68. Економічна ефективність олігополістичного ринку.

Оскільки крива попиту на продукцію олігополіста завжди має спадний характер, то для нього ціна і гранична виручка ніколи не збігаються. Тому точка перетину кривих граничної виручки і граничних витрат завжди лежатиме лівіше від мінімального рівня середніх витрат. Отже, олігополіст завжди обирає таке співвідно­шення "ціна-обсяг", де обсяг менший, а ціна вища, ніж на конку­рентному ринку. Суспільство, погодившись на існування оліго­полії, змушене як обмежувати своє споживання, так і платити більшу ціну за продукцію.

Олігополіст отримує економічний прибуток не тільки в ко­роткотерміновому, але й в довготерміновому періоді, що пов'язане з існуванням суттєвих бар'єрів на шляху вступу в галузь нових фірм-конкурентів.

На думку деяких економістів, олігополія навіть більш неба­жана, ніж монополія, оскільки чиста монополія перебуває під постійним контролем держави, а олігополія, маскуючись під моно­полістичну конкуренцію, обходить антимонопольне законодавст­во.

Деякі вчені вказують на позитивний ефект олігополії. На їх думку, певні втрати суспільства від панування олігополії перекри­ваються виграшем від впливу олігополії на НТП.

69.Характеристика ринку монополістичної конкуренції:

1.Товар кожної фірми є недосконалим замінником товару,що реалізується іншими фірмами. Продукт кожного продавця має виключні якості або характеристики, які надають йому переваги над іншими конкурентами. Диференціація може бути побудована на ре­альних та удаваних відмінностях.

Реальні відмінності:

а)якість товару (особливості сировини, якість роботи, ди­зайн);

б)місце продажу (невеличкий торговий кіоск на людному пе­ рехресті краще, ніж великий магазин на околиці);

в)додаткове післяпродажне обслуговування (безкоштовна доставка купленого товару, гарантійний термін безкоштовного ре­монту, сервісне обслуговування);

г)стимулювання збуту (зниження ціни оптовим або постійним покупцям, подарунки).

Щоб виділити свій товар серед інших, продавці часто, крім реальних, використовують удавані відмінності. Це досягається за до­помогою активної реклами, використання відомих торгових знаків або торгових марок, іміджу фірми. 2.На ринку існує відносно велика кількість продавців, кожен з яких задовольняє незначну частку ринкового попиту. Частка кожного з виробників коливається від 1% до 10% продажу на ринку. Продавці, встановлюючи ціни на свої товари або визна­чаючи обсяги продажу, не враховують реакцію своїх конкурентів. Малоймовірно, щоб якийсь конкурент поніс збитки або втратив значну частку ринку при зменшенні продажної ціни будь-якою фірмою, оскільки він має унікальний товар, на який є досить ста­лий попит.

3. На ринку є умови для вільного входу і виходу. Вхід на ри­нок нових підприємств не заблокований, але більш складний, ніж за умов досконалої конкуренції, оскільки треба мати відповідний розмір капіталу, ноу-хау, та певний термін для визнання покупця­ми товарів нових торгових мереж. Крім того, кількість вільних місць на ринках та можливих місць для будівництва магазинів та­кож обмежена, що є додатковим бар'єром на шляху нових підприємців.