
- •1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
- •2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
- •3. Молекулярна біологія як напрям біологічної науки.
- •4. Головні наукові установи й основні напрямки біохімічних досліджень в Україні.
- •5. Обєкти і методи біохімічних досліджень.
- •6.Періодична система елементів і атомний склад живого.
- •7. Що таке органічні і що таке біогенні елементи?
- •8. Ендемчні хвороби.
- •9. Геохімічні зони України і їх особливості.
- •10. Значення і вміст неорганічних речовин у живих системах.
- •11. Вода як розчинник і хімічно активна речовина.
- •12. Властивості води і її функції в організмі.
- •13. Функції іонів у клітині. Явище іоної асиметрі живого.
- •14. Небезпека від неорганічних реч, які наукопичуються в організмі й у навк.Сер.
- •15. Для чого потрібний такий показник,як гдк і в чому полягають його недоліки?
- •16. Головні групи органічних речвин клітини. Біомолекули.
- •Групи органічних речовин:
- •17. Яка небезпека від органічних речовин, які є забрудниками середовища?
- •18. Ліпіди і жири: особливості хімічної структури, фізичні властивості та біологічне значення.
- •19. Особливості структури і функції вуглеводів.
- •Дисахариди.
- •Полісахариди.
- •20. Ізомерія моносахаридів.
- •21. Чому полісахариди, що мають мономери, однакові за хімічною формулою, різні за хімічними і фізичними властивостями?
- •22. Амфотерні властивості амінокислот.
- •23. Класифікація амінокислот. Незамінні амінокислоти.
- •24. Що спільного і що відмінного в глікозидному і пептидному звязках?
- •25. Рівні організації білків.
- •Первинна структура білкової молекули.
- •Третинна структура білкової молекули.
- •26. Класифікація і функці білків.
- •Класифікація білків по їхньому складу.
- •Класифікація білків за їх функціями:
- •27. Ферменти – біологічні каталізатори: їх структура, функції і класифікація.
- •Механізм дії ферментів. Структура.
- •Кофактори ферментів.
- •Аллостеричні ферменти.
- •Класифікація ферментів.
- •28. Біологічний каталіз і властивості ферментів.
- •29. Що таке нуклеотид.
- •Вуглевод-цукор (пентоза: рибоза, дезоксирибоза).
- •Основа.
- •Фосфорна кислота.
- •30. Моно-, оліго-, і полінуклеотиди.
- •31. Рнк і днк, що спільного і що відмінного в їх будові?
- •32. Рнк: значення в клітині і різноманітність типів молекул. Рибонуклеїнові кислоти.
- •Існують три типи рнк:
- •Рибосомна рнк
- •Функції.
- •Іі етап біосинтезу білків –трансляція.
- •4. Елонгація (видовження) поліпептидного ланцюга.
- •6. Подальше використання мРнк або її руйнування.
- •33. Модель молекули днк: подвійна спіраль.
- •34. Чому вітаміни – це універсальні речовини живих істот?
- •35. Чим відрізняються гормони тварин від фітогормонів рослин?
- •36. Що таке алкалоїди і навіщо вони рослинам?
- •37. Яким чином і на які організми діють антибіотики?
- •38. Чи має людина особливі феромони?
- •39. Основні риси єдності хімічної організації живого.
- •40. У чому полягає концепція єдності органічного світу?
1.Біохімія і її зв’язок з іншими науками?
Біохімія – наука, яка вивчає хімічний склад живих істот і хімічні процеси пов’язані з їхньою життєдіяльністю.
У сучасній біології це одна з найрозвиненіших наук, яка нараховує близько ста дисциплін, з яких: біохімія тварин, рослин,мікробів і вірусів (виявляє особливості хімічного складу й реакцій, що відбуваються у клітинах, тканинах і тілах цих живих організмів),медична біохімія (займається питаннями біохімії людини,розробкою діагностики захворювань, контролем за перебігом хвороби ...), загальна біохімія ( вивчає закономірності молекулярної будови і протікання хім., реакцій у живому), радіаційна біохімія (вивчає вплив іонізуючого випромінювання на структуру і властивості сполук живих систем).
Біохімія тісно пов’язана із суміжними з нею науками: неорганічною хімією,органічною хімією, фізичною хімією, фізіологією, біофізикою, клітинною біологією, генетикою, еволюційною біологією.
2. Головні етапи становлення науки про хімічні основи життя.
Середньовіччя. Авіценна – середньовічний перський філософ і лікар. Описав
перші речовини, що належали до ліків.
Кінець середньовіччя (XVI - XVIII ст.) Сформувався новий напрямок – ятрохімія, його представники прагнули поставити хімію на службу медицині. Ятрохіміки розглядали процеси, що відбуваються в організмі, як хімічні явища, а хвороби вважали результатом порушення хімічної рівноваги, яке слід усувати за доп., специфічних речовин. Основополжником вважається нім., алхімік Ф.Парацельс. Він висунув версію, що хвороби – це порушення хімічного складу організму. Іншим представником цього напрямку є Я.Б. ван Гельмонт – зробив дуже несподіване відкриття: навіть у сухій речовні рослини обов»язково присутня вода. Описав процеси травлення й утворення сечі. Сформулював думку, що хвороба – це порушення хімічної рівноваги між організмом і зовнішнім середовищем.
Середина XVIII ст. Серед вчених сформулювалася думка про дихання як повільне горіння. Саме в цей період дослідження життя й живлення рослин продемонстрували, що 3 речовини забезпечують життєдіяльність рослинного організму. Ці речовини: CO2, NH3, O2.
Початок XIX ст. Вдкриття органічних сполук,які були виділені з природної сировини: гліцерин, молочну,лимонну й щалеву кислоти, із цукрового буряка – сахарозу, з жовчі – холестерин, а із фруктових соків – глюкозу й фруктозу. Було описано близько 80 сполук,які зустрічались в живих організмах, тому вони і були названі – органічні речовини. Ф.Вьолер у 1828 році уперше синтезував органічну сполуку з неорганічних речовин і згодом він синтезував ще багато органічних сполук, що до тепер вважались присутніми лише в живих істотах.
До середини XIX ст. Ю. Лібхом – характеризує основні речовини тканин живих організмв – білки, вуглеводи, ліпіди. І. Берцеліус – пояснює природу продіння, характеризую відомих на той час ферментів, обгрунтовує основи каталізу. Розвиток і удосконалення методів хімічного аналізу.Створення перших підручників з бохімії. Від тоді біохімія – це самостійна біологічна наука, а нне розділ хімії.
Кінець XIX i XX ст. 1868 Ф.Мішер відкрив нуклеїнові кислоти. О.Я. Данилевський вивчає склад, будову і властивості багатьох білків, на основі чого розробляє основні положення поліпептидної теорії будови молекули білка, здійснює синтез поліпептиду. Е. Фішер встановив, що білки складаються з амінокислот, сполучених поліпептидним зв’язком.
Середина ХХ ст., виникає молекулярна біологія основними напрямками розвитку якої є молекулярна генетика, протеоміка – наука, що вівчає будову і функції білків, генна інженерія, геноміка, біоінформатика та інші.