
- •«Загальна бактеріологія. Фізіологія та генетика бактерій»
- •1.Задачі медичної мікробіології, етапи розвитку. Вдосконалення методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
- •2.Відкриття л.Пастера та їх роль в розвитку медичної науки. Роботи р.Коха та їх вплив на прогрес мікробіології.
- •3. І. Мечніков і його внесок у вчення про несприйнятливість до інфекційних хвороб. П.Ерліх, ж.Борде як основоположники вчення про гуморальний імунітет
- •4.Дослідження д.І.Івановського - важливий етап становлення вірусології. Українська мікробіологічна школа. Праці д.К.Заболотного, в.Д.Дроботько, с.С.Дяченко, к.Д.Пяткіна та ін.
- •2) За джерелом енергії прокаріоти діляться на:
- •Основні типи живлення прокаріотів
- •8.Дихання бактерій. Аеробний та анаеробний типи дихання. Ферменти та структури клітини, що беруть участь в процесі дихання. Методи вирощування анаеробних бактерій
- •9.Ферменти бактерій, їх роль в обміні речовин. Ферменти патогенності. Використання для диференціації бактерій.
- •10. Ріст і розмноження бактерій. Механізм клітинного поділу, фази розмноження культури бактерій у стаціонарних умовах.
- •Культивування мікроорганізмів в штучних умовах
- •11.Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації
- •12. Систематика та номенклатура мікроорганізмів. Принципи класифікації.Поняття про вид, різновидність, біотип, штам, клон.
- •13. Спадковість мікроорганізмів. Генотип і фенотип бактерій. Спадкова мінливість, механізми. Мутації та їх різновидності. Мутагени фізичні, хімічні та біологічні. Плазміди (f-, Col-, Ent-).
- •1. Комбінативна мінливість
- •2. Мутаційна мінливість
- •14.Генетичні рекомбінації: трансформація, трансдукція, кон’югація. Роль мутацій, рекомбінацій у виникненні атипових, патогенних і резистентних до антибіотиків та хіміопрепаратів. Приклади.
- •15.Генна інженерія та її практичне використання в медичній мікробіології. Плр.
- •16.Коменсалізм, мутуалізм, паразитизм. Синергізм, антагонізм мікроорганізмів. Головні фактори еволюції.
- •17. Вплив на мікроби фізичних, хімічних і біологічних агентів. Практичне використання. Методи стерилізації.
- •18. Асептика, антисептика. Антисептичні засоби та матеріали.
- •19.Механізми біологічної дії антибіотиків на мікробну клітину. Природна та набута стійкість до антибіотиків. Принципи раціональної антибіотикотерапії.
- •20. Антибіотики, їх класифікації (за походженням та хімічної структурою). Одиниці виміру антимікробної активності.
- •21.Методи визначення чутливості мікробів до антибіотиків. Поняття про бактерицидну та бактеріостатичну дію, їх визначення.
- •22. Хіміотерапевтичні протимікробні засоби. Їх класифікація за хімічною структурою. Хіміотерапевтичний індекс
- •23. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною
- •25. Біологічний метод діагностики інфекційних захворювань (мета, принцип проведення, приклади інфекційних захворювань, при яких використовується даний метод діагностики).
- •1.Фактори патогенності бактерій. Вірулентність, кількісне визначення вірулентності: ld 50, dlm. Методи дослідження
- •2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
- •3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
- •4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
- •5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
- •6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
- •7.Періоди розвитку інфекційної хвороби. Вторинна інфекція. Приклади.
- •10.Форми інфекції: екзогенна, ендогенна, осередкова, генералізована, моноінфекція, змішана, вторинна інфекція. Приклади.
- •11.Генералізована інфекція: форми, причини розвитку, принципи діагностики і імунотерапії.
- •12.Джерела інфекції, механізми і шляхи передачі, вхідні ворота інфекції. Приклади. Роль макроорганізму і навколишнього середовища в інфекційному процесі.
- •13.Засоби, які використовують мікроорганізми при захисті від факторів імунітету.
- •14.Нормальна мікрофлора різних біопотів організму людини, її значення для організму. Дисбактеріоз: визначення, причини розвитку, класифікація, діагностика, профілактика і лікування.
- •15.Особливості мікробіологічної діагностики інфекційного захворювання в різні періоди розвитку інфекційного процесу.
2. Поняття про патогенність, вірулентність мікроорганізмів. Одиниці виміру.
3.Токсини бактерій, хімічний склад, їхня класифікація, властивості, механізм їх дії в організмі, практичне застосування.
Токсини - фактори агресії. В залежності від звязку з клітинами виділяють- экзотоксини(звязані з клітинами, утворюються при руйнації), эндотоксини(виділяються живими патогенними МіО як продукти життєдіяльності), мезотоксини(токсичні речовини, звязані тісно з клітинами, частково виділяються в середовище. Экзотоксини - білки (9-19 амінокислот), виділяються в процесі життєдіяльності, термолабільні, дуже токсичні, діють після інкубації протягом 18-72 годин, виражена специфічність дії, чуттєві до спирту, кислотам лугам травним ферментам, при дії формаліну переходить в анатоксин, активні антигени. Эндотоксини - ЛПС із білком, виділяються при руйнуванні клітки, термостабільні, менш отрутні, діють досить швидко, мало чуттєві до хім речовин, не переходять в анатоксини, слабкі антигени. За функціональною активністю токсини розділяють на типи: цитотоксини (нейротоксини,антиелонгатори-порушують синтез білка на етапі подовження поліпептидного ланцюга), мембранотоксини - підвищують проникність поверхневої мембрани еритроцитів (гемотоксин) і лейкоцитів (лейкоцидіни), руйнуючи їх, функціональні блокатори - блокують функції визначених тканних систем (энтеро- і нейротоксини); эритрогенини (ексфуліативні токсини, руйнують звязки між клітинами, викликають ексфуліацію (розшарування шкіри) або утворення червоних плям –висипки). Окремі частини цих токсинів імітують структури субодиниц гормонів, ферментів, нейромидиаторов макроорг і блокують функціональну активність цих з'єднань. Эндотоксины гнітять фагоцитоз, викликають задишку, діарею, порушення серцевої діяльності, зміна температури тіла, активують комплемент альтернативному шляху. Малі дози эндотоксина можуть викликати зворотний ефект
4.Первинна локалізація збудників інфекційних хвороб в організмі, її практичне значення в лабораторній діагностиці. Інфекційна доза збудника. Індекс контамінації.
5.Екзотоксини бактерій: продуценти (приклади), основні властивості, дія на організм. Практичне використання. Приклади. Визначення токсигенності бактерій.
Токсичні речовини, синтезовані бактеріями, по хімічній природі відносяться до білків .
Легко декретуються з клітини в навколишнє середовище
Високотоксичні, характеризуються вибірковим ураженням певних органів і тканин
Складаються з білкових речовин, мають властивості ферментів, розщеплюються протеолітичними ферментами
Термолабільні(деякі термостаб)
Під впливом формаліну і темп. +38-40С перходять в анатоксин
Індукують в організмі утворення високоактивних антитоксичних АТ
Екзотокс: збудники ботулізму, рівця, дифтерії, чуми, холери, сибірки
6.Ендотоксини бактерій: хімічний склад, особливості дії на організм. Приклади збудників, що мають ендотоксини. Ендотоксичний шок: причини розвитку.
Ендотоксин - ліпополісахарид, пов'язаний із зовнішньою мембраною грамнегативних бактерій і складається з ліпіду A, полісахаридного ядра і бічного ланцюга - O-полісахариду. Послідовність олігосахаридів в бічному ланцюзі у всіх бактерій різна. Ендотоксин - потужний стимулятор синтезу цитокінів, особливо ФНП та ІЛ, які підсилюють реакцію на ендотоксин, активуючи нейтрофіли, ендотеліальні клітини, тромбоцити і викликаючи викид інших медіаторів: фактора активації тромбоцитів, ейкозаноїдів, компонентів комплементу, кінінів, гістаміну, ендорфінів. Ці речовини діють як на судини, так і на серці. Спочатку падає ОПСС, а серцевий викид зростає. Введення добровольцям невеликої кількості ендотоксину викликало зміни, характерні для сепсису: падіння ОПСС і ПЕКЛО і зростання серцевого викиду. Ендотоксин активує внутрішній механізм згортання і систему фібринолізу, це веде до відкладення фібрину в мікроциркуляторному руслі, порушення кровотоку і посиленню ішемії тканин. Ендотоксин - типовий приклад екзогенного пирога. При грамнегативних сепсисі ендотоксин запускає згортання крові безпосередньо. Крім активації фактора XII він викликає експресію тканинного фактора на мембрані моноцитів та ендотеліальних клітин. В результаті згортання крові різко прискорюється і виникають тромбози і емболії дрібних судин. Біологічно активний ліпід A, що входить до складу ліпополісахаридів, обумовлює багато клінічні прояви сепсису, викликаного грамнегативними бактеріями, - лихоманку, рабдоміоліз, ДВС-синдром і шок. Цей процес опосередкований виробленням макрофагами ІЛ-1, ФНОальфа і, можливо, ІЛ-6. Зазначені речовини збільшують судинну проникність, змінюють властивості ендотелію (при цьому він набуває прокоагулянтную активність) і викликають гіпертермію, впливаючи на терморегуляторний центр гіпоталамуса. На жаль, ефективність більшості методів лікування, націлених на нейтралізацію дії ендотоксину (включаючи використання антитіл до ліпідів A і ФНОальфа, блокатора рецепторів ІЛ-1), не підтверджена клінічними випробуваннями. Ендо в слові ендотоксин вказує, що токсин є частиною клітини, а не секретується у зовнішнє середовище речовиною.