- •1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
- •2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
- •3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
- •4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
- •5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
- •6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
- •7. Що таке органічні і що таке біогенні елементи?
- •8. Ендемчні хвороби.
- •9. Геохімічні зони України і їх особливості.
- •10. Значення і вміст неорганічних речовин у живих системах.
- •11. Вода як розчинник і хімічно активна речовина.
- •12. Властивості води і її функції в організмі.
- •13. Функції іонів у клітині. Явище іоної асиметрі живого.
- •14. Небезпека від неорганічних реч, які наукопичуються в організмі й у навк.Сер.
- •15. Для чого потрібний такий показник,як гдк і в чому полягають його недоліки?
- •16. Головні групи органічних речвин клітини. Біомолекули.
- •Групи органічних речовин:
- •17. Яка небезпека від органічних речовин, які є забрудниками середовища?
- •18. Ліпіди і жири: особливості хімічної структури, фізичні властивості та біологічне значення.
- •19. Особливості структури і функції вуглеводів.
- •Дисахариди.
- •Полісахариди.
- •20. Ізомерія моносахаридів.
- •21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
- •22. Амфотерні властивості амінокислот.
- •23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
- •24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
- •25. Рівні організації білків.
- •Первинна структура білкової молекули.
- •Третинна структура білкової молекули.
- •26. Класифікація і функці білків.
- •Класифікація білків по їхньому складу.
- •Класифікація білків за їх функціями:
- •27. Ферменти – біологічні каталізатори: їх структура, функції і класифікація.
- •Механізм дії ферментів. Структура.
- •Кофактори ферментів.
- •Аллостеричні ферменти.
- •Класифікація ферментів.
- •28. Біологічний каталіз і властивості ферментів.
- •29. Що таке нуклеотид.
- •Вуглевод-цукор (пентоза: рибоза, дезоксирибоза).
- •Основа.
- •Фосфорна кислота.
- •30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.
- •31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?
- •32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.
- •Існують три типи рнк:
- •Рибосомна рнк
- •Функції.
- •Іі етап біосинтезу білків –трансляція.
- •4. Елонгація (видовження) поліпептидного ланцюга.
- •6. Подальше використання мРнк або її руйнування.
- •33. Модель молекули днк: подвійна спіраль.
- •34. Чому вітаміни – це універсальні речовини живих істот?
- •35. Чим відрізняються гормони тварин від фітогормонів рослин?
- •36. Що таке алкалоїди і навіщо вони рослинам?
- •37. Яким чином і на які організми діють антибіотики?
- •38. Чи має людина особливі феромони?
- •39. Основні риси єдності хімічної організації живого.
- •40. У чому полягає концепція єдності органічного світу?
3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
При взаємодії біохімії із суміжними з нею науками формуються нові напрямки, з яких: молекулярна біологія – наука про будову, функції і перетворення біологічних макромолекул, зокрема білків і нуклеїнових кислот. Молекулярна біологія вирішує генетичні завдання – зясовує механізм реалізації спадкової інформації.
З молекулярнох біології бере початок такий напрямок як генна інженерія, створює генетично модифіковані організми.
4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
Найбільшою науковою установою в області біохімічних дослідженнь в Україні є Інститут біохімії Національної академії наук України ім. О.В. Палладіна. Інститут засновано в 1925 рю, а першим директором став академік О.В. Палладін. Основними напрямками діяльності є дослідження структури, властивостей і функцій складних білкових систем, вивчення молекулярної організації метаболічних процесів, розробка нових технологій.
І в області молекулярної біології є Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України, першим директором був С.М. Гершензон. Зараз в інституті проводяться дослідження з усіх головних напрямків молекулярної біології.
Основним напрямком в усіх науково-досліднецьких інститутах біологічного профілю НАН (Національної академії наук) є дослідження хімічних основ життя.
5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
Об’єктами біохімічних досліджень є цілі організми, продукти їх життєдіяльності (гумус,молоко, сеча), органи, тканини,окремі клітини,частини клітин. Матеріал, отриманий для біохімічних досліджень, називають пробами.
Основне завдання біохімічних досліджень – визначення присутності конкретної речовини у пробі й оцінка її кількості. Якщо ж речовнина не була виявлена раніше то визначають її формулу,просторову структуру, хімічні та фізичні властивості, функції в організмі.
Оптичнi методи - дозволяють визначити вміст речовини у пробі в концентрації менше тисячної мг. Ці методи мають высоку специфічність і точність. Вони засновані на властивостях хімічних сполук забарвлювати розчин.
Хроматографія – метод розділення й аналізу сумішей речовин, заснований на розподілі їх компонентів між двома фазами – нерухливою, що виконує роль сита, яке з різною швидкістю пропускає молекули залежно від х хімічних і фізичних властивостей,і рухливою, що протікає через нерухливу.
Електрофорез.
Ультрацентрифугування – метод за допомогою якого розділяють фракції ДНК і виділять ДНК у достатній кількості.
Метод радіоактивного мічення (аналізу) – за допомогою нього визначають кількість виділеного елемента під час реакції, метаболізму.
6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
Органогени – становлять найбільчу частину живої маси 98% – C, H, O, N.
Макроелементи – містяться у всіх організмах, їх наявність є одною з умов життєдіяльності клітини 1.8% - P, S,Ca, Mg, Fe, Na, K, Cl.
Мікроелементи – потрібні організму в незначній кількості 0,01%,входять до складу ферментів – Zn, Cu, I, F, Co, Mn, B, Mo.
Органогени:
Найбільше в організмі є: Гідроген і Оксиген, які утворюють воду; в свою чергу Карбон і Нітроген містяться у складі всіх білків.
Макроелементи:
Р – фосфорні солі кальцію, мцність зубів і кісток; Н3РО4-ДНК, РНК, Нуклеотиди.
S – є складовою деяких білків.
Са – у рослин: СаСО3 клітинна стінка всіх рослин, надає міцності.
у тварин: входить до складу черепашок всіх молюсок і до черепашки фороменіфер.
у людини: солі Са надають міцності зубам і кісткам.
Mg – у рослини: входить до скл., хлорофілу, а отже, впливає на процес фотосинтезу.
у людини: до складу ферментів які з’єднують одиниці рибосом (на рибосомах синтезуються білки), отже, опосередково впливає на процес синтезу білків.
Fe - у рослин: входить до складу ферменту, що синтезує хлорофіл.
у тварин: забезпечує транспорт кисню в хребетнх тварин, кільцевих червів і деяких членистоногих.
у людини: входить до складу гемоглобіну – транспортний білок крові.
Na, K, Cl – іони цих елементів забезпечують проникність клітинної мембрани-підтримка мембраного потенціалу.
Натрій і Калій проводять нервовий імпульс, змінюючи своє положення
NaCl – бере участь у підтримані осмотичного тиску (осморегуляція),є компонентом шлункового соку – бере участь в процесі травлення.
Мікроелементи:
Zn – входить до складу ферментів ланцюга анаеробного (безкисневого) дихання(бродіння,квашення);стимулює імунітет.
Cu – входить до складу гемоцеаніну – транспортний білок молюсків і деяких членистоногих; активізує роботу деяких ферментів.
I - Т3: тироксин йоду і Т4: трийодтиронін йоду – обмін речовин, провідність нервової системи, частота скорочення серця, входить до складу гормону щитовидної залози.
F – входить до складу ферменту, що забезпечує міцність зубів.
Co - входить до складу ферментів, які беруть участь в формувані гемоглобіну і еритроцитів.
Mn – входить до складу ферментів, що складають кістки.
B – впливає на процеси росту.
Mo – впливає на швидкість синтезу білків у рослин.
