- •Множини, операції над множинами, приклади.
- •Формула бінома ( метод матиматичної індукції ).
- •Границя послідовності означення, приклади, єдиність.
- •Основні властивості границі послідовності ( суми, різниці, добутку, частки ).
- •Теореми про обмеженість збіжної послідовності, про перехід до границі в нерівності.
- •Теорема про три послідовності.
- •Теорема про існування границі монотонної обмеженої послідовності.
- •Число е як границя послідовності.
- •Верхня та нижня границя послідовності означення теорема про їх характеризацію.
- •Фундаментальність послідовності, довести фундаментальність збіжної послідовності, критерій Коші.
- •Означення границі функції в точці по Коші та по Гейне.
- •Односторонні границі функції, елементарні властивості цих границь.
- •Нескінчено малі та великі величини їх зв’язок, порівняння нескінчено малих та великих величин.
- •Границя функції коли X0.
- •Неперервність функції в точці, неперевність суми, різниці, добутку та частки двох функцій.
- •Перша теорема Вейерщтрасса.
- •Друга теорема Вейерштрасса.
- •Рівномірна неперервність на замкнутому інтервалі, теорема Кантора.
- •Розриви функції, приклади.
- •Матриці, операції над матрицями.
- •Умножение матрицы на число
- •Сложение матриц
- •Умножение матриц
- •Визначник означення та обчислення, властивості визначника.
- •Знаходження оберненої матриці через алгебраїчні доповнення та з допомогою елементарних перетворень.
- •Метод Гауса розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Описание метода
- •2: Если количество переменных в системе превосходит число уравнений, то такая система является либо неопределённой, либо несовместной. ]Условие совместности
- •Достоинства метода
- •Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
- •Поняття лінійної залежності та незалежності векторів, базис.
- •1) Необхідність
- •2) Достатність
- •1) Необхідність
- •Лінійний оператор, властивості лінійних операторів, представлення лінійного оператора в n-мірному просторі.
- •Матриця переходу від одного базису до іншого, запис матриці оператора в новому базисі.
- •Перехід від одного базису до іншого
- •Наприклад
- •[Ред.]Деталі
- •Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
- •Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
- •1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
- •2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
- •4) Фундаментальні розв’язки однорідної системи лінійних рівнянь.
- •Теорема Кронекера-Капеллі, представлення загального розв’язку.
- •Следствия
- •Власні значення та власні вектори лінійного оператора їх знаходження.
- •Квадратичні та білінійні форми приведення їх до канонічного вигляду.
- •Скалярний та векторний добуток векторів їх застосування.
- •Векторний добуток
- •Змішаний добуток векторів та його застосування.
- •Загальне рівняння прямої на площині вивід зміст коефіцієнтів.
- •Нормальне рівняння прямої знаходження відстані від точки до прямої.
- •Загальне рівняння площини вивід його, зміст коефіцієнтів.
- •Рівняння площини що проходить через три точки, через точку та два вектора.
- •Рівняння площини в відрізках на осях, та нормальне рівняння площини.
- •Рівняння прямої у просторі як перетин площин, канонічне рівняння прямої.
- •Взаємне розміщення прямої та площини у просторі.
- •Криві другого порядку вивід рівняння еліпса, основні параметри еліпса.
- •Гіпербола вивід канонічного рівняння, основні параметри.
- •Парабола вивід канонічного рівняння, параметри.
- •Приведення до канонічного вигляду рівняння кривої другого порядку.
- •Поверхні другого порядку основні типи поверхонь.
- •Похідна функції в точці означення основні властивості.
- •Геометричний та механічний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної та нормалі, піддотична та піднормаль.
- •Похідна складної функції, похідна функції заданої неявно.
- •Логарифмічне диференціювання, похідна функції заданої параметрично.
- •Диференціал, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •Похідні вищого порядку функцій заданих явно неявно та параметрично.
- •Формула Лейбніца.
- •Диференціал вищого порядку.
- •Теорема Ферма, Ролля та Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Необхідна та достатня умова монотонності функції.
- •Формула Тейлора для многочлена, формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано.
- •Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •Перша теорема Лопіталя, наслідок з неї.
- •Друга теорема Лопіталя та наслідок знеї.
- •Дослідження функції на випуклість.
- •Локальний екстремум дослідження.
- •Точки перегину, дослідження на екстремум за допомогою старших похідних.
- •Асимптоти функції, знаходження асимптот.
- •Функції багатьох змінних, знаходження похідної по напрямку, градієнт.
- •Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
- •Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
- •Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
- •Достатні умови екстремуму для функції двох змінних.
- •Умовний екстремум функція Лагранжа.
- •Знаходження максимального та мінімального значення в області.
- •Первісна функції означення основні властивості.
- •Формула інтегрування за частинами в невизначенному інтегралі.
- •Заміна змінних в невизначенному інтегралі
- •Комплексні числа, операції над комплексними числами, алгебраїчна та тригонометрична форма комплексного числа.
- •Геометричне представлення
- •Формули Ейлера, геометрична інтерпритація комплексного числа
- •Корінь n-го степеня з комплексного числа.
- •Теорема Безу, наслідок з неї.
- •Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
- •Обчислення інтегралу
- •Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
- •Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
- •Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Метод Остроградського інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Обчислення інтегралу .
- •Інтегрування диференціального біному.
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу
Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
Система m лінійних рівнянь із n змінними має вигляд
a11x1+a12x2+…+a1nxn=b1
a21x1+a22x2+…+a2nxn=b2 (1)
…………………….
am1x1+am2x2+…+amnxn=bm
або в скороченому записі
∑ⁿj=1 аijхi= bi, і=1,2,…,m
Невідомі – величини хj (змінні), які підлягають визначенню.
Коефіцієнти при змінних - аij
Вільні члени рівнянь - bi
Розв’язок системи – впорядкована сукупність чисел α1, α2,…, αn, що при підстановці в систему перетворює кожне рівняння в тотожність.
Сумісна система – система рівнянь, якщо має хоч один розв’язок, а несумісна – якщо немає розв’язків.
Визначена система - має єдиний розв’язок, невизначена - більше одного розв’язку.
Рівносильні системи – якщо множини розв’язків співпадають.
Системи зручно розв’язувати в матричній формі:
а11
а12 … а1n
х1 b1
А= а21 а22 … а2n ; Х= х2 ; B= b2
. . . . . .
аm1 аm2 … аmn хm bm
або А·Х=В
2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
Однорідні системи лінійних рівнянь – система, при якій всі вільні члени дорівнюють нулю
a11x1+a12x2+…+a1nxn=0
a21x1+a22x2+…+a2nxn=0
…………………….
am1x1+am2x2+…+amnxn=0
або А·Х=0
Властивості однорідної системи лінійних рівнянь:
однорідна система завжди сумісна ,тому що завжди має, щонайменше нульовий розв’язок.
Для існування ненульових розв’язків ранг матриці коефіцієнтів повинен бути менше числа змінних r<n, тобто число лінійно незалежних рівнянь повинне бути менше числа змінних. У цьому випадку detA=0
Якщо матриця-стовпець (вектор)
х11
е= х21 є розв’язком системи лінійних рівнянь (1), то стовпчик
.
хm1
λ х11
е’=λ·е= λ х21 також є розв’язком цієї системи.
.
λ хm1
Нехай е – розв’язок системи. Тоді матричне рівняння при підстановці х=е’ перетворюється в тотожність А·е’=0.Тоді знайдемо добуток матриць А і λ·е:
А· (λ·е)= λ · (А·е)= λ·0. Звідси стовпець е’= λ·е також є розв’язком матричного рівняння.
Якщо матриці-стовпці
х11 х12
е1= х21 та е2= х22 є розв’язками системи (1), тобто А·е1=0 і А·е2=0,
. .
х m1 хm2
то й стовпець е= λ1·е1+ λ2·е2, де λ1 ,λ2 – довільні числа, також є розв’язком системи А·е=0
ДОВ. для доведення перемножимо матриці А і е = λ1·е1+ λ2·е2:
А(λ1·е1+ λ2·е2)= λ10+ λ20=0. Отже будь-яка лінійна комбінація розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь також є розв’язком цієї системи.
3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
ТЕОРЕМА(про загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь)
Загальний розв’язок системи лінійних рівнянь із n змінними дорівнює сумі загального розв’язку відповідної їй системи однорідних рівнянь і деякого часткового розв’язку початкової системи.
ДОВ.
a11x1+a12x2+…+a1nxn=b1
a21x1+a22x2+…+a2nxn=b2 Запишемо розширену матрицю
…………………….
am1x1+am2x2+…+amnxn=bm
a11 a12 … a1n b1
a21 a22 … a2n b2
………………… . Використовуючи елементарні перетворення , приведемо її до
am1 am2 … amn bm східчастого вигляду:
a11 a12 … а1r … a1n b1 Зрозумівши, що система має розв’язки, методом Гаусса
0 a22 … а2r … a2n b2 знайдемо послідовно змінні хr, хr-1, х1, виражені через
… … … … … … … вільні змінні хr+1,хr+2 ,хn. Вільні змінні позначимо через с…
0 0 … аrr … аrn br В результаті отримаємо розв’язок у загальному вигляді:
0 0 … 0 … 0 br+1
0 0 … 0 … 0 0
… … … … … ... …
0 0 … 0 … 0 0
x1=
х11с1+х12с2+…+ x1,
n-r
c
n-r
+ b1
x2= х21с1+х22с2+…+ x2, n-r c n-r + b2
…………………………………..
xr= хr1с1+хr2с2+…+ xr, n-r c n-r + br
xr+1=c1
…….
xn= c n-r
Запишемо розв’язок у матричній формі:
x
1 х11 х12
x1,
n-r b1
x2 х21 х22 x2, n-r b2
… … … … …
xr = с1 хr1 + с2 хr2 + …+ c n-r xr, n-r + br
xr+1 1 0 0 0
… … … … …
xn 0 0 1 0
або в скороченій матричній формі х=е1с1+е2с2+…+еrсr+b, де х, е1, е2, …, еr, b – відповідні матриці-стовпці (вектори). Лінійна комбінація е1с1+е2с2+…+еrсr є загальним розв’язком системи, а вектор b – частковим розв’язком
