
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •6.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Мікроекономічні моделі
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11.Поняття корисності та її особливості
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена
- •14. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит
- •26. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •27.Нецінові фактори впливу на ринкову пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги
- •30.Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу
- •32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •33. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36.Основи виробництва та його фактори
- •37.Властивості факторів виробництва
- •38. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •39. Виробнича функція та її властивості
- •41.Частина варіація факторів виробництва
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •43.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •46.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •47.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •48. Оптимум виробника.
- •49.Ізокоста та її властивості
- •50.Характеристика рівноваги виробника
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52.Особливості неявних витрат.
- •53.Понятта та характеристика транзакційних витрат.
- •55.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •58.Перевагт на недоліки ринку досконалої конкуренції.
- •59. Характеристики ринку чистої монополії:
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •65. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •63. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •64. Характеристика олігополістичного ринку.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •68. Економічна ефективність олігополістичного ринку.
- •69.Характеристика ринку монополістичної конкуренції:
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •73.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •75. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •76. Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •78. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •79. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •80. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •82 .Характеристика інформації як фактора виробництва.
- •83. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •84. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •85. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •86. Особливості функціонування ринку землі.
- •87.Загальна ринкова рівновага.
- •88.Принцип економіки добробуту.
- •89.Критерій та оптимум Парето.
- •90.Оптимум Парето у виробництві.
- •91.Неокласична модель загальної ринкової рівноваги
- •92.Кейнсіанська модель загальної ринкової рівноваги
- •94.Методи корекції зовнішніх ефектів
- •95.Сутність та особливості суспільних благ
- •96.Проблеми здійснення суспільного вибору
17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
Бюджет — це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Дохід споживача та купівельна сила грошей (тобто ціни товарів) визначають бюджетні обмеження споживача.
Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача введемо деякі обмеження:
1. Весь дохід споживач витрачає тільки на придбання товарів X та Y У (наприклад, котлети та пиріжки).
2. Споживач не робить заощаджень та не залучає до витрат попередні заощадження.
3. Споживач не дає та не бере кредити.
У цьому випадку дохід споживача (I) дорівнюватиме всім його витратам:
І = РХХ + РГ Y, (1)
де Рх і Ру — ціни відповідних благ, наприклад, булочки і молока. За рівнянням (1) можна визначити набори товарів X та Y, для придбання яких споживач витратить однакові кошти. За умови, що I = 20 грн., Рх= 1 грн., а Ру = 2 грн., варіанти можливих наборів наведено в табл..1.
Цю
залежність можна подати графічно (рис.
2).
Рис. 2. Лінія бюджетних обмежень
Лінія бюджетних обмежень — це всі ті набори товарів X і Y, які бюджет споживача дає змогу йому придбати. Якщо споживач захоче придбати набір, що відповідає координатам точки №7, то бюджет не дозволить йому цього зробити; якщо він зупиниться на наборі N8, то не витратить усі кошти, що у нього є.
18. Вплив змін доходу та цін на положення лінії бюджетних обмежень. Криві байдужості дозволяють виявити переваги споживача,. але не враховують такі фактори впливу на процес споживання, як ціни товарів та доход споживача. Для того щоб визначити, який саме набір товарів чи послуг придбає споживач, потрібна додаткова інформація, яка пов”язана з бюджетним обмеженням. Б.о. – це лінія, яка показує, яку кількість товарів та послуг (споживацьких наборів) може придбати споживач за певну суму грошей у межах свого доходу В.
Рівняння Б.о.: B=PxQx+PyiQyi
Фактори, що впливають на бюбжетну лінію:
зміна доходу споживача;
зміна цін на товари.
При зміні доходу бюджетна лінія переміщується відповідно до його збільшення з B1 до В2 (рис.2) (або зменшення з В2 до В1) і займає паралельне попередньому положення. Зміна ціни на товар х приводить до відповідної зміни кута нахилу бюджетної лінії .
19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
Рівновага споживача - це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету (доходу) споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів - у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший. Якщо споживач не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, то бюджет споживача можна виразити через його витрати: бюджетним обмеженням. І = РАА+РвВ+ ... +РХХ,
де I — бюджет споживача; А, В, ... X — споживчі товари; РА, Рв, ... Рх — ціни відповідних товарів. Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар, тобто для всіх реально спожитих товарів А, В, С, ... виконується рівність:
МUА/РА = МUв /Рв = МUС /Рс = ... = λ а для всіх неспожитих товарів Y, Z, ... виконуються нерівності: МU Y /Р Y < λ , МU Z /Р Z < λ,...
де МUА , МUв в, МUС, МU Y, МU Z — граничні корисності товарів А, В, С, Y, Z ; РА, Рв, Рс, Р Y, Р Z — Ціни товарів А, В, С, У, Z;
λ — деяка величина, що характеризує граничну корисність грошей.
Споживач максимізує корисність при наявності певних бюджетних обмежень, тому завданням моделі поведінки споживача є пояснення того, як на його вибір впливають уподобання, доход і ціни на товари. Як бачимо, лінія бюджетних обмежень перетинає криву байдужості
Це
означає, що доход споживача при
максимальному використанні дає
змогу придбати які перший, так і другий
набір. Рівновага споживача відповідає
такій комбінації придбаних товарів,
яка максимізує корисність при; заданому
бюджетному обмеженні. Як тільки спожи-
вач отримує такий набір, у нього зникають
стимули) замінювати його на інший.
Рівновазі
споживача можна дати геометричне
тлумачення.
Якщо рівновага досягається у точці
дотику лінії бюджетних обмежень до
кривої байдужості означає, що у точці
нахил цих двох ліній збігається Нахил
бюджетної лінії до осі X
визначається як tg
(рис. 3.2),
тобто як співвідношення цін відповідних
благ:
.