10. Іеед як наука

Історія економіки – наука відносно молода. Її зародження припадає на XVI ст. У період з XVI ст. до середини XIX ст. вона була представлена окремими історико-галузевими описами та дослідженнями.

Вони сприяли формуванню історико-економічної науки, але лише з роз-витком капіталізму дослідження історико-економічного напрямку стали більш регулярними і фундаментальними. В середині XIX ст. ця наука сформувалась у самостійну галузь. Біля її джерел стояли такі вчені:

А. Тойнбі, Т. Роджерс, Дж. Ешлі, К. Бюхер, М. Вебер, В. Зомбарт,

В. Левитський, М. Ковалевський, Д. Багалій, П. Виноградов, В. Ворон-цов, І. Кулішер.

Історія економіки вивчає всі прояви економічної діяльності

людства з найдавніших часів до сьогодення. Об’єктом дослідження є

економіка на макро-, мезо-, мікро та глобальному рівнях. Нині сферою

вивчення історії економіки є економічні моделі (типи), в яких організовується господарська діяльність людини, механізм функціонування,

взаємодія та взаємовплив економічних систем. Такий підхід дає змогу

зберегти у дослідженнях спадковість історичного процесу і розкрити

багатоваріантність його розвитку.

Економічна думка – найзагальніше, надзвичайно широке і бага-топланове поняття, яке відомий дослідник історії економічного аналі-зу Й. Шумпетер визначив як “сукупність усіх поглядів і побажань з економічних питань, які наявні у суспільній свідом ості в певний

час і в певному місці ” [8].

У XIX ст. нагромадження емпіричного матеріалу щодо багатства економічних поглядів та ідей, їх просторової та часової мінливості спонукало вчених не лише до виокремлення та опису окремих теоретичних здобутків, але й до роздумів над закономірностями та характером історичної трансформації економічної думки. Першим фундаменталь-ним дослідженням з історії економічної науки була праця відомого австрійського вченого Й. Шумпетера “Історія економічного аналізу” (1954), яку він охарактеризував як “історію інтелектуальних зусиль, зроблених людьми для того, щоб зрозуміти економічні явища”.

Мета історії економіки та економічної думки як науки полягає в дослідженні генезису економічної діяльності людства та відповідного розвитку економічних поглядів і концепцій. Тому важливо знати, які фактори є найбільш вагомими для розвитку економічної науки.

Найбільш вагомими факторами, під впливом яких формуються і

розвиваються економічні погляди і концепції, є такі:

об’єктивні умови, потреби та інтереси економічної практики;

праці та погляди представників більш ранніх концепцій, їх підходи,

термінологія, проблематика;

взаємовплив національних шкіл;

розвиток суміжних розділів економічної науки;

удосконалення методів наукового дослідження;

розширення (зміна) тематики і поглядів на предмет економічної

науки;

взаємозв’язок і узгодження окремих розділів економічної теорії, наявність або, навпаки, відсутність внутрішньої логічності, поєднання економічних законів і категорій.

Таким чином, еволюція економічних поглядів і концепцій відбувається під впливом практичних потреб, у процесі порівняння та узгодження різних підходів, позицій, методів при певній спадковості знань

і висновків [29].