Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Залік, біологія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
257.02 Кб
Скачать

Фосфорна кислота.

Нуклеїнові кислоти тому кислоти, що в їх молекулах міститься Н3РО4.Причому Н3РО4 , як і азотиста основа приєднується до пентози біля 5С , а основа біля 1С.

Різні нуклеотиди відрізняються природою цукрів і азотистих основ, які входять до їх складу. Роль нуклеотидів в організмі не обмежується тим, що вони є будівельними блоками нуклеїнових кислот; деякі важливі коферменти також є нуклеотидами чи їхніми похідними.

30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.

Мононуклеотид – це одна молекула нуклеотиду.

Два нуклеотиди з’єднуючись, утворюють динуклеотид шляхом конденсації, в результаті якої між фосфатною групою одного нуклеотиду і вуглеводом(пентозою)іншого виникає фосфодиефірний «місток» (зв'язок).

Тобто при синтезі полінуклеотиду нуклеотиди сполучаються між собою за допомогою особливих «містків», які за участю залишків фосфорної кислоти виникають між залишками пентоз двох сусідніх нуклеотидів.

31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?

Спільне в будові РНК і ДНК є Аденінова, Гупнінова, Цитозинова основи + залишок фосфорної кислоти.

Відмінним є: азотиста основа в ДНК – це Тимін, а в РНК – Урацил і вуглеводи: рибоза (РНК), дезоксирибоза (ДНК).

32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.

Молекули РНК переносять спадкову інформацію.РНК складаються з одного поліпептидного ланцюга. Як і ДНК вони складаються із нуклеотидів з’єднаних між собою за допомогою фосфодиефірний зв’язків, особливих «містків», які за участю залишків фосфорної кислоти виникають між залишками пентоз двох сусідніх нуклеотидів.

Існують три типи рнк:

це інформаційна або матрична РНК ( іРНК або мРНК), транспортна (тРНК) та рибосомальна (рРНК).

Інформаційна або матрична РНК ( іРНК або мРНК) становить собою копію певної ділянки ДНК (одного чи декількох генів) і переносить генетичну інформацію від ДНК до місця синтезу білка (до рибосом), а також бере безпосередню участь у його збиранні. Її частка становить близько 5% загальної кількості РНК в клітині. Молекула іРНК складається з 300-30 000 нуклеотидів відповідно до довжини ділянки ДНК, яку вона копіює.

Молекула іРНК відносно нестабільна і швидко розпадається на нуклеотиди.

Встановлено, що послідовність розміщення нуклеотидів у іРНК та ДНК визначає послідовність включення амінокислот у поліпептидному ланцюгу. Ця відповідність лінійної будови однієї хімічної системи будові іншої системи дістала назву генетичний код.

3' А – Т – Г – Ц – А – Т – Г – Ц – А – Т – Г – Ц – А – Т – Ц – Ц5'

|| || ||| ||| || || ||| ||| || || ||| ||| || || ||| ||| фрагмент ДНК

5' Т – А – Ц – Г – Т – А – Ц – Г – Т – А – Ц – Г – Т – А – Г – Г3'

3' А – У – ГЦ – А – У Г – Ц – АУ – Г – Ц А – У – Ц – Ц5' фрагмент іРНК

Кодони іРНК

Антикодони тРНК

У – А – Ц Г – У – А Ц – Г – У А – Ц – Г У – А – Г

(МЕТ) ----- ( ГІС) ----- ( АЛА) ---- ( ТРЕ) ----- ( ІЛЕ)

АМІНОКИСЛОТНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ПОЛІПЕПТИДНОГО ЛАНЦЮГУ

Генетичний код має такі характеристики:

  • триплетність – одну амінокислоту кодують три нуклеотиди, розміщенні поруч (триплет в іРНК називають кодоном);

  • вродженість – кожну амінокислоту (крім метіоніну і триптофану) кодує більше ніж один триплет;

  • колінеарність – послідовність триплетів нуклеотидів точно відповідає послідовності амінокислотних залишків у поліпептидному ланцюгу;

  • неперехресність - два розміщених поруч триплети ( 6 нуклеотидів) кодують лише дві амінокислоти;

  • універсальність - код практично є єдиним для неклітинних і клітинних форм життя.

Триплет АУГ в іРНК є стартовим кодоном, а кодони УАГ, УАА, УГАкодонами – термінаторами (означають кінець синтезу поліпептидного ланцюга). Всього є 64 триплети, кожен з яких кодує певну амінокислоту.

Більшість структурних генів еукаріот (ділянки ДНК) є внутрішньо неоднорідними. Вони мають екзонні (інформативні) та ін тронні (неінформативні) фрагменти. Тому у ядрі спочатку синтезується (транскрибується) про- іРНК (незріла), яка містить як екзонні так і інтронні ділянки. Пізніше, завдяки дії комплексу ферментів, неінформативні ділянки вирізаються і руйнуються, а інформативні сполучаються в новий полінуклеотидний ланцюг – зрілу іРНК. Ця екзонна іРНК надходить до рибосоми, де бере участь у складанні поліпептиду (трансляція).

Дозрівання іРНК в ядрі називається процесингом.

Транспортна РНК (тРНК) містить 70-90 нуклеотидів і становить 10% загальної кількості РНК, знаходиться в цитоплазмі і має найменші розміри

тРНК має постійну вторинну структуру у вигляді «листка конюшини» (в певних ділянках тРНК між комплементарними нуклеотидами, 4-7 послідовних ланок, виникають водневі зв’язки).

Біля верхівки «листка конюшини» міститься триплет нуклеотидів, який за генетичним кодом відповідає певній амінокислоті (так званий антикодон), а біля його основи є ділянка, до якої завдяки ковалентному зв’язку ця амінокислота приєднується.

Існує більше 60 видів тРНК, кожна з яких транспортує специфічну амінокислоту до рибосоми. Три нуклеотиди тРНК , які називають антикодоном за принципом комплементарності розпізнають кодон іРНК, це й же кодон іРНК визначає яку саме амінокислоту транспортуватиме дана тРНК. Завдяки цьому відбувається трансляція, тобто складання закодованої амінокислотної послідовності.

Третинна структура тРНК досить компактна і має L- подібну неправильну форму.