Тема Облік основних засобів

1. Визначення основних засобів і нематеріальних активів

Суть оснвних засобів

Класифікація освних засобів

Оцінка основних засобів

Суть оснвних засобів

Положення (стандарт) 7 “Основнi засоби” визначає методологiчнi засади формування в бухгалтерському облiку iнформацiї про основнi засоби та iншi необоротнi матерiальнi активи (далi — основнi засоби), а також розкриття iнформацiї про них у фiнансовiй звiтностi. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються пiдприємствами, органiзацiями та iншими юридичними особами (далi —пiдприємства) усiх форм власностi (крiм бюджетних установ).

Положення (стандарт) 7 не поширюється на:

Операції з біологічними активами, які пов'язані із сільськогосподарською діяльністю та оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Невідтворювані природні ресурси, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Основні засоби, що утримуються з метою продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Інвестиційну нерухомість, особливості обліку якої визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов'язання, яке відповідно до законодавства виникає у підприємства щодо демонтажу, переміщення цього об'єкта та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель).

Основнi засоби — матерiальнi активи, якi пiдприємство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк).

Об’єкт основних засобiв — закiнчений пристрiй з усiма пристосуваннями i приладдям до нього або окремий конструктивно вiдокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостiйних функцiй, чи вiдокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметiв одного або рiзного призначення, що мають для їх обслуговування загальнi пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслiдок чого кожен предмет може виконувати свої функцiї, а комплекс — певну роботу тiльки в складi комплексу, а не самостiйно.

Класифікація освних засобів

Згідно з діючою типовою класифікацією основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.

Основні засоби за функціональним призначенням та видом діяльності (виробнича, комерційна, банківська) поділяють на такі класи:

виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому (комерційному, банківському) процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини й устаткування, робочі машини і обладнання тощо, які діють у сфері матеріального виробництва);

невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі діяльності і призначені здебільшого для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб трудящих (будови і споруди, обладнання, машини і апарати тощо, використовувані у невиробничій сфері).

Згідно зі спеціальною класифікацією основні засоби поділяються за галузями народного господарства: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв’язок тощо.

За натурально-речовими ознаками основні засоби поділяють на окремі види: земля, будови, споруди, передавальне обладнання, машини й устаткування, які, в свою чергу, поділяються на силові машини й устаткування, робочі машини й устаткування, вимірювальні та регулюючі прилади й лабораторне устаткування, обліковувальну техніку, інші машини й устаткування (транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар і приналежності, господарський інвентар), робочі та продуктові тварини, багаторічні насадження і т. ін.

До кожної з цих груп належать основні засоби різних найменувань. Наприклад, до групи будови — корпуси цехів, склади, лабораторії тощо. До транспортних засобів — автомобілі, трактори, електровози, тепловози тощо. До групи інвентаря, інструменту та інших основних засобів — меблі, вимірювальні прилади тощо.

Класифікація основних засобів за наведеними групуваннями є основою синтетичного обліку.

За використанням основні засоби поділяють на діючі (усі основні засоби, що використовуються у господарстві), недіючі (ті, що не використовуються в даний період часу через тимчасову консервацію підприємства або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що перебуває в резерві і призначене для заміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються). За такого групування визначають суму амортизації.

Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні й орендовані.

Орендовані основні засоби показуються в балансі орендодавця або орендаря так, щоб запобігти можливості подвійного врахування одних і тих самих засобів.

Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби класифiкуються за такими групами: