26. «Нормативні кризи»: сутність та особливості

Кризи – це поворотні моменти вибору між прогресом і регресом, інтеграцією та затримкою. Кризи бувають : нормативними – вони є закономірними, постійно повторюються, пов’язані з природними, біологічними та соц.змінами.В традиційному суп-ві перехід від одної фази життя до ін.відбувався у вигляді ініціацій – це обряд, характерний для різних етапів розвитку у відповідних культурах. В сучасній науці поняття ініціація відповідає поняттю вікова нормативна криза.

Вікові норм.кризи досліджував Л.Вигоцький і виділив такі особливості, які відрізняють критичні періоди від звичайних: невизначеність меж – криза виникає непомітно, важко визначити її поч..і кінець. Всередині цього періоду вона загострюється конфліктність – в цей період складно впливати на людину, її поведінка характеризується угостреними конфліктами з оточуючими. Для цього періоду характер.не лише зовн., а й внутр.конфлікти і переживаня негативний характер розвитку – прогресивний розвиток особистості, постійне набуття нового, яке чітко прослідковується у стаб.період , а в період криз призупиняється. В ці періоди людина не стільки набуває, скільки втрачає. Але ці кризи є необхідними, вони руйнують стане і звільняють простір для нового.

27. «Ненормативні кризи»:їх особливості

Кризи – це поворотні моменти вибору між прогресом і регресом, інтеграцією та затримкою. Кризи бувають : нормативними – вони є закономірними, постійно повторюються, пов’язані з природними, біологічними та соц.змінами.В традиційному суп-ві перехід від одної фази життя до ін.відбувався у вигляді ініціацій – це обряд, характерний для різних етапів розвитку у відповідних культурах. В сучасній науці поняття ініціація відповідає поняттю вікова нормативна криза. Ненормативна – випадковий збіг обставин, з якими зіткнулася та чи ін.людина. для яких характерні випадкові або несприятливі обставини: невдача під час вступу до професійної школи, вимушене звільнення з роботи, розпад родини та ін

28.Соц.Статус юнацтва

Соціальний статус юнацтва неоднорідний. Діяльність і рольова структура особистості на цьому етапі вже набувають ряд нових, дорослих якостей. Головна соціальна завдання цього віку - вибір професії. Вибір професії та типу навчального закладу неминуче диференціює життєві шляхи дівчат і юнаків, з усіма наслідками, що випливають звідси соціально-психологічними наслідками. Розширюється діапазон громадсько-політичних ролей та пов'язаних з ними інтересів і відповідальності.

Характеризуються певною маргінальністю (відсутністю статусу) – тому що свій соціальний статус ще не здобули, або користуються минулим статусом своїх батьків, або майбутнім – професійним.

29.Криза ідентичності молодої людини

В юності головним завданням розвитку стає вирішення конфлікту, який назв. Еріксоном «ідентичність проти рольової дифузії». У процесі його вирішення може виникнути криза і Еріксон тлумачить ідентичність як інтеграцію усіх попередніх ідентифікацій і Я-образів. Формування ідентичності - це процес перетворення всіх колишніх ідентифікацій у світлі очікуваного майбутнього. Хоча розвиток ідентичності досягає критичної точки, в деяких можливе настання кризи, тільки в період юності, воно починається в дитинстві.Намагаючись уникнути конфлікту деякі юнаки та дівчата надто поспішають із самовизначенням, тому не в змозі розкрити свій потенціал повністю; інші розтягують цю кризу і стан розпливчатої ідентичності на невизначений час, розтрачуючи свою енергію в затяжному конфлікті розвитку і сумнівах з приводу самовизначення. Іноді дифузна ідентичність знаходить вираження в так званій «Негативній ідентичності», при якій індивідуум приймає небезпечну або соц. небажану роль. Кризи можна запобігти різними способами. Батькам і значущим дорослим слід уникати надмірних вимог до дітей і не ставити перед ними занадто невизначені цілі. Підліткам потрібно забезпечити широкий вибір варіантів позитивного способу життя або функціональних моделей для наслідування - з можливістю випробувати декілька прийнятних ролей, краще пізнати себе і отримати інформ. про реальні шанси і варіанти, що надаються тією культурою, у якій вони розвиваються. Було встановлено, що неправильне проходження конфлікту корелює з широким спектром проблем - від труднощів психол. зростання до патології. Сильна дифузія ідентичності пов'язана з нездатністю приймати рішення, заплутаністю в проблемах, втратою індивідуальності на людях, труднощами встановлення задовольняють відносин з тенденцією до ізоляції, труднощами в роботі і низькою здатністю до зосередження. Оскільки ідентичність не без підстави вважається одним з осн. елементів розвитку особистості і його сили, незадовільне протікання кризи робить індивідуума менш здатним справлятися з завданнями та пристосуванням до умов.