
- •«Загальна бактеріологія. Фізіологія та генетика бактерій»
- •1.Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
- •2.Відкриття л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки. Роботи р.Коха та їх вплив на прогрес мікробіології.
- •3. І. Мечніков і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб. П.Ерліх, ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •4.Дослідження д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології. Українська мікробіологічна школа. Праці д.К.Заболотного, в.Д.Дроботько, с.С.Дяченко, к.Д.Пяткіна та ін.
- •2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- •Основні типи живлення прокаріотів
- •8.Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •9.Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •10. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
- •11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
- •1. Комбінативна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
- •15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
- •16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
- •17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
- •18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
- •19.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна та набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •20. Антибіотики, їх класифікації (за походженням та хімічної структурою). Одиниці виміру антимікробної активності.
- •21.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •22. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс
- •23. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною
- •25. Біологічний метод діагностики інфекційних захворювань (мета, принцип проведення, приклади інфекційних захворювань, при яких використовується даний метод діагностики).
- •1.Фактори патогенності бактерій. Вірулентність, кількісне визначення вірулентності: ld 50, dlm. Методи дослідження
- •2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
- •3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
- •4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
- •5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
- •6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
- •7.Періоди розвитку інфекційної хвороби. Вторинна інфекція. Приклади.
- •10.Форми інфекції: екзогенна, ендогенна, осередкова, генералізована, моноінфекція, змішана, вторинна інфекція. Приклади.
- •11.Генералізована інфекція: форми, причини розвитку, принципи діагностики і імунотерапії.
- •12.Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
- •13.Засоби, які використовують мікроорганізми при захисті від факторів імунітету.
- •14.Нормальна мікрофлора різних біопотів організму людини, її значення для організму. Дисбактеріоз: визначення, причини розвитку, класифікація, діагностика, профілактика і лікування.
- •15.Особливості мікробіологічної діагностики інфекційного захворювання в різні періоди розвитку інфекційного процесу.
12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
12.
Колонія (визначення): Видиме скупчення клітин на щільному поживному середовищі.
Штамм (от нем. Stamm, буквально — «ствол», «основа») — чистая культура вирусов, бактерий, других микроорганизмов или культура клеток, изолированная в определённое время и в определённом месте
Разновидность - группа особей, отличающихся от типичных для вида особей какими-либо второстепенными признаками(характером роста, окраски).
Биоти́п — группа особей вида, входящих в местную популяцию и сходных практически по всем признакам, в том числе и генетически.
13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
Генотип, фенотип бактерій
Спадкова інформація у бактерій зберігається у вигляді послідовності нуклеотидів ДНК, які визначають послідовність амінокислотних залишків в молекулі білка. Кожному білку відповідає свій ген, так звана дискретна ділянка ДНК. Сукупність всіх цих генів називається геном( генотип). Зовнішнє виявлення генома називається фенотип.
Спадкова мінливість
Спадкова мінливість обумовлена виникненням різних типів мутацій і їх комбінацій в подальших схрещуваннях. У кожній досить тривало існуючої сукупності особин спонтанно і ненаправлено виникають різні мутації, які надалі комбінуються більш-менш випадково з різними вже наявними в сукупності спадковими властивостями.
Мінливість, обумовлену виникненням мутацій називають мутаційної, а обумовлену подальшим перекомбінуванням генів в результаті схрещування -комбінаційною
1. Комбінативна мінливість
Комбінативна мінливість - мінливість, яка виникає внаслідок рекомбінації генів під час злиття гамет.
Основні причини:
незалежна розбіжність хромосом під час мейозу;
випадкова зустріч статевих гамет, а внаслідок цього і поєднання хромосом під час запліднення;
рекомбінація генів внаслідок кроссинговера.
2. Мутаційна мінливість
Мутаційна мінливість - мінливість, викликана дією на організм мутагенів, внаслідок чого виникають мутації.
Основні положення мутаційної теорії розроблені Гуго де Фріз у 1901-1903 рр.. і зводяться до наступного:
Мутації виникають раптово, стрибкоподібно, як дискретні зміни ознак.
На відміну від неспадкових змін мутації являють собою якісні зміни, які передаються з покоління в покоління.
Мутації виявляються по-різному і можуть бути як корисними, так і шкідливими, як домінантними, так і рецесивними.
Ймовірність виявлення мутацій залежить від числа досліджених особин.
Подібні мутації можуть виникати повторно.
Мутації ненаправлений (спонтанні), тобто мутувати може будь-яка ділянка хромосоми, викликаючи зміни як незначних, так і життєво важливих ознак.
Майже будь-яка зміна в структурі або кількості хромосом, при якому клітина зберігає здатність до самовідтворення, обумовлює спадкове зміна ознак організму. За характером зміни геному, тобто сукупності генів, укладених в гаплоїдному наборі хромосом, розрізняють генні, хромосомні і геномні мутації.
Мутації та їх різновидності
Мутації – це зміни в послідовності окремих нуклеотидів ДНК, які призводять до появи дефектних, не притаманних мікробу білків чи відсутності їх синтезу.
Фенотипічні прояви мутацій:
Морфологічні зміни бактеріальної клітини;
Потреба у факторах росту ( наприклад, вітамінах);
Стійкість до антибіотиків;
Зміни чуттєвості до температури;
Зниження вірулентності;
Мутації можуть бути спонтанними ( виникають раптово) та индуцированными ( не знаю як перекласти на українську )
Спонтанні проявляються в результаті помилок реплікації ДНК.
Индуцированные під впливом зовнішніх факторів – мутагенів.
Мутагени бувають:
Фізичні ( УФ – промені, гамма – радіація);
Хімічні ( аналоги пуринових і піраміди нових основ);
Біологічні ( транспозони ).
За ступенем пошкодження мутації бувають:
Точкові ( пошкодження однієї пари нуклеотидів)
Генні ( випадіння декількох пар нуклеотидів - делеція, чи добавлення нуклеїнових пар – дуплікація).
Плазміди
Плазміда - молекула ДНК, окрема від хромосомної ДНК та здатна до автономної реплікації. Плазміди являють собою двохниткові молекули ДНК.
Часто перебувають за межами організму і потрапляючи в середину прокаріотичних клітин, можуть вбудовуватися в їхнє ДНК.
Ent плазміда , яка визначає синтез ентеротоксина. Розвиток інфекційного процесу пов`язане з функціонуванням плазмід патогенності.
F плазміда або F фактор - Клітинний елемент, необхідний для одного з типів статевого процесу бактерій — кон'югації. Потрапляючи в F −-клітини (клітини, що не мали F-плазміди до цього), ця плазміда змінює їх фенотипічні властивості. Клітини формуютьстатеві пілі (вирости мембрани для кон'югації).
Col-плазміди, які містять гени для виробництва коліцина, білка, який може вбивати інших бактерій.