
- •«Загальна бактеріологія. Фізіологія та генетика бактерій»
- •1.Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
- •2.Відкриття л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки. Роботи р.Коха та їх вплив на прогрес мікробіології.
- •3. І. Мечніков і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб. П.Ерліх, ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •4.Дослідження д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології. Українська мікробіологічна школа. Праці д.К.Заболотного, в.Д.Дроботько, с.С.Дяченко, к.Д.Пяткіна та ін.
- •2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- •Основні типи живлення прокаріотів
- •8.Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •9.Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •10. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
- •11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
- •1. Комбінативна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
- •15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
- •16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
- •17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
- •18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
- •19.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна та набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •20. Антибіотики, їх класифікації (за походженням та хімічної структурою). Одиниці виміру антимікробної активності.
- •21.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •22. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс
- •23. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною
- •25. Біологічний метод діагностики інфекційних захворювань (мета, принцип проведення, приклади інфекційних захворювань, при яких використовується даний метод діагностики).
- •1.Фактори патогенності бактерій. Вірулентність, кількісне визначення вірулентності: ld 50, dlm. Методи дослідження
- •2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
- •3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
- •4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
- •5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
- •6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
- •7.Періоди розвитку інфекційної хвороби. Вторинна інфекція. Приклади.
- •10.Форми інфекції: екзогенна, ендогенна, осередкова, генералізована, моноінфекція, змішана, вторинна інфекція. Приклади.
- •11.Генералізована інфекція: форми, причини розвитку, принципи діагностики і імунотерапії.
- •12.Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
- •13.Засоби, які використовують мікроорганізми при захисті від факторів імунітету.
- •14.Нормальна мікрофлора різних біопотів організму людини, її значення для організму. Дисбактеріоз: визначення, причини розвитку, класифікація, діагностика, профілактика і лікування.
- •15.Особливості мікробіологічної діагностики інфекційного захворювання в різні періоди розвитку інфекційного процесу.
14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
Генетична рекомбінація – взаємодія між двома геномами, між ДНК, яким властиві різні генотипи.
Кон`югація – передача генетичного матеріалу від клітини – донора в клітину – реципієнта шляхом контакту клітин.
Трансдукція – передача бактеріальної ДНК через бактеріофага.
Трансформація – передача генетичної інформації через виділену із клітини – донора ДНК.
15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
Генна інженерія - сукупність методів і техно
логій (зокрема отримання рекомбінантних ДНК і РНК) по виділенню генів з організму, здійсненню маніпуляцій з генами і уведенню їх в інші організми. Методологія конструкції і реконструкції молекул ДНК.
Генноінженерні методи застосовують для одержання діагностичних і профілактичних препаратів з білків мікроорганізмів,які не вдається культивувати в лабораторіях або коли мікроорганізм високо патогенний і небезпечний при промисловому виробництві.
16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
Коменсалізм - форма існування організмів двох
видів, при якій організми одного виду мають користь
і не приносять шкоди організмам іншого виду.
Мутуалізм - взаємовигідний зв'язок між орга
нізмами різних видів.
Паразитизм- форма існування організму, який живе за рахунок іншого
Головні фактори еволюції:
• ненапрямлені (мутаційний процес, генетична комбінаторика, горизонтальне перенесення генетичного матеріалу, популяційні хвилі, ізоляція, потік генів, дрейф генів)
ди гена, впливу мігруючих генетичних елементів.
• направлені (природний добір)
• взаємодія елементарних еволюційних факторів
17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
Загальна характеристика фізичних та хімічних агентів
Фізичних фактори,які мають негативний вплив на мікроорганізми,відносяться високі температури(вище 600С, які мають стерилізуючу дію у відношенні вегетативних та спорових форм мікробів),променеву енергію(ультрафіолетові промені (довжиною 2300 – 2800 Å) та іонізуюча радіація),ультразвук,речовини,що зменшують поверхневе натягнення(детергенти,затримують ріст, спороутворення бактерій).Висушування має бактерицидну дію на велику кількість мікроорганізмів,але стійкі спори збудника правця, сибірки.
Деякі хімічні сполуки мають бактерицидну та бактеріостатичну дію на мікроорганізми.Ці сполуки використовують у медичній практиці для дезінфекції різних матеріалів, приміщень тощо. Вибір антисептика та його дози залежить від матеріалу, що підлягає дезінфекції:Мікробоциди-речовини, які вбивають мікроорганізми: бактеріоциди, фунгіциди, спороциди, альгіциди вірулоциди
18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
Асептика-Система заходів, що запобігають внесенню мікроорганізмів в тканини або порожнини людського організму при лікувальних та діагностичних маніпуляціях, а також у матеріал для дослідження, в поживні середовища та культури мікроорганізмів при лабораторних дослідженнях. включає: стерилізацію інструментів, матеріалів, операційної білизни, приладів; обробку рук хірурга; дотримання особливих правил і прийомів роботи при виробництві операцій, досліджень;здійснення спеціальних санітарно-гігієнічних та організаційних заходів в лікувальному закладі.
Антисептика-знешкодження патогенних мікроорганізмів на поверхні тіла людини та у рані з використанням хімічних речовин – антисептиків.
Розрізняють фізичні, механічні, хімічні та біологічні методи антисептики.
Механічна включає ряд механічних прийомів, які спрямовані на якнайшвидше видалення з рани некротичних тканин, згустків крові, сторонніх тіл.
Хімічна забезпечує знищення мікробів за допомогою різних антисептичних засобів (мають бути бактерицидними або бактеріостатичними і не завдавати шкоди тканинам організму).
Біологічні спрямовані на підвищення захисних сил організму і створення несприятливих умов для розвитку мікроорганізмів(антибіотики,ферменти,імунні сироватки).