- •1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
- •2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
- •3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
- •4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
- •5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
- •6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
- •7. Що таке органічні і що таке біогенні елементи?
- •8. Ендемчні хвороби.
- •9. Геохімічні зони України і їх особливості.
- •10. Значення і вміст неорганічних речовин у живих системах.
- •11. Вода як розчинник і хімічно активна речовина.
- •12. Властивості води і її функції в організмі.
- •13. Функції іонів у клітині. Явище іоної асиметрі живого.
- •14. Небезпека від неорганічних реч, які наукопичуються в організмі й у навк.Сер.
- •15. Для чого потрібний такий показник,як гдк і в чому полягають його недоліки?
- •16. Головні групи органічних речвин клітини. Біомолекули.
- •Групи органічних речовин:
- •17. Яка небезпека від органічних речовин, які є забрудниками середовища?
- •18. Ліпіди і жири: особливості хімічної структури, фізичні властивості та біологічне значення.
- •19. Особливості структури і функції вуглеводів.
- •Дисахариди.
- •Полісахариди.
- •20. Ізомерія моносахаридів.
- •21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
- •22. Амфотерні властивості амінокислот.
- •23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
- •24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
- •25. Рівні організації білків.
- •Первинна структура білкової молекули.
- •Третинна структура білкової молекули.
- •26. Класифікація і функці білків.
- •Класифікація білків по їхньому складу.
- •Класифікація білків за їх функціями:
- •27. Ферменти – біологічні каталізатори: їх структура, функції і класифікація.
- •Механізм дії ферментів. Структура.
- •Кофактори ферментів.
- •Аллостеричні ферменти.
- •Класифікація ферментів.
- •28. Біологічний каталіз і властивості ферментів.
- •29. Що таке нуклеотид.
- •Вуглевод-цукор (пентоза: рибоза, дезоксирибоза).
- •Основа.
- •Фосфорна кислота.
- •30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.
- •31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?
- •32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.
- •Існують три типи рнк:
- •Рибосомна рнк
- •Функції.
- •Іі етап біосинтезу білків –трансляція.
- •4. Елонгація (видовження) поліпептидного ланцюга.
- •6. Подальше використання мРнк або її руйнування.
- •33. Модель молекули днк: подвійна спіраль.
- •34. Чому вітаміни – це універсальні речовини живих істот?
- •35. Чим відрізняються гормони тварин від фітогормонів рослин?
- •36. Що таке алкалоїди і навіщо вони рослинам?
- •37. Яким чином і на які організми діють антибіотики?
- •38. Чи має людина особливі феромони?
- •39. Основні риси єдності хімічної організації живого.
- •40. У чому полягає концепція єдності органічного світу?
20. Ізомерія моносахаридів.
Див. Питання 19.
21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
Див. Питання 19.
22. Амфотерні властивості амінокислот.
Амінокислоти.
У самій назві амінокислот відображено наявність у їхньому складі аміногрупи (-NH2) та кислотної (карбоксильної) групи (-СООН). Різні амінокислоти мають однакову будову сталої частини і різну – мінливої (радикала).
Загальна формула амінокислот: NH2- CH- COOH
|
Rn ( де n=1-20)
Амінокислоти – це безбарвні кристалічні тверді речовини. Вони розчинні у воді і нерозчинні в органічних розчинниках. В нейтральних водних розчинах вони існують у вигляді біполярних іонів (цвіттеріонів) і поводять себе, як амфотерні сполуки, тобто проявляють властивості і основ і кислот.
Амфотерна природа амінокислот істотна в біологічному значенні, так як вона означає, що амінокислоти здатні в розчинах діяти, як буфери перешкоджати зміні pH. Це зумовлено тим, що при підвищенні рН вони виступають в ролі донорів Н- іонів, а при зниженні – в ролі акцепторів цих іонів.
Амінокислоти здатні утворювати різні типи хімічних зв’язків, що дуже важливо для формування структури білкових молекул.
23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
Рослини синтезують з неорганічних речовин всі необхідні їм амінокислоти з більш простих речовин.На відміну від них тварини в тому числі і людина не можуть синтезувати всі амінокислоти, які їм потрібні; частину з них вони повинні отримувати в готовому вигляді, тобто х їжею.Такі амінокислоти називають незамінні.
Всі амінокислоти котрі синтезуються в організмі людини і тварин називаються замінними.
В організмі людини не синтезуються або синтезуються в недостатній кількості 8 амінокислот-тобто вони і будуть для людини незамінні: валін, лейцин, ізолейцин, треонін, лізин, метіонін, фенілаланін, триптофан. Для дітей крім названих 8, незамінними амінокислотами також є :аргінін та гістидин.
Нестача незамінних амінокислот може спричинити важкі хвороби. Незамінні амінокислоти містяться в молочних продуктах, яйцях, рибі, м’ясі, а також у сої, бобах тощо. Ці амінокислоти синтезуються також бактеріями, які є у кишечнику людини.
24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
Пептидний зв'язок - це зв'язок, який утворюється в результаті взаємодії аміногрупи однієї амінокислоти з карбоксильної групою наступної амінокислоти і супроводжується виділення молекули води. Реакція, що супроводжується виділенням води, називається реакцією конденсації , а ковалентний азот-вуглецевий зв’язок – пептидним зв’язком.
Сполука, що утворюється в результаті конденсації двох амінокислот, являє собою дипептид. На одному її кінці знаходиться вільна аміногрупа, а на іншому - вільна карбоксильна група. Завдяки цьому дипептид може приєднувати до себе інші амінокислоти. Якщо таким чином приєднається багато амінокислот, то утворюються поліпептиди.
Пептидний зв'язок має транс – конфігурацію, тобто: О і Н знаходяться в різних площинах.
О
||
- C – N - транс – конфігурація
|
H
Глікозидний зв'язок - зв'язок між двома моносахаридами.Здебільшого він утворюється між 1 та 4 С атомами сусідніх моносахаридних одиниць(1,4-глікозидний зв'язок). Цей процес може повторюватись нескінчене число раз в результаті чого утворюються гігантські молекули полісахаридів. Після того як моносахаридні одиниці з’єдналися одна з одною, їх називають залишками. Таким чином, мальтоза складається із двох залишків глюкози.
Спільним є виділення води.