
- •Множини, операції над множинами, приклади.
- •Формула бінома ( метод матиматичної індукції ).
- •Границя послідовності означення, приклади, єдиність.
- •Основні властивості границі послідовності ( суми, різниці, добутку, частки ).
- •Теореми про обмеженість збіжної послідовності, про перехід до границі в нерівності.
- •Теорема про три послідовності.
- •Теорема про існування границі монотонної обмеженої послідовності.
- •Число е як границя послідовності.
- •Верхня та нижня границя послідовності означення теорема про їх характеризацію.
- •Фундаментальність послідовності, довести фундаментальність збіжної послідовності, критерій Коші.
- •Означення границі функції в точці по Коші та по Гейне.
- •Односторонні границі функції, елементарні властивості цих границь.
- •Нескінчено малі та великі величини їх зв’язок, порівняння нескінчено малих та великих величин.
- •Границя функції коли X0.
- •Неперервність функції в точці, неперевність суми, різниці, добутку та частки двох функцій.
- •Перша теорема Вейерщтрасса.
- •Друга теорема Вейерштрасса.
- •Рівномірна неперервність на замкнутому інтервалі, теорема Кантора.
- •Розриви функції, приклади.
- •Матриці, операції над матрицями.
- •Умножение матрицы на число
- •Сложение матриц
- •Умножение матриц
- •Визначник означення та обчислення, властивості визначника.
- •Знаходження оберненої матриці через алгебраїчні доповнення та з допомогою елементарних перетворень.
- •Метод Гауса розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Описание метода
- •2: Если количество переменных в системе превосходит число уравнений, то такая система является либо неопределённой, либо несовместной. ]Условие совместности
- •Достоинства метода
- •Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
- •Поняття лінійної залежності та незалежності векторів, базис.
- •1) Необхідність
- •2) Достатність
- •1) Необхідність
- •Лінійний оператор, властивості лінійних операторів, представлення лінійного оператора в n-мірному просторі.
- •Матриця переходу від одного базису до іншого, запис матриці оператора в новому базисі.
- •Перехід від одного базису до іншого
- •Наприклад
- •[Ред.]Деталі
- •Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
- •Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
- •1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
- •2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
- •4) Фундаментальні розв’язки однорідної системи лінійних рівнянь.
- •Теорема Кронекера-Капеллі, представлення загального розв’язку.
- •Следствия
- •Власні значення та власні вектори лінійного оператора їх знаходження.
- •Квадратичні та білінійні форми приведення їх до канонічного вигляду.
- •Скалярний та векторний добуток векторів їх застосування.
- •Векторний добуток
- •Змішаний добуток векторів та його застосування.
- •Загальне рівняння прямої на площині вивід зміст коефіцієнтів.
- •Нормальне рівняння прямої знаходження відстані від точки до прямої.
- •Загальне рівняння площини вивід його, зміст коефіцієнтів.
- •Рівняння площини що проходить через три точки, через точку та два вектора.
- •Рівняння площини в відрізках на осях, та нормальне рівняння площини.
- •Рівняння прямої у просторі як перетин площин, канонічне рівняння прямої.
- •Взаємне розміщення прямої та площини у просторі.
- •Криві другого порядку вивід рівняння еліпса, основні параметри еліпса.
- •Гіпербола вивід канонічного рівняння, основні параметри.
- •Парабола вивід канонічного рівняння, параметри.
- •Приведення до канонічного вигляду рівняння кривої другого порядку.
- •Поверхні другого порядку основні типи поверхонь.
- •Похідна функції в точці означення основні властивості.
- •Геометричний та механічний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної та нормалі, піддотична та піднормаль.
- •Похідна складної функції, похідна функції заданої неявно.
- •Логарифмічне диференціювання, похідна функції заданої параметрично.
- •Диференціал, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •Похідні вищого порядку функцій заданих явно неявно та параметрично.
- •Формула Лейбніца.
- •Диференціал вищого порядку.
- •Теорема Ферма, Ролля та Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Необхідна та достатня умова монотонності функції.
- •Формула Тейлора для многочлена, формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано.
- •Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •Перша теорема Лопіталя, наслідок з неї.
- •Друга теорема Лопіталя та наслідок знеї.
- •Дослідження функції на випуклість.
- •Локальний екстремум дослідження.
- •Точки перегину, дослідження на екстремум за допомогою старших похідних.
- •Асимптоти функції, знаходження асимптот.
- •Функції багатьох змінних, знаходження похідної по напрямку, градієнт.
- •Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
- •Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
- •Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
- •Достатні умови екстремуму для функції двох змінних.
- •Умовний екстремум функція Лагранжа.
- •Знаходження максимального та мінімального значення в області.
- •Первісна функції означення основні властивості.
- •Формула інтегрування за частинами в невизначенному інтегралі.
- •Заміна змінних в невизначенному інтегралі
- •Комплексні числа, операції над комплексними числами, алгебраїчна та тригонометрична форма комплексного числа.
- •Геометричне представлення
- •Формули Ейлера, геометрична інтерпритація комплексного числа
- •Корінь n-го степеня з комплексного числа.
- •Теорема Безу, наслідок з неї.
- •Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
- •Обчислення інтегралу
- •Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
- •Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
- •Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Метод Остроградського інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Обчислення інтегралу .
- •Інтегрування диференціального біному.
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу
Наприклад
Нехай у нас заданий базис e1, e2, e3 і потрібно перейти до нового базизу f1, f2, f3, заданого координатами в базисі e:
f1 = (5, 3, 2)T
f2 = (3, 1, 1)T
f3 = (2, -1, 0)T
По-перше, потрібно перевірити, чи будуть лінійно незалежними базисні вектори нового базису; інакше вони не утворюватимуть базис. По-друге, що по суті означає запис "вектор f1 (f2, f3) має координати (5, 3, 2) в базисі e"? Це означає, що
f1 = 5e1 + 3e2 + 2e3
f2 = 3e1 + 1e2 + 1e3
f3 = 2e1 - e2
Нам потрібно знайти координати базових векторів старого базису (тобто, базису e) в новому. Інакше кажучи, потрібно просто виразити вектори ei через вектори fi; а це означає, по суті, розв’язати попередні три рівності як систему рівнянь відносно e1, e2, e3:
e1 = 1f1 - 2f2 + 1f3
e2 = 2f1 - 4f2 + 1f3
e3 = -5f1 + 11f2 - 4f3
Отримані рівності легко переписуються у вигляді координат векторів e1, e2, e3 в базисі f:
e1 = (1, -2, 1)T
e2 = (2, -4, 1)T
e3 = (-5, 11, -4)T
Відповідно, матриця перетворення (координати старих базисних векторів у новому базисі, записані по стовпчиках):
( 1, 2, -5 )
B = ( -2, -4, 11 )
( 1, 1, -4 )
Тепер, наприклад, щоб перевести координати вектора Ve = (1, 1, 1)T із базиса e в базис f, достатньо помножити його справа на матрицю B:
Vf = B Ve = (-2, 5, -2)
[Ред.]Деталі
Спробуймо перевести координати одного з базисних векторів у новий базис. Очевидно, що базисні вектори виражаються у власному ж базисі тривіальними координатами: e1 = (1, 0, 0)T, e2 = (0, 1, 0)T, e3 = (0, 0, 1)T. Далі, згідно правилу, помножимо їх на матрицю переходу:
B e1 = (1, -2, 1)T
B e2 = (2, -4, 1)T
B e3 = (-5, 11, -4)T
Легко помітити, що отримані координати співпадають із знайденими вище координатами векторів e1, e2, e3 в базисі f. Отже, дійсно, матриця робить саме те, що треба :) Ще далі, використовуючи властивість, що будь-який вектор лінійного простору виражається (єдиним способом) лінійною комбінацією базисних векторів цього простору та лінійність множення вектора на матрицю, можна довести, що знайдена матриця переводить усі вектори лінійного простору в новий базис.
Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
Означення: Рангом матриці по стовпчикам називається кількість стовпчиків максимальної лінійно незалежної системи стовпчиків (тобто такої лінійно незалежної системи стовпчиків, що інші стовпчики є лінійною комбінацією стовпчиків нашої системи). Аналогічно вводиться поняття рангу матриці по рядках.
Найбільший порядок не рівного 0 мінору матриці А називається мінорним рангом.
Теорема 1
Ранг матриці по стовпчиках дорівнює мінорному рангу.
Нехай D≠0 мінор порядку r такий, що всі мінори більших порядків дорівнюють нулю. Можна вважати, що він розташований у перших r рядках та r стовпчиках.
Тоді перші r стовпчиків є лінійно незалежними, бо якщо б вони були залежні, то D=0. Залишилось довести, що інші стовпчики належать лінійній оболонці перших r стовпчиків.
Наслідок 1
Мінорний ранг по стовпчиках дорівнює рангу по рядках.
Розглянемо Ат. Всі мінори при цьому не міняються, отже, не змінюється мінорний ранг. За теоремою 1 мінорний ранг дорівнює рангу матриці Ат по стовпчиках.
Наслідок 2
Якщо мінор r+1 порядку не дорівнює нулю, а всі оточуючі мінори r+1 порядку дорівнюють нулю, то ранг матриці дорівнює r.
Наслідок 3
Нехай А – квадратна матриця. Тоді det A=0 тоді і тільки тоді, коли її рядки або стовпчики лінійно залежні.