
- •Множини, операції над множинами, приклади.
- •Формула бінома ( метод матиматичної індукції ).
- •Границя послідовності означення, приклади, єдиність.
- •Основні властивості границі послідовності ( суми, різниці, добутку, частки ).
- •Теореми про обмеженість збіжної послідовності, про перехід до границі в нерівності.
- •Теорема про три послідовності.
- •Теорема про існування границі монотонної обмеженої послідовності.
- •Число е як границя послідовності.
- •Верхня та нижня границя послідовності означення теорема про їх характеризацію.
- •Фундаментальність послідовності, довести фундаментальність збіжної послідовності, критерій Коші.
- •Означення границі функції в точці по Коші та по Гейне.
- •Односторонні границі функції, елементарні властивості цих границь.
- •Нескінчено малі та великі величини їх зв’язок, порівняння нескінчено малих та великих величин.
- •Границя функції коли X0.
- •Неперервність функції в точці, неперевність суми, різниці, добутку та частки двох функцій.
- •Перша теорема Вейерщтрасса.
- •Друга теорема Вейерштрасса.
- •Рівномірна неперервність на замкнутому інтервалі, теорема Кантора.
- •Розриви функції, приклади.
- •Матриці, операції над матрицями.
- •Умножение матрицы на число
- •Сложение матриц
- •Умножение матриц
- •Визначник означення та обчислення, властивості визначника.
- •Знаходження оберненої матриці через алгебраїчні доповнення та з допомогою елементарних перетворень.
- •Метод Гауса розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Описание метода
- •2: Если количество переменных в системе превосходит число уравнений, то такая система является либо неопределённой, либо несовместной. ]Условие совместности
- •Достоинства метода
- •Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
- •Поняття лінійної залежності та незалежності векторів, базис.
- •1) Необхідність
- •2) Достатність
- •1) Необхідність
- •Лінійний оператор, властивості лінійних операторів, представлення лінійного оператора в n-мірному просторі.
- •Матриця переходу від одного базису до іншого, запис матриці оператора в новому базисі.
- •Перехід від одного базису до іншого
- •Наприклад
- •[Ред.]Деталі
- •Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
- •Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
- •1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
- •2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
- •4) Фундаментальні розв’язки однорідної системи лінійних рівнянь.
- •Теорема Кронекера-Капеллі, представлення загального розв’язку.
- •Следствия
- •Власні значення та власні вектори лінійного оператора їх знаходження.
- •Квадратичні та білінійні форми приведення їх до канонічного вигляду.
- •Скалярний та векторний добуток векторів їх застосування.
- •Векторний добуток
- •Змішаний добуток векторів та його застосування.
- •Загальне рівняння прямої на площині вивід зміст коефіцієнтів.
- •Нормальне рівняння прямої знаходження відстані від точки до прямої.
- •Загальне рівняння площини вивід його, зміст коефіцієнтів.
- •Рівняння площини що проходить через три точки, через точку та два вектора.
- •Рівняння площини в відрізках на осях, та нормальне рівняння площини.
- •Рівняння прямої у просторі як перетин площин, канонічне рівняння прямої.
- •Взаємне розміщення прямої та площини у просторі.
- •Криві другого порядку вивід рівняння еліпса, основні параметри еліпса.
- •Гіпербола вивід канонічного рівняння, основні параметри.
- •Парабола вивід канонічного рівняння, параметри.
- •Приведення до канонічного вигляду рівняння кривої другого порядку.
- •Поверхні другого порядку основні типи поверхонь.
- •Похідна функції в точці означення основні властивості.
- •Геометричний та механічний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної та нормалі, піддотична та піднормаль.
- •Похідна складної функції, похідна функції заданої неявно.
- •Логарифмічне диференціювання, похідна функції заданої параметрично.
- •Диференціал, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •Похідні вищого порядку функцій заданих явно неявно та параметрично.
- •Формула Лейбніца.
- •Диференціал вищого порядку.
- •Теорема Ферма, Ролля та Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Необхідна та достатня умова монотонності функції.
- •Формула Тейлора для многочлена, формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано.
- •Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •Перша теорема Лопіталя, наслідок з неї.
- •Друга теорема Лопіталя та наслідок знеї.
- •Дослідження функції на випуклість.
- •Локальний екстремум дослідження.
- •Точки перегину, дослідження на екстремум за допомогою старших похідних.
- •Асимптоти функції, знаходження асимптот.
- •Функції багатьох змінних, знаходження похідної по напрямку, градієнт.
- •Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
- •Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
- •Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
- •Достатні умови екстремуму для функції двох змінних.
- •Умовний екстремум функція Лагранжа.
- •Знаходження максимального та мінімального значення в області.
- •Первісна функції означення основні властивості.
- •Формула інтегрування за частинами в невизначенному інтегралі.
- •Заміна змінних в невизначенному інтегралі
- •Комплексні числа, операції над комплексними числами, алгебраїчна та тригонометрична форма комплексного числа.
- •Геометричне представлення
- •Формули Ейлера, геометрична інтерпритація комплексного числа
- •Корінь n-го степеня з комплексного числа.
- •Теорема Безу, наслідок з неї.
- •Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
- •Обчислення інтегралу
- •Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
- •Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
- •Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Метод Остроградського інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Обчислення інтегралу .
- •Інтегрування диференціального біному.
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу
Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
Пусть
задана функция f(x,
y).
Тогда каждая из ее частных производных(если
они, конечно, существуют)
и
, которые называются также частными
производными первого порядка, снова
являются функцией независимых переменных
x,
y
и может, следовательно также иметь
частные производные. Частная производная
обозначается через
или fxx'',
а
через
или fxy''.
Таким
образом,
,
и, аналогично,
,
.
Производные
fxx'',fxy'',fyx''
и fyy''
называются частными производными
второго порядка. Рассматривая частные
производные от них, получим всевозможные
частные производные третьего порядка:
,
,
и т. д.
Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
Необходимое
условие экстремума. Если во внутренней
точке х области определения дифференцируемая
функция
имеет
экстремум, то
.
Это
условие не является достаточным. Так,
функция
в
точке
имеет
нулевую производную, но не имеет
экстремума. Экстремум может также
реализоваться в точке, в которой
производная не существует (пример -
функция
,
график справа). Введём термины, которые
описывают точки, в которых может
реализоваться экстремум функции
.
Опр.8.3.1.
Точка
области
определения функции
называется
критической точкой первого рода этой
функции, если: 1. в окрестности этой точки
функция непрерывна; 2. в проколотой
окрестности - дифференцируема; 3. в самой
точке
(конечная)
производная функции равна нулю или не
существует.
Опр.8.3.2. Критическая точка первого рода функции , в которой производная равна нулю, называется стационарной точкой этой функции.
Из
изложенного следует, что внутренняя
точка области
определения
дифференцируемой (во всех точках
,
за исключением, возможно, конечного их
числа) функции может быть точкой
локального экстремума тогда и только
тогда, когда эта точка является критической
точкой первого рода этой функции.
Критичность точки есть необходимое, но
недостаточное условие экстремума
функции.
8.4. Достаточные условия экстремума функции.
8.4.1.
Первый достаточный признак экстремума
(в критической точке, по знаку первой
производной). Пусть точка
-
критическая точка первого рода функции
,
т.е. функция имеет производную в каждой
точке некоторой проколотой
окрестности
точки
,
и пусть
сохраняет
определённый знак как справа, так и
слева от точки
(в
отдельности). Тогда: если производная
сохраняет знак при переходе через
точку
,
то экстремум в этой точке отсутствует;
если производная меняет знак при переходе
через точку
,
то точка
-
точка экстремума, при этом если
>0
при x<
,
<0
при x>
,
то
-
точка максимума, если
<0
при x<
,
>0
при x>
,
то
-
точка минимума.
Дифференциал функции f(x) в точке x0 равен приращению, которое получает ордината касательной к кривой y =f(x) с абсциссой в точке x0 при переходе из точки касания в точку с абсциссой x0+Δx.
|
|
Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
Предположим,
что в рассматриваемой области
функция
имеет все частные производные до порядка
включительно. Рассмотрим прямую
, соединяющую фиксированную внутреннюю
точку
с произвольной точкой
и будем предполагать, что все точки
отрезка, соединяющего
с
, также принадлежат
:
при
Рассмотрим
ограничение функции
на прямую
(точнее, на её часть, лежащую в пределах
области
) и параметризуем это ограничение
параметром
. Полоучим
функцию одного переменного
:
К
функции
можно применить обычную (приведённую
выше) формулу Тейлора в точке
:
где
-- некоторая точка отрезка между 0 и
. Если
, то
также принадлежит отрезку
. Отсюда
при
получаем
(9.1)
где
.
Очевидно,
что
. Посмотрим, как производные
выражаются через частные производные функции .
Для
нахождения
воспользуемся формулой производной
сложной функции:
При
получаем
(9.2)
(9.3)
Вычислим
теперь
, для чего найдём
:
Положив в этой формуле , получаем:
(9.4)
Каждое
последующее дифференцирование, как
нетрудно понять, будет увеличивать на
единицу количество суммирований от 1
до
, порядок частных производных функции
, вычисленных в точке
, а также количество сомножителей-биномов
вида
. Для
третьей производной получаем
а
для производной порядка
--
(9.5)
Правая
часть формулы (9.5) содержит
слагаемых, в каждом из которых
множитель. Точно так же выписывается
и выражение, задающее
(9.6)
где
.
Подставляя выражения (9.2), (9.4),..., (9.5), (9.6) в правую часть формулы (9.1), получаем в результате следующее утверждение:
Теорема
9.1 (Формула Тейлора для функции нескольких
переменных) Пусть функция
задана в области
и имеет в
все частные производные до порядка
включительно. Пусть
и
-- две точки области
, такие что весь отрезок между ними
целиком лежит в
. Тогда
для некоторой точки
этого отрезка имеет место равенство
(9.6*)
(9.7)
Сумма
всех слагаемых в правой части формулы
(9.6*), кроме записанных в последней строке,
называется многочленом Тейлора функции
в точке
, а эта последняя строка содержит
остаточный член формулы Тейлора. Считая
его малым при небольших расстояниях
между
и
(он имеет порядок
, в то время как все остальные слагаемые
-- порядок не выше
, если не обращаются в 0), мы можем не
учитывать остаточный член и, тем самым,
получаем приближённую формулу
содержащую
лишь значения функции
и её частных производных, вычисленные
в точке
(но не в других точках
). Эту формулу можно использовать для
приближённого вычисления значений
функции
в точках
, близких к
. На практике её применяют, ввиду большого
числа слагаемых в правой части, лишь
при небольших значениях
, как правило,
и
.
При
получается линейное приближение
функции
(нетрудно видеть, что правая часть
совпадает с линейной функцией
, графиком которой служит касательная
плоскость, проведённая при
к графику функции
):
При получается квадратичное приближение функции :
(9.8)
Многочлен
Тейлора в этом случае оказывается
многочленом второй степени относительно
переменных
.