
- •«Загальна бактеріологія. Фізіологія та генетика бактерій»
- •1.Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
- •2.Відкриття л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки. Роботи р.Коха та їх вплив на прогрес мікробіології.
- •3. І. Мечніков і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб. П.Ерліх, ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •4.Дослідження д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології. Українська мікробіологічна школа. Праці д.К.Заболотного, в.Д.Дроботько, с.С.Дяченко, к.Д.Пяткіна та ін.
- •2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- •Основні типи живлення прокаріотів
- •8.Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •9.Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •10. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
- •11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
- •1. Комбінативна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
- •15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
- •16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
- •17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
- •18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
- •19.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна та набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •20. Антибіотики, їх класифікації (за походженням та хімічної структурою). Одиниці виміру антимікробної активності.
- •21.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •22. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс
- •23. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною
- •25. Біологічний метод діагностики інфекційних захворювань (мета, принцип проведення, приклади інфекційних захворювань, при яких використовується даний метод діагностики).
- •1.Фактори патогенності бактерій. Вірулентність, кількісне визначення вірулентності: ld 50, dlm. Методи дослідження
- •2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
- •3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
- •4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
- •5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
- •6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
- •7.Періоди розвитку інфекційної хвороби. Вторинна інфекція. Приклади.
- •10.Форми інфекції: екзогенна, ендогенна, осередкова, генералізована, моноінфекція, змішана, вторинна інфекція. Приклади.
- •11.Генералізована інфекція: форми, причини розвитку, принципи діагностики і імунотерапії.
- •12.Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
- •13.Засоби, які використовують мікроорганізми при захисті від факторів імунітету.
- •14.Нормальна мікрофлора різних біопотів організму людини, її значення для організму. Дисбактеріоз: визначення, причини розвитку, класифікація, діагностика, профілактика і лікування.
- •15.Особливості мікробіологічної діагностики інфекційного захворювання в різні періоди розвитку інфекційного процесу.
2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- фототрофи – використовують енергію сонячного світла. (фотосинтез);
- хемотрофи – отримують енергію за рахунок окислювально-відновних реакцій (хімічним шляхом - хемосинтез). Для побудови органічних речовин свого тіла із вуглекислоти використовують хімічну енергію (хемосинтез).
3) По донору електронів прокаріоти діляться на :
- літотрофи – використовують неорганічні донори електронів (H2, NH3, H2 S, CO);
- органотрофи – використовують в якості донора електронів органічні сполуки (білки, спирти, кислоти).
За трьома вищевказаними критеріями виділяють 4 основних
типу живлення прокаріотів:
- фотолітотрофи;
- фотоорганотрофи;
- хемолітотрофи;
- хемоорганогетеротрофи
Крім вуглецю прокаріотам необхідний і азот.
По відношенню до джерела азоту мікроорганізми поділяються на:
- аміноавтотрофи - засвоюють азот із мінеральних сполук;
- азотфіксатори – засвоюють молекулярний азот повітря та будувати із нього необхідні компоненти клітини.
- аміногетеротрофи - потребують азот готових органічних азотовмістних сполук.
Основні типи живлення прокаріотів
-
Тип живлення
Джерело
вуглецю
Джерело
енергії
Донор
електронів
Представники
Фотоліто-
автотрофи
CO2
Світло
H2O
(H2S, S, H2,
Na2S2O3)
Ціанобактерії,
зелені,сіркові пурпурні
Фотооргано-
автотрофи
CO2 і
орган.
сполуки
Світло
Орган. сполуки
(спирти,орг.кислот
Деякі пурпурні
Хемоліто-
автотрофи
CO2
Реакції
окислення
неорганічних
речовин
Неорган. сполуки
(H2, H2S, NH3)
Нітрифікуючі,
тіонові,водородні,ацидофільні
залізобактерії
Хеморгано-
гетеротрофи
Органічні
сполуки
Реакції
окислення
неорганічних
речовин
Органічні сполуки
(аммоніфікатори,
азотфиксатори,
молочнокислі,
оцтовокислі)
За походженням поживні середовища бувають:
- природні – сироватка крові,жовч, молоко, картопля, морква.
- штучні – середовища, приготовані із м’ясних або рослинних настойок, до яких додають різноманітні азотовмісні продукти (МПА, МПБ)
За консистенцією поживні середовища бувають:
- щільні – МПА, желатин, звернута сироватка, білок, картошка.
- напівщільні -0,5% МПА.
- рідкі – МПВ, пептонна вода, цукор, курячий більйон.
універсальні (прості) середовища. До них належать прості середовища: м’ясо – пептонний бульйон (МПБ) та м’ясо – пептонний агар (МПА).
спеціальні середовища. Вони використовуються в тих випадках, коли мікроорганізми не ростуть на простих. До них належать кров'яний, сироватковий агари, сироватковий бульйон, асцитичний бульйон та асцит-агар.
– селективні середовища, їх використовують для ціле-спрямованого виділення та накопичення бактерій з матеріалу, який містить багато сторонніх мікроорганізммів.
диференціально-діагностичні середовища. Це середовища, які дозволяють визначити певні біохімічні властивості мікроорганізмів і здійснювати їх первинну диференціацію. Вони поділяються на середовища для визначення протеолітичних, пептолітичних, цукролітичних, гемолітичних, ліполітичних та редукуючих властивостей тощо.
спеціальні середовища. Вони спеціально готуються для отримання росту тих бактерій, які не ростуть або дуже погано ростуть на універсальних середовищах. До них відносяться середовища для отримання росту збудників туляремії, туберкульозу, патогенних стрептококів.