Облік коштів на рахунках в банку, відкриття та закриття рахунків.

1. Оформлення розрахункових документів та приймання їх установами банків

Нормативним документом, який врегульовує питання оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків є Інструкція “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, яка затверджена Постановою Національного банку України від 02.08.1996 р.№ 204 з подальшими змінами і доповненням. Зазначеним нормативним документом визначено, що розрахунковi документи, якi подаються клiєнтами в банк у паперовiй формi, мають вiдповiдати вимогам установлених стандартiв та вмiщувати (залежно вiд їх форми) такi реквiзити:

а) назву документа;

б) номер документа, число, мiсяць, рiк його виписки. Число та рiк вказуються цифрами, мiсяць — лiтерами. На розрахункових документах, якi заповнюються за допомогою технiчних засобiв, до- пускається зазначення мiсяця цифрами (01–12);

в) назви та коди (номери) платника й одержувача коштiв: повна назва або її офiцiйне скорочення, якi вiдповiдають зареєстрованим в установчих документах, iдентифiкацiйнi коди за Єдиним державним реєстром пiдприємств i органiзацiй України (далi за текстом — код);

г) назви банкiв платника та одержувача, їх мiсцезнаходження та умовнi номери за МФО (код банку).

д) суму платежу цифрами та лiтерами. При зазначеннi суми цифрами роздiловим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цiлих гривнях, так i сума копiйок.

Наприклад: 123,45. При зазначеннi суми лiтерами перше слово починається з великої лiтери,

назва грошової одиницi вказується у скороченiй формi, а сума копiйок — цифрами. Наприклад: Двадцять одна грн. 78 коп. Якщо сума складається тiльки з копiйок, то обов’язковим є написання слiв “Нуль грн.”, а у разi вiдсутностi в сумi копiйок обов’язковим є написання слiв “00 коп.”;

е) призначення платежу: назву товару (виконаних робiт, наданих послуг), посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюється операцiя (договiр, рахунок, товарно-транспортний документ та iнше), iз зазначенням його номера й дати, назви i вiдповiдної статтi закону, якою передбачено безспiрне списання (стягнення) коштiв, тощо. Замiсть назви товару може зазначатись його кодове (умовне) значення.

Якщо платник або одержувач платежу (або вони разом) є особами, якi вiдповiдно до чинного законодавства України визнаються нерезидентами, то реквiзит “Призначення платежу” обов’язково має додатково вмiщувати данi про змiст операцiї, за якою здiйснюється рух коштiв, а також код країни, в якiй одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фiзичних осiб — країна постiйного проживання). Цi данi мають бути вiдображенi у виглядi семизначно-

го коду, що утворюється таким чином: першi чотири знаки — код операцiї за стандартною класифiкацiєю платiжного балансу, останнi три знаки — код країни одержувача платежу за Kласифiкатором країн свiту (ДK007-96);

є) на першому примiрнику (незалежно вiд способу виготовлення розрахункового документа) — вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб платника або (та) одержувача коштiв.

ж) коди бюджетної класифiкацiї та строк настання платежу (у разi перерахування коштiв до бюджету);

з) суму податку на додану вартiсть (цифрами) або напис “без податку на додану вартiсть”.

Якщо хоча б один iз зазначених реквiзитiв (якщо вони передбаченi формою документа) не заповнений або заповнений з порушенням вимог, що встановленi цiєю Iнструкцiєю, то банк такий документ до виконання не приймає.

Використання факсимiле при вчиненнi пiдпису, виправлення й пiдчистки в розрахункових документах не допускаються. Банк не має права робити виправлення в розрахункових документах у паперовому чи в електронному виглядi, отриманих вiд своєх клiєнтiв та клiєнтiв iнших банкiв, за винятком випадкiв, обумовлених нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.

У разi вiдмови прийняти вiд клiєнта розрахунковий документ банк у день отримання документа має зробити на його зворотному боцi напис про причину повернення документа без виконання (з посиланням на роздiл (пункт) нормативно-правового акта Нацiонального банку України, який порушено), вказати дату його повернення (за пiдписами виконавця i головного бухгалтера, завiреними штампом банку) та повернути документ клiєнту.

Вiдповiдальнiсть за правильнiсть внесених у розрахунковий документ даних, у тому числi номерiв рахункiв (у тому числi реєстрацiйних), кодiв банкiв, суми податку на додану вартiсть та кодiв бюджетної класифiкацiї несе пiдприємство чи фiзична особа, яка оформила документ.

Kлiєнт, виходячи iз своїх технiчних можливостей та технiчних можливостей банку, в якому вiн вiдкрив рахунок, може подавати до банку розрахунковi документи як у паперовiй формi, так i у виглядi елек- тронних розрахункових документiв (електронних повiдомлень) каналами зв’язку. Спосiб подання ним документiв до банку передбачається в договорi на розрахунково-касове обслуговування.

Паперовi розрахунковi документи, як правило, виписуються з використанням технiчних засобiв за один раз пiд копiрку у двох примiрниках, платiжнi вимоги та документи пiдприємств, якi обслуговуються в однiй установi банку, — в трьох примiрниках (якщо застосування копiрки неможливе, то на всiх тотожних примiрниках у правому верхньому кутi мають бути вмiщенi послiдовнi порядковi номери).

Kошти списуються з рахунку платника тiльки на пiдставi першого примiрника розрахункового документа. Розрахунковi документи приймаються банками до виконання без обмеження їх максимального або мiнiмального розмiру суми.

Платежi з рахункiв клiєнтiв виконуються банками у межах залишкiв коштiв на початок операцiйного дня.

Банк платника приймає документи вiд клiєнтiв протягом операцiйного часу.

Операцiйний час — регламентований внутрiшнiм режимом роботи банкiвської установи час роботи з клiєнтами (в межах операцiйного дня), особливiсть якого полягає в тому, що всi розрахунковi документи, прийнятi банкiвською установою протягом цього часу, мають бути виконанi (перевiренi, переданi в банк одержувача (платника), оформленi необхiдними бухгалтерськими проводками за вiдповiдними рахунками тощо) в той же день.

Операцiйний день — частина робочого дня банкiвської установи, регламентована внутрiшнiм режимом її роботи (всi операцiї, здiйсненi протягом цiєї частини дня, вiдображаються в балансi за цей день).

Розрахунковi документи, що надiйшли до банку протягом операцiйного часу, виконуються в день їх надходження.

Розрахунковi документи, якi надiйшли пiсля операцiйного часу, банк виконує наступного дня або того ж дня, якщо це передбачено угодою про розрахунково-касове обслуговування.

На всiх примiрниках паперових розрахункових документiв банк в обов’язковому порядку в правому верхньому кутi проставляє дату надходження цих документiв. Якщо документи надiйшли пiсля закiнчення регламентованого банком часу роботи з клiєнтами, на них, крiм того, проставляється штамп “Вечiрня”. Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому кутi.

У разi, якщо дата розрахункового документа збiгається з датою проводки його банком, дата отримання банком документа у правому верхньому кутi не проставляється.

Якщо розрахунки здiйснюються без застосування системи електронних мiжбанкiвських розрахункiв, розрахунковi документи пiдприємств мiж установами банкiв доставляються кур’єрською поштою згiдно з “Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденцiї банкiвських установ спецзв’язком Мiнiстерства зв’язку України”.

Повернення платнику його платiжних доручень на сплату податкiв, зборiв, iнших обов’язкових платежiв та внескiв у державнi цiльовi фонди здiйснюється на пiдставi його листа про вiдкликання. При цьому на листi платника повинна бути вiдмiтка органу, якому таке право надане чинним законодавством, про згоду на вiдкликання з картотеки платiжного доручення, яка пiдписується уповноваженою особою цього органу та засвiдчується вiдбитком його печатки.

Повернення стягувачу розрахункових документiв здiйснюється банком платника спецзв’язком у день надходження вiд стягувача листа про вiдкликання або наступного дня, якщо цей лист надiйшов пiсля закiнчення операцiйного часу.

У разi надходження вiд стягувача до установи банку листа про вiдкликання з картотеки частини суми вiд тiєї суми, що вказана в розрахунковому документi, вiдповiдальний працiвник банку має виправити суму в цьому документi, зазначити дату виправлення, завiрити виправлення своїм пiдписом та штампом банку, продовжуючи облiковувати цей документ у картотецi. Якщо в листi про вiдкликання зазначено конкретнi виконавчi документи, якi вiдкликаються, то банк повертає їх стягувачу без виконання. Лист про вiдкликання часткової суми розрахункового документа зберiгається банком разом з першим примiрником розрахункового документа. Пiдприємства (незалежно вiд форми власностi) вiдповiдно до статтi 6 Указу Президента України вiд 16.03.95 № 227 “Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в народному господарствi України” повиннi в п’ятиденний строк повертати платникам помилково зарахованi на їх рахунки кошти. Якщо власник рахунку, на який помилково зарахованi кошти, не повернув їх у зазначений строк, то повернення цих коштiв має здiйснюватись у претензiйно-позовному порядку.

Якщо помилкове зарахування (списання) коштiв вiдбулося з вини банку, то вiн негайно пiсля виявлення помилки має повiдомити фактичного одержувача коштiв (у залежностi вiд конкретних обставин — безпосередньо або через банк, де вiн обслуговується) про необхiднiсть повернення помилково зарахованих коштiв. У повiдомленнi про необхiднiсть повернення коштiв банк вказує рахунки, на якi мають бути перерахованi кошти, що повертаються. Банк, який обслуговує клiєнта, на рахунок якого помилково зарахованi кошти, пiсля отримання повiдомлення передає його пiд розписку цьому клiєнту чи надсилає рекомендованим листом не пiзнiше наступного робочого дня.

Якщо помилкове зарахування коштiв виникло з вини банку одержувача, то цей банк за рахунок своїх коштiв має перерахувати їх одержувачу, зазначеному в документах.

Якщо помилкове списання коштiв виникло з вини банку платника, то цей банк за рахунок своїх коштiв має повернути помилково списанi кошти на рахунок платника.

Якщо одержувач, на рахунок якого помилково зарахованi кошти, добровiльно не повернув їх банку, що надiслав повiдомленняпро необхiднiсть повернення, то цi кошти мають стягуватися банком у претензiйно-позовному порядку.

Розрахунки в системі електронних платежів “клієнт-банк”

При здiйсненнi розрахункiв клiєнти можуть застосовувати систему “клiєнт-банк”, яка забезпечує:

– передачу повiдомлень мiж клiєнтом та банком у зашифрованому виглядi за допомогою сертифiкованих засобiв захисту;

– автоматичне ведення протоколу (та захист цього протоколу вiд модифiкацiї) передавання розрахункових документiв мiж банком i клiєнтом як у банк, так i в автоматизоване робоче мiсце (далi — АРМ) клiєнта;

– автоматичне архiвування протоколiв наприкiнцi дня.

Юридичною пiдставою для входження клiєнта в систему електронних платежiв “клiєнт-банк” i оброблення його електронних документiв банком є окремий договiр мiж ним i банком.

У договорi обов’язково мають бути обумовленi права, обов’язки та вiдповiдальнiсть сторiн у разi виникнення спiрних питань i порядок їх вирiшення.

Програмне забезпечення системи “клiєнт-банк” має вiдповiдати вимогам, якi пред’являються до технологiї банкiвськихрозрахункiв, i мати сертифiкат (дозвiл) Нацiонального банку України.

АРМ клiєнта забезпечує автоматичне ведення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи проведенi початковi та зворотнi платежi. Електроннi документи, що подаються клiєнтом у банк, мають вiдповiдати формату платiжних документiв системи електронних платежiв Нацiонального банку України, iз зазначенням електронних цифрових пiдписiв вiдповiдальних осiб платника, яким згiдно з установчими документами надане право пiдпису. Банкiвська частина системи “клiєнт-банк” забезпечує перевiрку наведених електронних пiдписiв на кожному електронному розрахунковому документi клiєнта та за платiжним файлом у цiлому.

При використаннi системи “клiєнт-банк” здiйснюється звiрення (квитовка) файлiв початкових i зворотних платежiв мiж банком i АРМ клiєнта, пiдготовка виписки за платiжними операцiями клiєнта в банку протягом операцiйного дня та звiрення цiєї iнформацiї з iнформацiєю iз АРМ клiєнта наприкiнцi дня.

Пiсля отримання вiд банку виписки з рахунку клiєнт складає “Реєстр розрахункових документiв, якi вiдправленi в банк каналами зв’язку i прийнятi банком до оплати”.

Такий же реєстр за кожним клiєнтом складається в банку пiсля друкування балансу операцiйного дня. Реєстр електронних платежiв з повним перелiком реквiзитiв розрахункових документiв пiдшивається банком у документи дня як первиннi документи, що надiйшли вiд клiєнта в банк для оплати. Реєстр має обов’язково вмiщувати вiдомостi про дату i час подання розрахункових документiв власником рахунку до виконання.

Синтетичний та аналітичний облік коштів на рахнках в банку

Документ, за допомогою якого банк здійснює списання із поточного рахунку підприємства плату за розрахунково-касове обслуговування є “Меморіальний ордер

Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку підприємства є банківська виписка, до якої банком додаються документи, на підставі яких проводилися розрахунки.

Після доставки касиром виписки на підприємство здійснюється її опрацювання головним бухгалтером. Опрацювання банківської виписки включає в себе три етапи:

1) до банківської виписки, у порядку здійснення відображених у ній операцій, прикріплюються всі додані до неї банком первинні документи. Зауважимо, що на суму знятої із поточного рахунку до каси підприємства готівки банк не надасть жодного документа. В цьому випадку до банківської виписки додається квитанція від прибуткового касового ордера, яка засвідчує оприбуткування грошей до каси. За умов, коли підприємство вносило до банку готівку із каси, то до виписки по поточному рахунку банком буде доданий ордер (третя частина від

об’яви про внесення готівки), що засвідчує факт здійснення операції;

2) заключається у встановленні і зазначенні у виписці білякожної суми номера того бухгалтерського рахунку, у кореспонденції з яким пов’язане надходження або списання коштів із поточного рахунку;

3) полягає у перенесенні узагальнених даних із виписки по дебету і кредиту поточного рахунку одним рядком до журналу–ордеру № 2 при журнально-ордерній формі обліку, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку у розділ ІІ Відомості 1-М

Облік операцій на валютних рахунках в банках регламентується декретами Кабінету Міністрів України, правилами НБУ та положеннями Міністерства фінансів України.

Для обліку грошових коштів використовуються такі субрахунки:

— 312-1 «Валютний рахунок у країні»;

— 312-2 «Валютний рахунок за рубежем»;

— 312-3 «Транзитний валютний рахунок».

Аналітичні рахунки відкриваються з такою установкою, щоб можна було забезпечити дані про залишки і рух коштів за кожною валютою окремо (валютні рахунки в доларах США, англійських фунтах стерлінгів, індійських рупіях, китайських юанях, євро тощо). Записи на рахунку 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» здійснюються на підставі виписок банку та доданих до них розрахунково-платіжних документів:

― технічної документації — паспортів на машини й устаткування, інструкцій з монтажу;

― товарно-супровідної документації — сертифікатів якості, пакувальних листів, комплектуючих відомостей;

― транспортної, експедиторської та страхової документацій — залізничних накладних, коносаментів, накладних повітряного, морського, авіаційного та автомобільного транспорту, страхових полісів;

― складської документації — приймальних актів порту, докових розписок про приймання товарів тощо;

― митної документації — вантажних митних декларацій, довідок про сплату мита і зборів, податку на додану вартість;

― розрахункової документації — рахунків-фактур, розрахункових специфікацій, перевідних векселів; банківської документації — доручення на оплату, відкриття акредитивів, чекових книжок тощо.

При обробленні первинних документів необхідно їх вартісні показники, що наведені в іноземній валюті, перерахувати в національну валюту України за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій (виписки доручення на перерахування коштів іноземному партнеру, виписка прибуткових чи видаткових касових ордерів, митного оформлення експортно-імпортних операцій та ін.).

У регістрах бухгалтерського обліку записи робляться одночасно в іноземній валюті та в гривнях (у чисельнику зазначається іноземна валюта, а в знаменнику — гривні за курсом на день здійснення операції).

Дата перерахунку іноземної валюти в гривні залежить від змісту операції:

• реалізація продукції і товарів іноземному партнеру — дата митного оформлення; імпорт сировини, матеріалів, робіт і послуг — дата митного оформлення; банківські операції — дата зарахування чи списання іноземної валюти; касові операції — дата оприбуткування чи видачі грошей;

• погашення заборгованості, виданої під звіт, — дата затвердження авансового звіту; формування статутного фонду — дата установчого договору;

• складання бухгалтерського звіту — останній курс котирування у звітному періоді.

Коливання курсу іноземних валют по відношенню до гривні викликають курсові різниці, які потрібно відображати в обліку за всіма активами і пасивами балансу. Курсові різниці виникають і обліковуються у випадках зміни курсу валют у період між: відвантаженням продукції та отриманням платежу; отриманням запасів і датою погашення заборгованості постачальнику; отриманням позик та їх погашенням; отриманням векселя та його оплатою; видачею коштів на відрядження та отриманням авансового звіту; оцінкою окремих видів отриманого майна на дату реєстрації в обліку та оцінкою на дату складання балансу.

При купівлі валюти в банку складаються бухгалтерські проводки:

1. На загальну вартість закупки валюти перераховується банку

необхідна сума:

— Дт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

— Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

2. Нараховано пенсійний збір:

— Дт 92 «Адміністративні витрати»;

— Кт 651 «Розрахунки із пенсійного страхування».

3. Перераховано суму пенсійного збору:

— Дт 651 «Розрахунки із пенсійного страхування»;

— Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

4. Нараховано суму комісійної винагороди банку:

— Дт 92 «Адміністративні витрати»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

5. Перераховано банку за послуги з придбання валюти:

— Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

6. Зараховано на поточний рахунок кошти в іноземній валюті:

— Дт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

7. Відображення різниці між курсом купівлі та валютним курсом:

— Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

8. Повернуто банком суму невикористаних коштів, перерахованих для купівлі іноземної валюти:

— Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

— Кт 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

При продажу валюти складаються записи:

1. На суму списаної на продаж іноземної валюти за курсом, що діяв на момент здійснення операції, роблять:

— Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

— Кт 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті».

37

2. Доход від реалізації іноземної валюти за курсом зараховують:

— Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

— Кт 711 «Доход від реалізації іноземної валюти».

3. Нарахування винагороди банку записують:

— Дт 942 «Собівартість реалізації іноземної валюти»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

4. Зарахування на поточні рахунки за реалізовану іноземну валюту за мінусом комісійної винагороди записують:

— Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;

— Кт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

5. Відображення різниці між курсом валют на дату списання та дату продажу записують:

— Дт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

— Кт 714 «Доход від операційної курсової різниці».

6. Списання собівартості проданої валюти відображають:

— Дт 942 «Собівартість реалізації іноземної валюти»;

— Кт 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті».

7. Визначення фінансового результату від реалізації валюти порівнянням доходів та витрат відображають:

— Дт 711; Кт 79:

— Дт 79; Кт 942;

— Дт 79; Кт 942;

— Дт 714; Кт 79.

Різниця між оборотами рахунка 79 показує результат, який оформлюється записом: Дт 79; Кт 44.

Рахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» кореспондує з тими ж рахунками, що й поточні рахунки в національній валюті