
- •Множини, операції над множинами, приклади.
- •Формула бінома ( метод матиматичної індукції ).
- •Границя послідовності означення, приклади, єдиність.
- •Основні властивості границі послідовності ( суми, різниці, добутку, частки ).
- •Теореми про обмеженість збіжної послідовності, про перехід до границі в нерівності.
- •Теорема про три послідовності.
- •Теорема про існування границі монотонної обмеженої послідовності.
- •Число е як границя послідовності.
- •Верхня та нижня границя послідовності означення теорема про їх характеризацію.
- •Фундаментальність послідовності, довести фундаментальність збіжної послідовності, критерій Коші.
- •Означення границі функції в точці по Коші та по Гейне.
- •Односторонні границі функції, елементарні властивості цих границь.
- •Нескінчено малі та великі величини їх зв’язок, порівняння нескінчено малих та великих величин.
- •Границя функції коли X0.
- •Неперервність функції в точці, неперевність суми, різниці, добутку та частки двох функцій.
- •Перша теорема Вейерщтрасса.
- •Друга теорема Вейерштрасса.
- •Рівномірна неперервність на замкнутому інтервалі, теорема Кантора.
- •Розриви функції, приклади.
- •Матриці, операції над матрицями.
- •Умножение матрицы на число
- •Сложение матриц
- •Умножение матриц
- •Визначник означення та обчислення, властивості визначника.
- •Знаходження оберненої матриці через алгебраїчні доповнення та з допомогою елементарних перетворень.
- •Метод Гауса розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Описание метода
- •2: Если количество переменных в системе превосходит число уравнений, то такая система является либо неопределённой, либо несовместной. ]Условие совместности
- •Достоинства метода
- •Матричний метод розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
- •Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
- •Поняття лінійної залежності та незалежності векторів, базис.
- •1) Необхідність
- •2) Достатність
- •1) Необхідність
- •Лінійний оператор, властивості лінійних операторів, представлення лінійного оператора в n-мірному просторі.
- •Матриця переходу від одного базису до іншого, запис матриці оператора в новому базисі.
- •Перехід від одного базису до іншого
- •Наприклад
- •[Ред.]Деталі
- •Рядковий та стовпчиковий ранг матриці, ранг мариці.
- •Розв’язність системи лінійних однорідних рівнянь, представлення загального розв’язку .
- •1)Загальні поняття системи лінійних рівнянь.
- •2) Однорідні системи лінійних рівнянь.
- •3) Загальний розв’язок системи неоднорідних лінійних рівнянь.
- •4) Фундаментальні розв’язки однорідної системи лінійних рівнянь.
- •Теорема Кронекера-Капеллі, представлення загального розв’язку.
- •Следствия
- •Власні значення та власні вектори лінійного оператора їх знаходження.
- •Квадратичні та білінійні форми приведення їх до канонічного вигляду.
- •Скалярний та векторний добуток векторів їх застосування.
- •Векторний добуток
- •Змішаний добуток векторів та його застосування.
- •Загальне рівняння прямої на площині вивід зміст коефіцієнтів.
- •Нормальне рівняння прямої знаходження відстані від точки до прямої.
- •Загальне рівняння площини вивід його, зміст коефіцієнтів.
- •Рівняння площини що проходить через три точки, через точку та два вектора.
- •Рівняння площини в відрізках на осях, та нормальне рівняння площини.
- •Рівняння прямої у просторі як перетин площин, канонічне рівняння прямої.
- •Взаємне розміщення прямої та площини у просторі.
- •Криві другого порядку вивід рівняння еліпса, основні параметри еліпса.
- •Гіпербола вивід канонічного рівняння, основні параметри.
- •Парабола вивід канонічного рівняння, параметри.
- •Приведення до канонічного вигляду рівняння кривої другого порядку.
- •Поверхні другого порядку основні типи поверхонь.
- •Похідна функції в точці означення основні властивості.
- •Геометричний та механічний зміст похідної.
- •Рівняння дотичної та нормалі, піддотична та піднормаль.
- •Похідна складної функції, похідна функції заданої неявно.
- •Логарифмічне диференціювання, похідна функції заданої параметрично.
- •Диференціал, його геометричний зміст, застосування до наближених обчислень.
- •Похідні вищого порядку функцій заданих явно неявно та параметрично.
- •Формула Лейбніца.
- •Диференціал вищого порядку.
- •Теорема Ферма, Ролля та Лагранжа.
- •Теорема Коші.
- •Необхідна та достатня умова монотонності функції.
- •Формула Тейлора для многочлена, формула Тейлора з залишковим членом у формі Пеано.
- •Формула Тейлора з залишковим членом у формі Лагранжа.
- •Перша теорема Лопіталя, наслідок з неї.
- •Друга теорема Лопіталя та наслідок знеї.
- •Дослідження функції на випуклість.
- •Локальний екстремум дослідження.
- •Точки перегину, дослідження на екстремум за допомогою старших похідних.
- •Асимптоти функції, знаходження асимптот.
- •Функції багатьох змінних, знаходження похідної по напрямку, градієнт.
- •Частинні похідні високого порядку, умови співпадіння змішаних похідних.
- •Необхідні умови локального екстремуму, геометричний зміст диференціалу.
- •Формула Тейлора для функції багатьох змінних.
- •Достатні умови екстремуму для функції двох змінних.
- •Умовний екстремум функція Лагранжа.
- •Знаходження максимального та мінімального значення в області.
- •Первісна функції означення основні властивості.
- •Формула інтегрування за частинами в невизначенному інтегралі.
- •Заміна змінних в невизначенному інтегралі
- •Комплексні числа, операції над комплексними числами, алгебраїчна та тригонометрична форма комплексного числа.
- •Геометричне представлення
- •Формули Ейлера, геометрична інтерпритація комплексного числа
- •Корінь n-го степеня з комплексного числа.
- •Теорема Безу, наслідок з неї.
- •Кратні корені, розклад полінома на незвідні над полем комплексних чисел.
- •Обчислення інтегралу
- •Інтегрування елементарних дробів 1, 2 та 3 типів.
- •Інтегрування елементарного дробу 4-го типу, рекурентна формула.
- •Загальна формула інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Метод Остроградського інтегрування дробово-раціональної функції.
- •Обчислення інтегралу .
- •Інтегрування диференціального біному.
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу .
- •Очислення інтегралу
Метод Крамера розв’язування системи лінійних рівнянь.
(1)
Теорема (правило Крамера):
Позначимо
,
Якщо
,
то система має єдиний розв’язок, який
рахується за формулою
.
Доведення:
Для
:
Помножимо кожне i-те рівняння з системи (1) на Ai1, а потім додамо всі рівняння. Отримаємо:
(2)
З
того, що сума елементів i-го
стовпчика, помножених на алгебраїчні
доповнення до елементів j-го
стовпчика (
)
дорівнює нулю, отримуємо, що л.ч. (2)
дорівнює визначнику матриці
,
тобто
.
Тоді
і
.
Аналогічно для інших xi.
Евклідовий n-мірний простір, операції над векторами, скалярний добуток.
Евклідів простір — скінченновимірний дійсний векторний простір L з симетричним, скалярним добутком[1]. Характеристики евклідового простору неформально можна вважати узагальненнями звичних та досліджуваних Евклідом2- та 3-вимірних просторів.
Евклідова метрика
Нехай декартові координати в тривимірному просторі такі, що якщо точці P відповідають три її координати (x1, x2, x3), а точці Q -- координати (y1, y2, y3). Тоді, якщо квадрат довжини прямолінійного відрізку, що з'єднує P та Q дорівнює: l2 = (x1 - y1)2 + (x2 - y2)2 + (x3 - y3)2, то такий простір називають евклідовим простором, а декартові координати з такими властивостями називають евклідовими координатами.
Узагальнюючи
на випадок n
вимірів, отримаємо
.
Функція відстані між двома точками має назву метрики, а наведений вище вид такої функції для евклідового простору має назву евклідової метрики.
Вектори в евклідовому просторі
З точками евклідового простору зручно зіставляти вектори. Назвемо вектор, направлений від початку координат у точку P радіус-вектором цієї точки. Декартові координати (x1, x2, x3) точки Р будемо називати координатами радіус-вектора. Два вектори, які направлені з початку координат до точок P та Q з координатами p= (x1, x2, x3) та q= (y1, y2, y3) можна складати покоординатно. Тобто отримати вектор p+q з координатами (x1 + y1, x2 + y2, x3 + y3).
Можна також домножити вектор на число (скаляр). Одиничні вектори e1 = (1, 0, 0), e2 = (0, 1, 0), e3 = (0, 0, 1) мають довжину, яка дорівнює 1, а самі вектори взаємоперпендикулярні.
Будь-який
вектор v (x1,
x2,
x3)
може бути розкладений по одиничних
векторах: v = e1x1 + e2x2 + e3x3.
Тут простір тривимірний. Для n-вимірного
простору все аналогічно. Тому евклідів
простір визначається також як лінійний
(векторний) простір, в якому квадрат
відстані між точками (кінцями
радіус-векторів) визначається за
формулою
Дія на векторами
I.Сумою
+
двох векторів
та
е вектор,що йде з початку вектора
в кінець вектора , за умови, що кінець вектора суміщений з початком вектора
+
1)a+b=b+a
2)a+(b+c)=(a+b)+c
3)0+a=a+0=a
4)a ! –a: a+(-a)=0=-a+a
II.Множення на число
Якщо - деяке число, то вектор а колінеарний з а (паралельний йому), довжина |а|=|||а|- і вектор а спів-направлений з а, якщо 0 і протилежно направлений якщо <0.
1) (a+b)= a+b
2) (a)=()a
3) (+)a=a+a
III.Дії над декартовими координатами вектора.
Нехай вектор а має координати (х1,у1), вектор b - координати(х2,у2)
тоді:
вектор а+b має координати (х1+х2,у1+у2);
вектор а має координати (х1, у1);
Це і зумовлює вищезазначені властивості.
ІV.Ділення відрізка у заданому відношенні
М(х,у)
- точка що поділяє відрізок М1М2 -
М1(х1,у1),М2(х2,у2) у заданому співвідношенні
=
: