
- •Множини, операції над множинами, приклади.
- •Формула бінома ( метод матиматичної індукції ).
- •Границя послідовності означення, приклади, єдиність.
- •Основні властивості границі послідовності ( суми, різниці, добутку, частки ).
- •Теореми про обмеженість збіжної послідовності, про перехід до границі в нерівності.
- •Теорема про три послідовності.
- •Теорема про існування границі монотонної обмеженої послідовності.
- •Число е як границя послідовності.
- •Верхня та нижня границя послідовності означення теорема про їх характеризацію.
- •Фундаментальність послідовності, довести фундаментальність збіжної послідовності, критерій Коші.
- •Означення границі функції в точці по Коші та по Гейне.
- •Односторонні границі функції, елементарні властивості цих границь.
- •Нескінчено малі та великі величини їх зв’язок, порівняння нескінчено малих та великих величин.
- •Границя функції коли X0.
- •Неперервність функції в точці, неперевність суми, різниці, добутку та частки двох функцій.
- •Перша теорема Вейерщтрасса.
- •Друга теорема Вейерштрасса.
- •Рівномірна неперервність на замкнутому інтервалі, теорема Кантора.
- •Розриви функції, приклади.
- •Матриці, операції над матрицями.
- •Умножение матрицы на число
- •Сложение матриц
- •Умножение матриц
- •Визначник означення та обчислення, властивості визначника.
- •Знаходження оберненої матриці через алгебраїчні доповнення та з допомогою елементарних перетворень.
- •Метод Гауса розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Описание метода
- •2: Если количество переменных в системе превосходит число уравнений, то такая система является либо неопределённой, либо несовместной. ]Условие совместности
- •Достоинства метода
- •Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
- •Поняття лінійної залежності та незалежності векторів, базис.
- •1) Необхідність
- •2) Достатність
- •1) Необхідність
- •Лінійний оператор, властивості лінійних операторів, представлення лінійного оператора в n-мірному просторі.
- •Матриця переходу від одного базису до іншого, запис матриці оператора в новому базисі.
- •Перехід від одного базису до іншого
- •Наприклад
- •[Ред.]Деталі
- •Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
- •Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
- •1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
- •2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
- •4) Фундаментальні розв’язки однорідної системи лінійних рівнянь.
- •Теорема Кронекера-Капеллі, представлення загального розв’язку.
- •Следствия
- •Власні значення та власні вектори лінійного оператора їх знаходження.
- •Квадратичні та білінійні форми приведення їх до канонічного вигляду.
- •Скалярний та векторний добуток векторів їх застосування.
- •Векторний добуток
- •Змішаний добуток векторів та його застосування.
- •Загальне рівняння прямої на площині вивід зміст коефіцієнтів.
- •Нормальне рівняння прямої знаходження відстані від точки до прямої.
- •Загальне рівняння площини вивід його, зміст коефіцієнтів.
- •Рівняння площини що проходить через три точки, через точку та два вектора.
- •Рівняння площини в відрізках на осях, та нормальне рівняння площини.
- •Рівняння прямої у просторі як перетин площин, канонічне рівняння прямої.
- •Взаємне розміщення прямої та площини у просторі.
- •Криві другого порядку вивід рівняння еліпса, основні параметри еліпса.
- •Гіпербола вивід канонічного рівняння, основні параметри.
- •Парабола вивід канонічного рівняння, параметри.
- •Приведення до канонічного вигляду рівняння кривої другого порядку.
- •Поверхні другого порядку основні типи поверхонь.
- •Похідна функції в точці означення основні властивості.
- •Геометричний та механічний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної та нормалі, піддотична та піднормаль.
- •Похідна складної функції, похідна функції заданої неявно.
- •Логарифмічне диференціювання, похідна функції заданої параметрично.
- •Диференціал, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •Похідні вищого порядку функцій заданих явно неявно та параметрично.
- •Формула Лейбніца.
- •Диференціал вищого порядку.
- •Теорема Ферма, Ролля та Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Необхідна та достатня умова монотонності функції.
- •Формула Тейлора для многочлена, формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано.
- •Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •Перша теорема Лопіталя, наслідок з неї.
- •Друга теорема Лопіталя та наслідок знеї.
- •Дослідження функції на випуклість.
- •Локальний екстремум дослідження.
- •Точки перегину, дослідження на екстремум за допомогою старших похідних.
- •Асимптоти функції, знаходження асимптот.
- •Функції багатьох змінних, знаходження похідної по напрямку, градієнт.
- •Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
- •Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
- •Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
- •Достатні умови екстремуму для функції двох змінних.
- •Умовний екстремум функція Лагранжа.
- •Знаходження максимального та мінімального значення в області.
- •Первісна функції означення основні властивості.
- •Формула інтегрування за частинами в невизначенному інтегралі.
- •Заміна змінних в невизначенному інтегралі
- •Комплексні числа, операції над комплексними числами, алгебраїчна та тригонометрична форма комплексного числа.
- •Геометричне представлення
- •Формули Ейлера, геометрична інтерпритація комплексного числа
- •Корінь n-го степеня з комплексного числа.
- •Теорема Безу, наслідок з неї.
- •Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
- •Обчислення інтегралу
- •Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
- •Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
- •Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Метод Остроградського інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Обчислення інтегралу .
- •Інтегрування диференціального біному.
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу
Теорема Безу, наслідок з неї.
Теорема Безу — теорема про остачу ділення многочлена на двочлен, названа на честь французького математика Етьєна Безу.
Остача
від ділення многочлена
на
двочлен
дорівнює
.
Наслідок
:Число a є коренем многочлена
тоді й тільки тоді, коли
ділиться
без остачі на двочлен
.
Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
Розклад полінома з дійсними коефіцієнтами над полем комплексних чисел.
Теорема любой многочлен f (x) задан над полем С имеет хоть один комплексный корень.
Влатстивисть1: несводимых над полем С является многочлены 1-й ст. Доказательство: пусть Р (х) несводимый многочлен над полем С. будем считать, что степень его ≥ 1 согласно предыдущей теоремы Р (х) имеет хоть один комплексный корень. Поэтому Р (х) = (х-α) Р1 (х), где α-корень, принадлежащий С. Так как Р (х) несводимый, то Р1 (х) = с = const. Таким образом Р (х) = с (х-α) = сх.-сα.
Властивисть2: Любой многочлен f (x) над полем С может быть представлен в виде произведения простых множителей: f (x) = аn (x-α1) (x-α2) ... (x-αn), или, учитывая кратность корней :
f (x) =
где k1 + k2 + ... + km = n.
Доказательство: есть многочлен f (x) n-го века. Согласно теоремы он хоть один корень. Пусть это будет α1: f (x) = (x-α1) * f1 (x). f1 (x) также согласно теоремы маж хоть один комплексный корень: f1 (x) = (x-α2) * f2 (x). Аналогично для f2 (x) получим f (x) = (x-α1) (x-α2) (x-α3) f3 (x). Очевидно, что fn (x) = an. Таким образом, f (x) = аn (x-α1) (x-α2) ... (x-αn).
Обчислення інтегралу
Получить
формулу
Обозначим
(подстановка
Эйлера).
Тогда
Отсюда
Стало быть
Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
Найдем интегралы от проcтeйшиx рациональных дробей.
1.
(формула
(2) таблицы интегралов);
2.
(формула
(1));
3.
Рассмотрим интеграл
Выделив в знаменателе полныйквадрат, получим:
причем
.
Сделаем подстановку
Тогда
,
dx=dt.
Положим
.
Следовательно, используя формулы (2) и
(15) таблицы интегралов, получаем
т. е., возвращаясь к переменной х,
Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
.
Вычисление интеграла вида
Данный
интеграл подстановкой сводится к сумме
двух интегралов:
Первый интеграл легко вычисляется:
Вычислимвторой интеграл:
К последнему интегралу применим интегрирование по частям. Положим
тогда
Подставляя найденный интеграл в равенство (31. 8), получаем
т.
е.
Полученная формула дает возможность найти интеграл Jк для любого натурального числа k>1
Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
Дробно-рациональной
функцией (или рациональной
дробью)
называется функция, равная отношению
двух многочленов, т. е. ƒ(х) =
,
где Рm(х)
- многочлен степени т, а Qn(x)
- многочлен степени n.
Рациональная дpобь называется правильной если степень числителя меньше степени знаменателя, т. е. m<n; в противном случае (если т ип ) рациональная дробь называется неправильной.
Всякую
неправильную рациональную дробь
можно,
путем деления числителя на знаменатель,
представить в виде суммы многочлена
L(x) и правильной рациональной дроби
,
т. е.