31. Вплив субсидій на ринкову рівновагу

У тих випадках, коли ринкова рівновага не забезпечує достатній (з точки зору уряду) обсяг пропозиції якогось товару, уряд може стимулювати пропозицію шляхом грошових платежів (субсидіювання), що виплачуються виробникам за виготовлений товар. Субсидія дає можливість виробляти більше продукції і продавати ЇЇ за нижчою ціною, ніж до субсидії. Тому крива пропозиції буде зміщуватися праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі (графіки 4-17), Субсидії вважаються "податком навпаки", вони покрившоть частину витрат виробника. Досить часто субсидіювання проводиться в сільському господарстві, у сферах транспорту, освіти, охорони здоров'я тощо.У мікроекономічиому аналізі впливу податків та субсидій на ринкову рівновагу надзвичайно важливу роль відіграє теорія еластичності, яку слід брати до уваги для визначення економічної політики фірми та уряду. Ця теорія враховується урядом підчас вибору підакцизних товарів. Існує правило, згідно з яким, чим несластичнішим є попит і пропозиція, тим меншим буде зниження обсягу виробництва, що виникає внаслідок впровадження непрямого податку. Більш придатні для такого оподаткування галузі, де товари є несластичними за попитом і пропозицією, ніж галузі, в яких виробляються товари та послуги, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту і пропозиції.Від еластичності попиту і пропозиції залежить розподіл податку між споживачами і продавцями. Основний тягар податку завжди сплачує більш нееластична сторона ринку.Еластичність попиту і пропозиції також впливає і на субсидії. Існує правило, згідно з яким більшу вигоду від урядових субсидій отримає менш еластична сторона ринкових відносин.Отже, розподіл вигод від субсидій між споживачами та виробниками, так само, як і розподіл податкового тягаря, визначається відносною еластичністю попиту і пропозиції.

32. Вплив фіксованих цін на ринкову рівновагу.

Основними елементами державного регулювання ринку є система оподаткування і надання дотацій, а також встановлення фіксованих цін. Так, уведення непрямого оподаткування (наприклад, потоварних податків, які стягують із розрахунку деякої фіксованої в абсолютному значенні суми з одиниці реалізованої продукції, незалежно від того, хто є платником податків (продавець чи покупець) призводить до зменшення рівноважного обсягу ринку, підвищення ціни, фактично сплаченої покупцями, і зменшення ціни, фактично отриманої продавцями. Уведення потоварної дотації (потоварного "податку навпаки"), яку отримують, як правило, виробники, веде до зростання пропозиції, а, відповідно, до збільшення обсягу продажів, зниження ціни, сплаченої покупцями, і зростання ціни, отриманої виробниками. Встановлення фіксованої ціни вищої за рівноважну призводить до надлишку пропозиції, а нижчої за рівноважну - до дефіциту. В обох випадках обсяг продажів буде нижчий за рівноважний рівень. Аналіз ситуації добровільного обміну (купівлі-продажу) з точки зору зиску, отриманої покупцями і продавцями дає змогу визначити величини надлишку споживача (покупця) і надлишку виробника (продавця) (рис. 9). Рис. 9. Надлишки споживача (покупця) і виробника (продавця). Так, надлишок (чистий зиск споживача) — це зиск від торгівлі, одержаний покупцем, величина якого відповідає різниці між сумою грошей, яку покупці згодні заплатити за даний товар, і реальними витратами на його придбання. При графічному зображенні величина споживчого надлишку дорівнює площі вертикально заштрихованого трикутника АРЕЕ. Величина надлишку (чистого зиску) виробника - це різниця між сумою грошей, яку виробники готові витратити на виробництво і реалізацію даного товару, і їх реальними доходами від його продажу. На графіку величина надлишку виробника дорівнює площі горизонтально заштрихованого трикутника ВРЕЕ. Сума величин вказаних вище надлишків характеризує суспільну вигоду, що виникає у зв'язку з можливістю купівлі-продажу товарів, тобто у зв'язку з існуванням ринку взагалі.