
- •1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
- •2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
- •3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
- •4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
- •5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
- •6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
- •7. Що таке органічні і що таке біогенні елементи?
- •8. Ендемчні хвороби.
- •9. Геохімічні зони України і їх особливості.
- •10. Значення і вміст неорганічних речовин у живих системах.
- •11. Вода як розчинник і хімічно активна речовина.
- •12. Властивості води і її функції в організмі.
- •13. Функції іонів у клітині. Явище іоної асиметрі живого.
- •14. Небезпека від неорганічних реч, які наукопичуються в організмі й у навк.Сер.
- •15. Для чого потрібний такий показник,як гдк і в чому полягають його недоліки?
- •16. Головні групи органічних речвин клітини. Біомолекули.
- •Групи органічних речовин:
- •17. Яка небезпека від органічних речовин, які є забрудниками середовища?
- •18. Ліпіди і жири: особливості хімічної структури, фізичні властивості та біологічне значення.
- •19. Особливості структури і функції вуглеводів.
- •Дисахариди.
- •Полісахариди.
- •20. Ізомерія моносахаридів.
- •21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
- •22. Амфотерні властивості амінокислот.
- •23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
- •24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
- •25. Рівні організації білків.
- •Первинна структура білкової молекули.
- •Третинна структура білкової молекули.
- •26. Класифікація і функці білків.
- •Класифікація білків по їхньому складу.
- •Класифікація білків за їх функціями:
- •27. Ферменти – біологічні каталізатори: їх структура, функції і класифікація.
- •Механізм дії ферментів. Структура.
- •Кофактори ферментів.
- •Аллостеричні ферменти.
- •Класифікація ферментів.
- •28. Біологічний каталіз і властивості ферментів.
- •29. Що таке нуклеотид.
- •Вуглевод-цукор (пентоза: рибоза, дезоксирибоза).
- •Основа.
- •Фосфорна кислота.
- •30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.
- •31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?
- •32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.
- •Існують три типи рнк:
- •Рибосомна рнк
- •Функції.
- •Іі етап біосинтезу білків –трансляція.
- •4. Елонгація (видовження) поліпептидного ланцюга.
- •6. Подальше використання мРнк або її руйнування.
- •33. Модель молекули днк: подвійна спіраль.
- •34. Чому вітаміни – це універсальні речовини живих істот?
- •35. Чим відрізняються гормони тварин від фітогормонів рослин?
- •36. Що таке алкалоїди і навіщо вони рослинам?
- •37. Яким чином і на які організми діють антибіотики?
- •38. Чи має людина особливі феромони?
- •39. Основні риси єдності хімічної організації живого.
- •40. У чому полягає концепція єдності органічного світу?
Полісахариди.
Полісахариди – це полімери моносахаридів. Полімери пентоз – пентозани, а полімери гексоз - гексозани. Полімери побудовані із залишків глюкози – глюкозами.
Загальна формула Сх(Н2O)y.
Значення: полісахариди часто являються резервом їжі та енергії (крохмаль та глікоген), а також використовуються в якості будівельних матеріалів ( целюлоза, хітин).
Полісахариди зручні в якості запасних речовин, оскільки:
- великі розміри молекул роблять їх практично нерозчинними у воді, а отже, вони не здійснюють на клітину, ні хімічної, ні осмотичної дії;
- їх ланцюги можуть компактно згортатись;
- при необхідності вони легко можуть бути перетворені в цукри.
Крохмаль.
Крохмаль – полімер глюкози. У рослин крохмаль служить головним запасом «горючого», і його не буває у тварин, у яких його функції виконує глікоген. Молекули крохмалю складаються із двох компонентів: амілози і амілопектину. Крохмаль запасається в клітинах у вигляді крохмальних зерен у пластидах листків, а також в органах рослин, що запасають поживні речовини ( бульби картоплі, насінини злаків, бобових тощо).
Глікоген.
Глікоген – це еквівалент крохмалю, котрий синтезується в тваринному організмі, це теж резервний полісахарид, побудований із залишків глюкози; зустрічається глікоген і в клітинах багатьох грибів.
В хребетних тварин глікоген в основному міститься головним чином в печінці і в м’язах, тобто в місцях високої метаболічної активності, де він служить джерелом глюкози, яка використовується в процесі дихання.
В клітинах глікоген відкладається у вигляді крихітних гранул, які здебільшого бувають зв’язані з гладкою ендоплазматичною сіткою.
Целюлоза.
Теж є полімером глюкози. В целюлозі міститься біля 90 % вуглецю, що знаходиться в рослинах, і по загальній своїй масі целюлоза на Землі займає перше місце серед всіх органічних речовин.
Практично всю целюлозу містять рослини, хоча вона зустрічається також у деяких нижчих безхребетних і в одного класу грибів – Ооміцетів. Целюлози так багато на Землі тому що, у всіх рослин з неї побудовані клітинні стінки( 20-40%) .
Будова целюлозних волокон робить їх добре пристосованими до цієї ролі. Вони являють собою довгі ланцюги – приблизно із 10 000 тисяч залишків глюкози. З кожного ланцюга назовні виступає багато –ОН груп. Ці групи направлені в усі сторони і утворюють водневі зв’язки з сусідніми ланцюгами, що забезпечує дуже міцне поперечне зшивання всіх ланцюгів. Ланцюги об’єднані один з одним, утворюючи мікрофібрили, а мікрофібрили в більш крупні структури – макрофібрили. Макрофібрили розташовуючись шарами занурені в цементуючий матрикс, що складається з інших вуглеводів. При всій своїй міцності ці шари легко пропускають воду і розчинені в ній речовини.
Крім того, що целюлоза є одним із структурних компонентів рослинних клітин, вона служить також їжею для деяких тварин, бактерій, грибів.
Фермент целюлаза. Який розщеплює целюлозу до глюкози, досить рідко зустрічається в живій природі. Тому більшість тварин, в тому числі і людина. Не можуть використовувати целюлозу, хоча вона являє собою безцінне джерело глюкози. Однак у жуйних тварин, наприклад корови, в кишечнику мешкають симбіотичні бактерії котрі розщеплюють целюлозу.
Із целюлози виготовляють хлопчатобумажні тканини і папір.
Хітин.
Хітин по своїй структурі теж близький до целюлози; це теж структурний полісахарид.
Хітин зустрічається у більшості грибів, де він відіграє опорну функцію в клітинних стінках завдяки своїй волокнистій структурі; а також у деяких груп тварин (особливо у членистоногих) в якості важливого компоненту їх зовнішнього покриву.
Каллоза.
Каллоза - аморфний полімер глюкози. Що зустрічається в різних частинах рослини, і часто утворюється в ньому у відповідь на пошкодження чи несприятливу дію.
Інулін.
Це полімер фруктози. Інулін відіграє роль резервної речовини в коренях і бульбокоренях рослин, наприклад, жоржин.
Пектин.
Пектин є матриксом клітинної стінки у рослин. Часто утворює гелі ( використовується як желатинозна речовина).
Муреїн.
Муреїн - відіграє роль структурного компоненту в клітинній стінці прокаріот.
Полісахариди можуть також утворювати комплекси з іншими органічними речовинами, наприклад, білки + вуглеводи = глікопротеїди; ліпіди + вуглеводи = гліколіпіди.