- •2. Функції податків.
- •3. Елементи податку та їх характеристика
- •4. Мета побудови податкових ставок. Види ставок.
- •5. Податкові пільги. Види пільг.
- •6. Класифікація податків, її ознаки.
- •1) За ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:
- •2) Стосовно джерела сплати розрізняють такі види податків:
- •3) За економічною ознакою об'єкта оподаткування:
- •4) За засобом вилучення:
- •5) За суб'єктами оподаткування:
- •6) За характером використання податкових платежів:
- •7) За формою стягнення:
- •8) За способом зарахування податкових надходжень:
- •7. Прямі податки.
- •8. Непрямі податки.
- •Фіскальна монополія
- •12. Принципи побудови і функціонування податкових систем.
- •Принципи:
- •13. Оцінка ефективності податкової системи держави.
- •24. Форми, методи та принципи податкового контролю.
- •25. Сутність і завдання податкового контролю в Україні. Податкові перевірки як форма податкового контролю.
- •36. Сутність податку на додану вартість, його зародження та розвиток.
- •39. Переваги та недоліки податку на додану вартість.
- •63. Види ставок мита: преференційні, пільгові, повні (загальні). Порядок справляння мита та перерахування в бюджет.
- •65. Пільги при сплаті мита.
- •102. Основи і мета встановлення плати за ресурси.
- •103. Принципи встановлення плати за ресурси.
- •118. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Порядок, розміри відрахувань і терміни сплати.
- •1. Платниками єдиного внеску є:
- •1. Єдиний внесок нараховується:
- •124. Поняття ухилення від податків. Види ухилення від податків.
- •127. Боротьба з ухиленням від сплати податків.
- •128. Сутність та форми перекладання податків.
- •129. Перекладання непрямих податків.
- •130. Напрямки і способи перекладання прямих податків.
- •133. Проблеми подвійного оподаткування міжнародного бізнесу та способи його усунення.
- •135. Мета, принципи та ієрархія задач податкової політики
102. Основи і мета встановлення плати за ресурси.
Безплатність і дешевизна природних ресурсів, які використовувалися в господарській практиці раніше, завдали, поряд з іншими факторами, великої шкоди природо-ресурсному потенціалу України, її екології.
Основою для формування нового економічного механізму по забезпеченню розширеного відтворення природних ресурсів, їх охороні, регулюванню раціонального використання став принцип платного, компенсаційного за змістом природокористування зі створенням системи відповідних платежів.
У загальному вигляді розрізняють шість видів платежів за ресурси:
1. Платежі за право користування природними ресурсами.
2. Плата за відтворення та охорону природних ресурсів.
3. Рентні платежі за експлуатацію кращих природних ресурсів чи за якістю, чи за місцем їх розташування стосовно ринку.
4. Штрафні платежі за понаднормативне використання природних ресурсів.
5. Компенсаційні платежі за вибуття природних ресурсів із цільового використання або погіршення їхньої якості, спричинене діяльністю цих підприємств.
6. Плата підприємств за використання середовища для розміщення відходів виробництва.
Об’єктами плати є джерела природних ресурсів – родовища корисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб’єктами – підприємства, організації та установи, їх філії та об’єднання, окремі громадяни, які використовують природні ресурси (незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та підпорядкування).
Введення платного природокористування покликане розв’язати таке коло питань:
створити економічні умови для прискореного розвитку ринкових відносин у цій сфері та привести всю систему природокористування в Україні у відповідність з практикою найрозвинутіших країн і міжнародними стандартами;
стимулювати комплексне, раціональне використання природних ресурсів і створити для нього відповідні науково-технічні передумови;
забезпечити стале і достатнє фінансування робіт з охорони та відтворення природо-ресурсного потенціалу, посилення на цій основі соціальних і екологічних функцій природних ресурсів;
вирівняти умови господарювання при використанні природних ресурсів різної якості та доступності;
розширити інвестиційні можливості щодо соціально-економічного розвитку територій з інтенсивним природокористуванням;
забезпечити узгодження загальнодержавних інтересів з інтересами територій шляхом збалансованого розподілу коштів, одержуваних від плати за природні ресурси, між державним і місцевими бюджетами;
запобігати порушенням встановленого режиму природокористування
Плата за природні ресурсиможе вноситися у вигляді спеціальних зборів, податку (земельного, лісового тощо), орендної плати або в інших формах, передбачених законодавством.
Нормативи плати за користування природними ресурсами визначаються з урахуванням їх поширення, якості, можливості відтворення, доступності, комплексності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та інших факторів.
Плата за земельні ресурси. В основу діючих в Україні нормативних платежів за земельні ресурси покладено два показники: якість та місце розташування ділянки. Нормативи платежів за землю диференціюються за видами с/г угідь, типами ґрунтів, а також різняться залежно від землекористувачів.
Плата за лісові ресурси В загальному вигляді вона визначається на основі ренти, яка обчислюється різницею між ціною лісу на корені у віці рубки і індивідуально зведеними затратами, пов’язаними з їх відновленням в даних умовах місцезростання.
Плата за лісові ресурси передбачає відшкодування (компенсацію) затрат на їх відтворення, інтенсифікацію вирощування лісу, розробку нових технологій в даному процесі. В практиці лісового господарства використовується система плати таксової вартості деревини на корені. Плата за лісокористування в даний час має формальний характер.