2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:

- фототрофи – використовують енергію сонячного світла. (фотосинтез);

- хемотрофи – отримують енергію за рахунок окислювально-відновних реакцій (хімічним шляхом - хемосинтез). Для побудови органічних речовин свого тіла із вуглекислоти використовують хімічну енергію (хемосинтез).

3) По донору електронів прокаріоти діляться на :

- літотрофи – використовують неорганічні донори електронів (H2, NH3, H2 S, CO);

- органотрофи – використовують в якості донора електронів органічні сполуки (білки, спирти, кислоти).

За трьома вищевказаними критеріями виділяють 4 основних

типу живлення прокаріотів:

- фотолітотрофи;

- фотоорганотрофи;

- хемолітотрофи;

- хемоорганогетеротрофи

Крім вуглецю прокаріотам необхідний і азот.

По відношенню до джерела азоту мікроорганізми поділяються на:

- аміноавтотрофи - засвоюють азот із мінеральних сполук;

- азотфіксатори – засвоюють молекулярний азот повітря та будувати із нього необхідні компоненти клітини.

- аміногетеротрофи - потребують азот готових органічних азотовмістних сполук.

Основні типи живлення прокаріотів

Тип живлення	Джерело вуглецю	Джерело енергії	Донор електронів	Представники
Фотоліто- автотрофи	CO2	Світло	H2O (H2S, S, H2, Na2S2O3)	Ціанобактерії, зелені,сіркові пурпурні
Фотооргано- автотрофи	CO2 і орган. сполуки	Світло	Орган. сполуки (спирти,орг.кислот	Деякі пурпурні
Хемоліто- автотрофи	CO2	Реакції окислення неорганічних речовин	Неорган. сполуки (H2, H2S, NH3)	Нітрифікуючі, тіонові,водородні,ацидофільні залізобактерії
Хеморгано- гетеротрофи	Органічні сполуки	Реакції окислення неорганічних речовин	Органічні сполуки	(аммоніфікатори, азотфиксатори, молочнокислі, оцтовокислі)

За походженням поживні середовища бувають:

- природні – сироватка крові,жовч, молоко, картопля, морква.

- штучні – середовища, приготовані із м’ясних або рослинних настойок, до яких додають різноманітні азотовмісні продукти (МПА, МПБ)

За консистенцією поживні середовища бувають:

- щільні – МПА, желатин, звернута сироватка, білок, картошка.

- напівщільні -0,5% МПА.

- рідкі – МПВ, пептонна вода, цукор, курячий більйон.

універсальні (прості) середовища. До них належать прості середовища: м’ясо – пептонний бульйон (МПБ) та м’ясо – пептонний агар (МПА).

спеціальні середовища. Вони використовуються в тих випадках, коли мікроорганізми не ростуть на простих. До них належать кров'яний, сироватковий агари, сироватковий бульйон, асцитичний бульйон та асцит-агар.

– селективні середовища, їх використовують для ціле-спрямованого виділення та накопичення бактерій з матеріалу, який містить багато сторонніх мікроорганізммів.

диференціально-діагностичні середовища. Це середовища, які дозволяють визначити певні біохімічні властивості мікроорганізмів і здійснювати їх первинну диференціацію. Вони поділяються на середовища для визначення протеолітичних, пептолітичних, цукролітичних, гемолітичних, ліполітичних та редукуючих властивостей тощо.

спеціальні середовища. Вони спеціально готуються для отримання росту тих бактерій, які не ростуть або дуже погано ростуть на універсальних середовищах. До них відносяться середовища для отримання росту збудників туляремії, туберкульозу, патогенних стрептококів.