Тема 3 Облік дебіторської заборгованості

3.1. Визначення, оцінка та класифікація дебіторської заборгованості.

Облік розрахунків з покупцями тазамовниками

Дебіторами називаються юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, оцінених у грошовому вимірнику.

Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату. Боржники зобов’язані погасити дебіторську заборгованість на основі укладених між економічними агентами договорів. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бутидостовірно визначена їхня сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції та оцінюється за первинною вартістю. Отже, датою виникнення заборгованості є дата документа, який засвідчує відправку продукції, коли покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, підприємство не здійснює управління реалізованою продукцією та контроль за нею, сума виручки може бути достовірно визначена, підприємство отримає економічні вигоди від реалізації, які можна достовірно визначити.

Якщо покупцеві надасться відстрочка платежу за продукцію, то різниця між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою (вказаною в документі постачальника) визнається також дебіторською заборгованістю. Різниця визначається за нарахованими доходами (відсотками) у період їх нарахування (нараховуються відсотки і відображаються в документі, яким оформлено реалізацію продукції).

У балансі дебіторська заборгованість показується загальною сумою за чистою реалізаційною вартістю (сума заборгованості за продукцію (роботи, послуги) за мінусом резерву сумнівних боргів).

Облік розрахунків з покупцями тазамовниками

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, відвантажені покупцям, відображається на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», у дебеті якого показується продажна вартість реалізованої продукції чи наданих послуг (робіт), у тому числі й виконання бартерних контрактів. Продажна вартість продукції (робіт, послуг) визначається на основі цін та умов договорів на поставку з включенням податку на додану вартість, акцизного та інших зборів і платежів. У кредиті показується сума платежів, які надійшли на рахунки в банках, у касу або на інші рахунки, зокрема при бартерних угодах.

Сальдо (дебетове) показує заборгованість покупців і замовників за відвантажену продукцію. Операції на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» відображаються такими записами:

Реалізація продукції (робіт, послуг) покупцям:

— Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Дт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями»;

— Кт 701 «Доход від реалізації готової продукції»;

— або Кт 702 «Доход від реалізації товарів»;

— або Кт 703 «Доход від реалізації робіт і послуг».

Повернута покупцями продукція, надання покупцям знижок після дати реалізації продукції, відмова покупців від оплати частини продукції у зв’язку з виявленими помилками в сумі до оплати та інші випадки, коли покупці відмовляються від оплати на законних підставах, оформляються такими записами:

— Дт 704 «Вирахування з доходу»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Кт 362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

На суму належних платежів із доходу від реалізації продукції (податок на додану вартість, акцизний та інші збори й обов’язкові платежі) робиться проводка:

— Дт 701 «Доход від реалізації готової продукції» або 702, 703:

— Кт 641 «Розрахунки з податків».

Крім реалізації продукції (робіт, послуг), підприємства можуть мати доходи від іншої операційної діяльності — реалізації інших оборотних активів (матеріалів, запасних частин, малоцінних предметів тощо). Відшкодування 260>Tjраніше списаних активів оформляється як сума доходів від іншої операційної діяльності складанням запису:

— Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Кт 712 «Доход від реалізації інших оборотних активів».

Перерахування покупцям невикористаних коштів:

— Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Кт 31 «Рахунки в банках».

Списання кредиторської заборгованості покупця у зв’язку з тим, що минув строк позовної давності, оформляється так:

— Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Кт 717 «Доход від списання кредиторської заборгованості».

Бартерні операції відображаються записами:

На суму отриманих матеріалів від покупця нашої продукції:

— Дт 20 «Виробничі запаси»;

— Дт 28 «Товари»;

— Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

— Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (на суму придбаних цінностей без податку на додану вартість).

На податок на додану вартість:

— Дт 641 «Розрахунки з податками»;

— Кт631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Відвантажена покупцю продукція замість отриманих від нього матеріальних цінностей:

— Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

— Кт 26 «Готова продукція».

На суму реалізації:

— Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

— Кт 701 «Доход від реалізації готової продукції».

Перезарахування заборгованості покупця і постачальника:

— Дт 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Отримання готівки від покупця:

— Дт 30 «Каса»;

— Дт 31 «Рахунки в банках»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Оплата покупцем заборгованості за рахунок передачі цінних паперів:

— Дт 35 «Поточні фінансові інвестиції»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Списується безнадійний борг покупця:

— Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Погашення заборгованості векселями:

— Дт 51 «Довгострокові векселі видані»;

— Дт 62 «Короткострокові векселі видані»:

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Нарахування резерву сумнівних боргів на дебіторську заборгованість реалізованої продукції, робіт і послуг:

— Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

— Кт 38 «Резерв сумнівних боргів».

Списання сумнівних боргів покупців за рахунок резерву:

— Дт 38 «Резерв сумнівних боргів»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Списання сумнівних боргів, непов’язаних із реалізацією продукції, робіт, послуг, і при нестачі резерву:

— Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

— Кт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Списання боргів покупця внаслідок надзвичайних подій (форсмажорних обставин):

— Дт 99 «Надзвичайні витрати»;

— Кт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Надходження коштів із заборгованості, яка була раніше списана на витрати:

— Дт 31 «Рахунки в банках»;

— Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Одночасно сторнується на цю суму резерв сумнівних боргів:

— Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги»;

— Кт 38 «Резерв сумісних боргів»

Облік розрахунків за виданими авансами

Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на субрахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами». Він використовується для відображення операцій з надання авансів різним організаціям відповідно до умов договору. Окремі організації не можуть почати виконання робіт до моменту отримання авансу від замовника. Це стосується будівельних, науково-дослідних, юридичних, аудиторських організацій та подібних до них, які вимагають

від замовника часткової оплати (авансу), щоб розпочати виконання роботи на перших етапах, а також розрахунків із постачальниками в порядку передоплати за виробничі запаси.

Оплата авансом відображається у платника:

— Дт 371 «Розрахунки за виданими авансами»;

— Кт 31 «Рахунки в банках».

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість:

— Дт 641 «Розрахунки за податками»;

— Кт 644 «Податковий кредит».

Отримання виробничих запасів та малоцінних предметів, за які раніше було перераховано аванс, відображається:

— Дт 20 «Виробничі запаси»;

— Дт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

На суму податкового кредиту з податку на додану вартість складають:

— Дт 644 «Податковий кредит»;

— Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Зарахування передоплати (авансу), раніше виданої постачальнику здійснюють:

— Дт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Погашення боргу постачальнику (загальна сума за мінусом авансу):

— Дт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

— Кт 31 «Рахунки в банках».

При надходженні основних засобів за рахунок попередньої оплати у випадку, якщо об’єкт не потребує монтажу і зразу вводиться в експлуатацію:

— Дт 10 «Основні засоби»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Отримано оплачене авансом устаткування, що вимагає монтажу, а також прийняті роботи і послуги, віднесені на капітальні вкладення:

— Дт 15 «Капітальні інвестиції»;

— Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Субрахунок 375 «Розрахунки за відшкодуваннямзавданих збитків» призначений для розрахунків за шкоду, заподіяну в результаті нестач і витрат від псування цінностей, нестач і крадіжок готівки, якщо винна особа не встановлена. Факти розкрадань, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей — досить типове явище на українських підприємствах. При цьому виникає питання хто і в якому розмірі повинен відшкодовувати виявлені крадіжки, нестачі, псування.

Покриття працівниками шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відбувається за розпорядженням власника чи уповноваженої ним особи, а в інших випадках — шляхом подання власником позову до районного (міського) суду.

Розмір шкоди визначається за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості матеріальних цінностей за мінусом зносу за встановленими нормами. При розкраданні, нестачі, знищенні чи псуванні цінностей розмір шкоди визначається за цінами даної місцевості на день відшкодування збитків.

Щоб притягти особу до відповідальності, треба врахувати: наявність і розмір шкоди: неправомірні дії та обставини, за яких заподіяно шкоду; чи входили до функцій працівника відповідні обов’язки; чи були створені належні умови для зберігання цінностей; майновий стан працівника; ступінь вини працівника; правомірність застосування повної чи часткової матеріальної відповідальності.

Розглянувши ці фактори, суд, як правило, може пом’якшити покарання та знизити розмір відшкодування, якого вимагає керівник підприємства. Власник підприємства має право вимагати від винних осіб відшкодування збитків у кратному обчислені, проте ніякий контролюючий орган не має права змушувати їх це робити.

У податківців немає законних підстав цікавитися тим, чи перерахував власник до бюджету суму різниці між розміром завданої шкоди та її відшкодуванням у кратному розмірі, а тому вона може повністю залишатися на підприємстві, за винятком випадків, коли виявлено нестачу дорогоцінних металів, іноземної валюти та деяких інших.

Втрати матеріальних цінностей виявляються при інвентаризації. Якщо на момент виявлення нестачі винну особу не встановлено, то витрати списують проводкою:

— Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»;

— Кт 20 «Виробничі витрати» (нестача запасів);

— Кт 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (нестача МШП);

— Кт 10, 11, 12 (основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи);

— Кт 30 «Каса» (нестача або крадіжка готівки).

Виявлення нестач та віднесення їх на винних осіб:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Погашення заборгованості (крадіжки, нестачі, псування):

— Дт 30 «Каса» (погашення готівкою через касу);

— Дт 31 «Рахунки в банках» (погашення внесенням у банк);

— Дт 20 «Виробничі витрати» (погашення внесенням матеріальних цінностей);

— Дт 66 «Розрахунки з оплати праці» (утримання із зарплати);

— Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків».

Якщо виявлено нестачу необоротних активів, то вони оформляються записами:

— Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

— Кт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Перерахування різниці в цінах до бюджету:

— Дт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»;

— Дт 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»;

— Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».