яка не здатна конкурувати на ринку праці. Відносно новим явищем стає дальше погіршення економічного стану молоді. Це стосується виконання нею фізично важких, шкідливих і непривабливих робіт, постійної загрози безробіття, одержання мінімальної заробітної платні. середня заробітна платня молодих робітників складає нині лише 60% від середньо-українського рівня і є вдвічі нижчою від величини мінімального споживчого бюджету для юнаків і дівчат. Наслідком цього є падіння рівня життя молоді в цілому, що спонукає молодь вдаватися до підробітку крім основної роботи чи навчання. Але з огляду на те, що вторинна зайнятість здійснюється переважно у неформальній або тіньовій економіці, молодь стає там об'єктом визиску та посиленої експлуатації. Сьогодні у тіньовому секторі економіки працює 21% молодих людей у віці 15-28 років; у віці ж 20-28 років цей відсоток зростає до 25,3. Найбільш поширеним в усіх групах молоді великих міст є надання послуг приватним особам; цим займається нині від 40 до 47 відсотків молоді.

36. Портрет молодого безробітного

Проблема працевлаштування молоді полягає сьогодні не стільки у відсутності робочих місць, як у нездатності держави, роботодавців та самих молодих спеціалістів знайти спільну мову. Коли людина втачає роботу, вона не відразу усвідомлює те, що з нею відбулось, знаходиться у стані шоку – перша фаза – характерно: дезорієнтовансть, нездатність планувати свої дії, вона є нетривалою (1 місяць). ІІ фаза – характеризується негативним відношенням до втраченої роботи та оптимізмом. Вона триває декілька тижнів і перехід до наступної є непомітним і поступовим. ІІІ фаза – характ.занепокоєванням та стражданням. Поступово засвоюється нова ідентичність безробітного. Людина сама помічає особистісні зрушення, ускладн.відносинами х оточуючими, змінюєт.соц.середов. Ця фаза може тривати декілька місяців, на поч..її – йде активний пошук роботи IVфаза – інституціоналізованого суспільства з відпов.ідентичністю. Роль безробітного є соц.інституц-м типом, який передбачає: безрибне звільняє від соц.обов’язків і має викон.їх незалежно від фінанси.і екон.статусу вважається, що безробітний сам винен у втраті роботи і сам має знайти з неї вихід безробмає розглядати свій стан як небажаний, тимчасовий і зобов’язаний з-ти б.-яку роботу з б.-якою зароб.платою безробітний, який не зміг сам з-ти роботу вважається некомпетентним статус постійного безробітного може отримати лише та людина, яка за станом здоров’я не може працювати, є інвалідом