
- •3. Нормативна та позитивна мікроекономіка
- •6.Особливості взаємовідносин економічних суб’єктів на макрорівні.
- •8. Мікроекономічні моделі
- •9. Поняття потреб та їх класифікація.
- •10. Економічні блага та їх класифікація.
- •11.Поняття корисності та її особливості
- •13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена
- •14. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
- •15. Криві байдужості, їх основні характеристики.
- •16. Криві байдужості особливого типу.
- •17. Поняття бюджету та бюджетних обмежень. Лінія бюджетних обмежень.
- •19. Досягнення рівноваги споживача з ординалістських позицій.
- •20. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •21. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •22. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •24. Характеристика ринкового попиту. Закон попиту.
- •25. Нецінові фактори впливу на ринковий попит
- •26. Характеристика ринкової пропозиції, закон пропозиції.
- •27.Нецінові фактори впливу на ринкову пропозицію
- •28. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.
- •29. Встановлення ринкової рівноваги
- •30.Вплив податків на ринкову рівновагу.
- •31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу
- •32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.
- •33. Характеристика та математичне вираження еластичності попиту за ціною та еластичності попиту за доходом.
- •35. Характеристика та математичне вираження еластичності пропозиції за ціною.
- •36.Основи виробництва та його фактори
- •37.Властивості факторів виробництва
- •38. Підприємство, як виробничо-ринкова система.
- •39. Виробнича функція та її властивості
- •41.Частина варіація факторів виробництва
- •42. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •43.Ізокванта та її властивості. Карта ізоквант
- •45. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •46.Зростаюча віддача від масштабу виробництва
- •47.Постійна та спадна віддача від масштабу виробництва
- •48. Оптимум виробника.
- •49.Ізокоста та її властивості
- •50.Характеристика рівноваги виробника
- •51. Загальне поняття витрат виробництва.
- •52.Особливості неявних витрат.
- •53.Понятта та характеристика транзакційних витрат.
- •55.Особливості попиту на ринку досконалої конкуренції.
- •57. Особливості ринку досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •58.Перевагт на недоліки ринку досконалої конкуренції.
- •59. Характеристики ринку чистої монополії:
- •60. Особливості визначення цін та обсягів виробництва чистим монополістом.
- •65. Особливості формування граничної виручки чистого монополіста.
- •62. Помилкові уявлення про політику монополіста:
- •63. Еконономічні наслідки діяльності чистої монополії.
- •64. Характеристика олігополістичного ринку.
- •65. Ламана крива попиту, як варіант ціноутворення олігополістом.
- •66. Особливості встановлення цій олігополіотами за умови таємного зговору.
- •67. Лідерство в цінах та принцип «витрати плюс», як варіанти ціноутворення олігополістом.
- •68. Економічна ефективність олігополістичного ринку.
- •69.Характеристика ринку монополістичної конкуренції:
- •70. Короткострокова рівновага фірми при монополістичній конкуренції.
- •73.Похідний попит за досконалої конкуренції
- •75. Фактори, що змінюють попит на ресурс:
- •76. Цінова еластичність попиту на ресурси.
- •77. Особливості оптимального співвідношення ресурсів виробником.
- •78. Характеристика конкурентного ринку праці:
- •79. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •80. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією.
- •82 .Характеристика інформації як фактора виробництва.
- •83. Характеристика капіталу як фактора виробництва,
- •84. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.
- •85. Аналіз інвестиційних рішень Поняття дисконтованої величини.
- •86. Особливості функціонування ринку землі.
- •87.Загальна ринкова рівновага.
- •88.Принцип економіки добробуту.
- •89.Критерій та оптимум Парето.
- •90.Оптимум Парето у виробництві.
- •91.Неокласична модель загальної ринкової рівноваги
- •92.Кейнсіанська модель загальної ринкової рівноваги
- •94.Методи корекції зовнішніх ефектів
- •95.Сутність та особливості суспільних благ
- •96.Проблеми здійснення суспільного вибору
13.Рівновага споживача. Другий закон Госсена
Рівновага споживача- це оптимальний набір товарів, що максимізує корисність при певному обмеженому рівні бюджету споживача. Така рівновага передбачає: як тільки споживач отримує даний набір товарів — у нього зникає стимул замінювати цей набір на інший.
Якщо споживач не заощаджує частину своїх доходів, не бере та не дає в борг, то бюджет споживача можна виразити через його витрати: І = РАА+РВВ + .+РХХ, де І — бюджет споживача;А, В, ... X — споживчі товари; РА, Рв…Рх — Ціни відповідних товарів. Цю рівність називають бюджетним обмеженням.
Загальна умова рівноваги споживача означає, що споживач розподіляє свій бюджет (дохід) на всі товари таким чином, щоб урівняти граничну корисність, що припадає на одну грошову одиницю, яка витрачається на кожний товар, тобто для всіх реально спожитих товарів А, В, С, ... виконується рівність:
Очевидно, що при цьому покупець не досягає максимуму задоволення. Він може скоротити споживання товару В на 1 кг, втративши 50 ютилів. Але на зекономлені 4 грн. можна купити 2 кг товаре А, що дасть додатково приблизно 80 ютилів (приблизно, тому що ЇІругий кілограм товару А може принести меншу корисність, наприклад, 39, а не 40 ютилів). Чистий виграш становитиме приблизно 80 - 50 = 30 ютилів. Із зменшенням споживання товару В збільшується його гранична корисність і, навпаки, із збільшенням споживання товару А зменшується його гранична корисність. Тому різниця між МUА/ РА і МUв/ Рв буде зменшуватися. Перерозподіл витрат буде три-до тих пір, поки відношення граничної корисності до ціни для юго, реально спожитого товару не стане однаковим:
Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме то-таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржи-шм принципом. Відношення MUА/РА показує приріст загальної корисності в гаті збільшення витрат на товар А на 1 грн. Кожне відношен-із-рівності можна вважати граничною корисністю грошей ііше, 1 гривні). Величина А. показує, на скільки ютилівшується загальна корисність при збільшенні доходу споживача НІ 1 грн
Корисність отримана від останньої грошової одиниці, втраченої на придбання будь-якого товару, однакова, незал від того, на який товар вона витрачена. - Другий закон Госсена. MUA/PA=MUB/PB=MUC/PC=…=µ Ціна обернено пропорційно впливає на обсяг попиту на певний товар. Дійсно із збільшення ціни на товар А зменшується перше відношення рівності, щоб встановити втрачену рівність та максимізувати загальну корисність, споживачеві необхідно зменшити споживачеві товару А.
14. Споживацький вибір та фактори які на нього впливають.
Теорія споживацького вибору заснована на припущенні, що споживач поводиться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні. Купуючи що-небудь у магазині чи на ринку, ми, перш за все, вибираємо те, що задовольняє наші потреби. Але одні і ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття "уподобання споживача". Уподобання споживача — це система цінностей людини щодо благ, це ранги, які споживач встановлює для альтернативних варіантів задоволення своїх потреб. Крім уподобань, на споживацький вибір впливають ціни благ та доходи споживача. Отже, споживацький вибір — це прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань, ціни благ та доходів споживача з метою максимізації задоволення його потреб. Споживацький вибір — поняття суто індивідуальне, але є загальні, типові для більшості людей закономірності, що дозволяйсь з високою мірою вірогідності прогнозувати поведінку споживачів.
17.Умови, за яких споживач надає перевагу певним товарам та послугам: 1. Здібність до ранжування альтернатив:а) це здібність людей ранжувати альтернативні комбінації та послуг у тому порядку, який характеризує різний рівень від їх споживання;б) якщо є дві альтернативи, споживач може або віддавати перевагу одній з них, або вважати їх рівноцінними. 2. Транзитивність потреб споживача:а) це послідовність задоволення потреб, певний логічний між різними ступенями задоволення потреб;б)якщо споживач віддає перевагу набору А перед наборомВ, а набору В перед набором С, то це означає, що набір А має перевагу перед набором С;в) транзитивність означає узгодженість у віддані переваги. 3. Більша кількість товару має перевагу над меншою:а)передбачається, що споживач завжди захоче отримати більшу кількість товару, а не меншу, якщо товари якісні;б)йдеться про те, що потреби в товарах та послугах не можуть бути цілком насиченими.