91.Неокласична модель загальної ринкової рівноваги

Умови, які забезпечують рівність попиту і пропозиції одночасно на всіх ринках, вивчає теорія загальної економічної рівноваги (ЗЕР) (теорія макроекономічної статики). Для виявлення суті неокласичної моделі ЗЕР розглядається спрощена модель національної економіки без держави і зарубіжжя. Неокласики вважали, що гроші, на противагу товарам, не є багатством, тому в моделі розглядаються тільки три ринки: праці, капіталу (цінних паперів) і благ. В неокласичній моделі існує два незалежних один від одного сектори: реальний і грошовий. Класична дихотомія — представлення економіки у вигляді двох відокремлених один від одного секторів: реального і грошового. В реальному секторі незалежно від грошового визначається об'єм і структура випуску, зайнятість, відносні ціни благ, а грошовий сектор встановлює лише рівень (грошовий масштаб) цін. Зміна кількості грошей, які знаходяться в обігу, не впливає на рівноважні значення реальних параметрів економіки, а змінює тільки їх номінальні значення. Завдяки гнучкості ставки номінальної заробітної плати і ставки процента, ринковий механізм постійно направляє економіку до стану ЗЕР при повній зайнятості

92.Кейнсіанська модель загальної ринкової рівноваги

У базовій моделі розглядаються два основних чинники формування сукупного попиту (AD - Aggregate Demand) - споживання або споживчі витрати домашніх господарств (С) і приватні інвестиції або витрати фірм (І):

AD = С + І.

Тут обсяг чистих інвестицій (In) - величина незалежна, яка практично не змінюється із зростанням обсягів національного доходу а обсяг споживання - змінна і визначається змінами у доході нації. Люди схильні збільшувати споживання разом із зростанням свого доходу, але дохід при цьому зростає швидшими темпами, ніж споживання. Це явище Дж. М. Кейнс пояснює через показники ГСС (МРС) і ГСЗ (MPS).

Теорія мультиплікатора інвестицій вказує, що рівень доходу та його приріст визначається обсягом інвестицій і коефіцієнтом мультиплікатора. Але за зростання доходу збільшується MPS і поступово зменшується МРС, що, зрештою, призводить до зменшення інвестицій і споживання, а згодом і до економічної стагнації та хронічної нерівноваги національної економіки.

Економічна рівновага у кейнсіанській моделі визначається обсягом виробництва і національного доходу, тобто сукупної пропозиції, що дорівнює сукупним витратам або сумі обсягів споживання та інвестицій, або сукупному попитові. Рівень зайнятості при цьому буде найвищим.

У цілому ж базова кейнсіанська модель показує: ринкова економіка втратила здатність самостійно встановлювати рівновагу через хронічну нестачу сукупного попиту і виявляє тенденцію до стагнації, нестабільного розвитку.

93.Поняття про зовнішні ефекти Зовнішні ефекти (Екстерналії) - витрати або вигоди від ринкових угод, що не виражаються у цінах. Зовнішні ефекти поділяються на негативні і позитивні. Негативні зовнішні ефекти виникають тоді, коли виробництво або споживання товару породжує некомпенсовані витрати у третьої сторони. Граничні зовнішні витрати (МЕС) можна розглядати як різницю між граничними суспільними витратами (MSC) і граничними приватними витратами (МРС): МЕС= MSC=MPC Граничні зовнішні витрати - додаткові витрати, що пов'язані з випуском кожної додаткової одиниці блага, які не відшкодовує виробник, а перекладає на третіх осіб. Крива пропозиції товарів і послуг з негативними зовнішніми ефектами враховує тільки граничні приватні витрати, які менші за граничні суспільні витрати . Позитивний зовнішній ефект виникає у випадку, коли діяльність одних економічних агентів приносить вигоду деяким іншим, які не беруть участь у ринковій угоді. MSB=MPB+MEB, де MSB - гранична суспільна вигода, МРВ - гранична приватна вигода, МЕВ - гранична зовнішня вигода. Гранична зовнішня вигода - це додаткова вигода, яку отримують треті особи, що не беруть участь у ринковій угоді. При наявності позитивного зовнішнього ефекту гранична приватна вигода менша за граничну суспільну вигоду .. Зовнішній ефект трансформується у внутрішній, коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди. І дану трансформацію називають інтерналізацією. Засоби інтерналізації зовнішнього ефекту державою: 1. Коригуючий податок: цей податок дорівнює або наближений до граничних зовнішніх витрат, він зменшує виробництво товарів і послуг з негативними ефектами. 2. Коригуюча субсидія - це субсидія виробникам чи споживачам, яка дорівнює граничним зовнішнім витратам і дозволяє збільшити виробництво товарів і послуг з позитивним ефектом.