
- •«Загальна бактеріологія. Фізіологія та генетика бактерій»
- •1.Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
- •2.Відкриття л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки. Роботи р.Коха та їх вплив на прогрес мікробіології.
- •3. І. Мечніков і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб. П.Ерліх, ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •4.Дослідження д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології. Українська мікробіологічна школа. Праці д.К.Заболотного, в.Д.Дроботько, с.С.Дяченко, к.Д.Пяткіна та ін.
- •2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- •Основні типи живлення прокаріотів
- •8.Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •9.Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •10. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
- •11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
- •1. Комбінативна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
- •15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
- •16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
- •17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
- •18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
- •19.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна та набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •20. Антибіотики, їх класифікації (за походженням та хімічної структурою). Одиниці виміру антимікробної активності.
- •21.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •22. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс
- •23. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною
- •25. Біологічний метод діагностики інфекційних захворювань (мета, принцип проведення, приклади інфекційних захворювань, при яких використовується даний метод діагностики).
- •1.Фактори патогенності бактерій. Вірулентність, кількісне визначення вірулентності: ld 50, dlm. Методи дослідження
- •2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
- •3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
- •4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
- •5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
- •6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
- •7.Періоди розвитку інфекційної хвороби. Вторинна інфекція. Приклади.
- •10.Форми інфекції: екзогенна, ендогенна, осередкова, генералізована, моноінфекція, змішана, вторинна інфекція. Приклади.
- •11.Генералізована інфекція: форми, причини розвитку, принципи діагностики і імунотерапії.
- •12.Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
- •13.Засоби, які використовують мікроорганізми при захисті від факторів імунітету.
- •14.Нормальна мікрофлора різних біопотів організму людини, її значення для організму. Дисбактеріоз: визначення, причини розвитку, класифікація, діагностика, профілактика і лікування.
- •15.Особливості мікробіологічної діагностики інфекційного захворювання в різні періоди розвитку інфекційного процесу.
Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
Буває 3 типів:
· безперервне;
· періодичне;
· синхронне.
Періодичне здійснюється на поживному середовищі. При цьому бактеріальна популяція проходить 5 фаз розвитку, під час яких змінюються розміри клітини, швидкість розмноження, морфологічні та фізіологічні властивості.
Фази періодичного росту:
Лагфаза – відставання, затримка росту; це період, що настає одразу ж після внесення посівного матеріалу. Мікроорганізми не ростуть, а пристосовуються до умов середовища. У клітині збільшується кількість нуклеїнових кислот, відбувається процесс підготовки подальшого біосинтезу білка.
Експоненціальна фаза – фаза логарифмічного росту – висока активність розмноження у геометричній прогресії. Тривалість фази залежить від кількості поживних речовин та від вмісту продуктів обміну.
Фаза уповільненого росту – поживні речовини зникають, а продукти життєдіяльності накопичуються, розмноження уповільнюється.
Фаза зрілості (стаціонарна фаза) - крива росту досягає максимуму і практично паралельна осі абсцис. Кількість нових клітин дорівнює кількості відмерлих.
Фаза старості – ріст зменшується, кількість клітин зменшується за рахунок відмерлих клітин.
Неперервне: здійснюється у спеціальних установках – хемостатах і турбідостатах. В них відбувається постійний притік свіжого поживного середовища та виведення продуктів обміну. У таких умовах період логічного росту триває безмежно довго. Безперервне культивування використовується при вивченні фізіології мікроорганізмів та біотехнології.
Синхронне: здійснюється тоді, коли популяція поділяється одночасно, одноразово. Її використовують для вивчення фізіології клітинного поділу.
Фактори, що впливають на швидкість розмноження мікробів: температура, рН, аерація, наявність поживних речовин тощо
11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
Бактериологические методы исследования - это совокупность методов изучения свойств микроорганизмов, определения их систематического положения. Для этого необходимо прежде всего изолировать отдельные виды микробов и вырастить их в виде так называемых «чистых культур», а затем идентифицировать, т.е. установить соответствие выделенных микроорганизмов видам, описанным в специальных определителях. Колония - это популяция микробных клеток одного вида, сформировавшаяся в результате деления одной микробной клетки в условиях культивирования на плотной питательной среде при оптимальной температуре. Чистая культура - масса клеток, состоящая из микроорганизмов, принадлежащих одному виду и полученных как потомство одной клетки. Чистую культуру обычно получают путем пересева на стерильную питательную среду клеток, взятых из отдельно стоящей колонии бактерий. Культуральные свойства бактерий устанавливаются по морфологии колоний и особенности роста культуры на питательных средах. Биохимические признаки (свойства) бактерий определяются набором ферментов, присущих определенному роду, виду, варианту.
этапы выделения чистой культуры бактерий I этап (нативный материал) Микроскопия (ориентировочное представление о микрофлоре). Посев на плотные питательные среды (получение колоний). II этап (изолированные колонии) Изучение колоний (культуральные свойства бактерий). Микроскопическое изучение микробов в окрашенном мазке (морфологические свойства бактерий). Посев на скошенный питательный агар для выделения чистой культуры. III этап (чистая культура) Определение культуральных, морфологических, биохимических и других свойств для идентификации культуры бактерий