
- •1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
- •2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
- •3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
- •4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
- •5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
- •6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
- •7. Що таке органічні і що таке біогенні елементи?
- •8. Ендемчні хвороби.
- •9. Геохімічні зони України і їх особливості.
- •10. Значення і вміст неорганічних речовин у живих системах.
- •11. Вода як розчинник і хімічно активна речовина.
- •12. Властивості води і її функції в організмі.
- •13. Функції іонів у клітині. Явище іоної асиметрі живого.
- •14. Небезпека від неорганічних реч, які наукопичуються в організмі й у навк.Сер.
- •15. Для чого потрібний такий показник,як гдк і в чому полягають його недоліки?
- •16. Головні групи органічних речвин клітини. Біомолекули.
- •Групи органічних речовин:
- •17. Яка небезпека від органічних речовин, які є забрудниками середовища?
- •18. Ліпіди і жири: особливості хімічної структури, фізичні властивості та біологічне значення.
- •19. Особливості структури і функції вуглеводів.
- •Дисахариди.
- •Полісахариди.
- •20. Ізомерія моносахаридів.
- •21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
- •22. Амфотерні властивості амінокислот.
- •23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
- •24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
- •25. Рівні організації білків.
- •Первинна структура білкової молекули.
- •Третинна структура білкової молекули.
- •26. Класифікація і функці білків.
- •Класифікація білків по їхньому складу.
- •Класифікація білків за їх функціями:
- •27. Ферменти – біологічні каталізатори: їх структура, функції і класифікація.
- •Механізм дії ферментів. Структура.
- •Кофактори ферментів.
- •Аллостеричні ферменти.
- •Класифікація ферментів.
- •28. Біологічний каталіз і властивості ферментів.
- •29. Що таке нуклеотид.
- •Вуглевод-цукор (пентоза: рибоза, дезоксирибоза).
- •Основа.
- •Фосфорна кислота.
- •30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.
- •31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?
- •32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.
- •Існують три типи рнк:
- •Рибосомна рнк
- •Функції.
- •Іі етап біосинтезу білків –трансляція.
- •4. Елонгація (видовження) поліпептидного ланцюга.
- •6. Подальше використання мРнк або її руйнування.
- •33. Модель молекули днк: подвійна спіраль.
- •34. Чому вітаміни – це універсальні речовини живих істот?
- •35. Чим відрізняються гормони тварин від фітогормонів рослин?
- •36. Що таке алкалоїди і навіщо вони рослинам?
- •37. Яким чином і на які організми діють антибіотики?
- •38. Чи має людина особливі феромони?
- •39. Основні риси єдності хімічної організації живого.
- •40. У чому полягає концепція єдності органічного світу?
19. Особливості структури і функції вуглеводів.
Вуглеводи поділяють на 3 класи:
Моносахариди і дисахариди (цукри) та полісахариди.
Моносахариди.
Моносахариди - це прості цукри.
В залежності від числа атомів вуглецю в молекулі серед моносахаридів виділяють:
тріози (3С); тетрози(4С); пентози(5С); гексози (6С) та гептоди (7С).
Загальна формула моносахаридів (СН2О)n, де n=3-9.
В природі найчастіше зустрічаються пентози і гексози. В молекулах моносахаридів до всіх атомів вуглецю, за виключенням одного, приєднані гідроксильні групи. Цей один атом вуглецю входить в склад або альдегідної групи, або кето групи( оксогрупи) .
В першому випадку моносахариди називається альдозою, а в другому –кетозою.
Таким чином, будь - який моносахариди являє собою або альдозу або кетозу.
В назвах моноцукрів використовується суфікс «-оз».
Основні функції моносахаридів.
Тріози : С3Н6О3, наприклад гліцеральдегід, дигідроксиацетон.Відіграють роль проміжних продуктів в процесах дихання, фотосинтезі та інших процесах вуглеводневого обміну.Гліцеральдегід – гліцерил –триацилгліцероли (ліпіди).
Тетрози:С4Н8О4.Зустрічаються в природі рідко, головним чином у бактерій.
Пентози: С5Н10О5, наприклад рибоза, рибу лоза.Беруть участь в синтезі нуклеїнових кислот; рибоза входить до складу РНК, дезоксирибоза – до складу ДНК. Беруть участь у синтезі деяких коферментів, наприклад НАД, НАДФ, коферменту А, ФАД і ФМН. Беруть участь в синтезі полісахаридів, які називаються пентозами. Рибулозобіфосфат відіграє роль акцептора СО2 при фотосинтезі.
Гексози :С6Н12О6, наприклад глюкоза, фруктоза, галактоза, маноза. Служать джерелом енергії (при розчепленні 1г вуглеводів звільняється 17,2 кДж енергії), що виділяється при окисленні в процесі дихання; глюкоза - звичайний дихальний субстрат і найбільш поширений моносахариди.
Беруть участь в синтезі дисахаридів; моносахаридні одиниці зв’язуючись утворюють більш крупні молекули; сполуки, в молекулу яких входить від 2 до 10моносахаридів називають – олігосахаридами; серед олігосахаридів найбільш поширені дисахариди. Беруть участь в синтезі полісахаридів, що називаються гексозани; в цій ролі особливо важлива глюкоза.
Фізичні властивості моноцукрів: малі молекули (мала Мr); солодкі на смак; легко розчинні у воді; кристалізуються.
Хімічні властивості: всі відносяться відновлюючих цукрів.
У пентоз 1атом С з’єднується з О при 4 С атомі. В результаті чого утворюється п’ятичленне, так зване фуранозне кільце.
У гексоз, що відносяться до альдозу, наприклад глюкози, 1атомС з’єднується з О при 5 С атомі, що приводить до формування шестичленного, так званого піранозного кільця. Гексози, які відносяться до кетоз, утворюють фураноз не кільце в результаті з’єднання 2С атому з О при 5С атомі.
Дисахариди.
Дисахариди утворюються в результаті реакції конденсації між двома моноцукрами, зазвичай гексозами.
Загальна формула - С12Н22О11.
Зв'язок між двома моносахаридами називають глікозидним зв’язком. Здебільшого він утворюється між 1 та 4 С атомами сусідніх моносахаридних одиниць(1,4-глікозидний зв'язок). Цей процес може повторюватись нескінчене число раз в результаті чого утворюються гігантські молекули полісахаридів. Після того як моносахаридні одиниці з’єдналися одна з одною, їх називають залишками. Таким чином, мальтоза складається із двох залишків глюкози.
Серед дисахаридів найбільш широко розповсюджені мальтоза, лактоза і сахароза.
Глюкоза + Глюкоза = Мальтоза
Глюкоза + Галактоза =Лактоза
Глюкоза + Фруктоза = Сахароза
Глюкоза + Глюкоза = Трегалоза
Мальтоза утворюється із крохмалю в процесі його перетравлення( наприклад в організмі тварин чи при проростанні насіння) під дією ферментів, які називаються амілазами.
Мальтоза – це солодовий цукор. Розщеплення мальтози до глюкози відбувається під дією ферменту - мальтази.
Лактоза або молочний цукор міститься тільки в молоці, головне джерело енергії для малят ссавців.
Сахароза або тростинний цукор –це той цукор, який ми звичайно вживаємо в їжу. Деякі рослини накопичують сахарозу у великій кількості,
наприклад, цукровий буряк і цукрова тростина.
Трегалоза – міститься в гемолімфі членистоногих, у грибах і багатьох водоростях.
Фізичні властивості ті ж, що й в моноцукрів.
Що до хімічних то відновлюючі властивості мають: мальтоза і лактоза.