2. Розкрийте предмет історії економіки та економічної думки і еволюцію господарських одиниць: фактори розвитку, історичні типи.

Обґрунтовуючи науковий предмет іст-еконнауки, необхідно звернутися до форм суспільної залежності людей у господарській сфері як на етапі її становлення, так і на етапі розвитку, коли вона стає цілісною, відносно відокремленою системою суспільства.

Суспільна залежність у господарській сфері виникає та реалізується у кількох напрямах, а тому предмет іст-ек науки стає складним, багатоаспектним поняттям.

Так, залежність, що виникає внаслідок існування та розвитку поділу праці та власності на засоби виробництва, реалізується через формування господарських одиниць, в яких відбувається поєднання індивідів і засобів виробництва. Тому господарські одиниці стають одним із складників наукового предмета історії ек та екон думки.

Господарські одиниці своєю чергою залежать від суспільних умов, що впливають на їх діяльність. Останні зазвичай називають економічними інститутами (економічним середовищем господарської діяльності), які також стають складником наукового предмета.

Взаємодія господарських одиниць між собою та суспільством (в особі держави) в цілому також входить до наукового предмета її пізнання.

Важливим є включення історії економ думки до предмета дисципліни «Історія економіки та економічної думки».

Досягнення головного завдання, яке ставить суспільство перед господ системою, — створення матеріальних благ і послуг для забезпечення потреб суспільства — здійснюється на рівні господарських одиниць. Кожна з них виконує свою функцію і є необхідною ланкою у функціонуванні господ-ї системи. Вони змінюються разом з еволюцією господ системи, набувають різних історичних форм. Вивчення історичних форм господ одиниць, розкриття їх сутності та чинників, що впливають на розвиток господ одиниць, — важливий напрям іст-екнауки.

У пізнанні суті госп-х одиниць та їх історичних форм висхідним є їх належність до конкретної господ системи, тільки в межах якої вони і можуть існувати. При дослідженні природи господ-ходиниць важливо врахувати не лише вплив з боку господарської системи (зовнішнього середовища), а й дію внутрішніх чинників, насамперед особливості організації діяльності господ-х одиниць.

На організацію господарської одиниці впливають поділ праці та рівень розвитку техніки, що застосовується у виробництві, кооперація та технологія, що поєднують виробничі операції, форма власності на засоби виробництва і мотиви діяльності учасників виробничих процесів, методи координації (управління) взаємодії людей.

Поділ праці передбачає зміни в усіх елементах процесу праці — діяльності людей, предметах і знаряддях праці. Розвиток ручних знарядь праці, пройшовши етап глибокої спеціалізації, поступово привів спочатку до появи ручних інструментів (спеціалізованих знарядь праці), потім до робочої машини, а згодом і до створення техніки. Робоча машина поєднує у собі кілька спеціалізованих знарядь праці, а техніка (машина) охоплює, крім робочої машини, ще і машину, що є джерелом енергії, передавальний пристрій енергії до робочої машини та контрольно-керівний пристрій за дією робочої машини.

У своєму розвиткові техніка пройшла шлях від простого поєднання ручних знарядь праці (інструментів) до автоматизованих комплексів машин.

Кооперація праці характеризує господарський процес (процес виробництва) з боку взаємодії людей зі створення готового продукту. Прості форми кооперації існували задовго до появи машин, але вони не передбачали поділу праці під час виготовлення продукту. Її роль принципово змінюється з організацією виробництва на засадах поділу праці. Вона стає обов’язковим елементом виробничого процесу і перетворює діяльність окремих працівників у єдиний, планомірно організований, взаємно узгоджений процес праці — у сукупну працю. Живу працю (затрати робочої сили) в процесі виробництва представляє комбінований, за спеціальностями і кваліфікацією, сукупний працівник. Його поява, структура, рівень суспільного розвитку та масштаби стають важливими чинниками, що впливають на організацію кожної господарської одиниці.

Технологія виробництва включає в себе кооперацію праці та взаємозв’язок між технічними знаряддями, які використовує сукупний працівник.Результати виробництва, його обсяги, якість та номенклатура створеної продукції стають головними критеріями розвитку технологій.Тому важливе завдання, що стоїть перед технологами виробництва, полягає у поділі його на нові операції, оновлення їх технічного оснащення, удосконалення організації праці та проведення такої комбінації цих складників, яка гарантує більш високі результати виробництва.У своєму історичному розвиткові технологія пройшла шляхвід простої кооперації ремісників, що працюють під одним дахом над однорідними виробами, до автоматизованих виробництв, що спираються на «безлюдні» технології.

умки.

Окрім виробничої, кожна господарська одиниця має і соціально-економічну сторону, що пов’язана з існуванням різних категорій осіб, які зайняті у виробничому процесі, системою інтересів та стимулів їх діяльності. Для дослідження цього аспекту господарських одиниць необхідно розглянути форми власності на ресурси, що використовуються для створення благ і послуг, а також суспільний статус учасників господарських процесів, зумовлений власністю.

Подібне значення при дослідженні форм господарських одиниць мають і особливості управління господарськими процесами, яке може змінюватися починаючи від різних форм ієрархічного управління до мережевої побудови

системи координації дій структурних підрозділів. У сучасних умовах способи управління господарськими одиницями в поєднанні з різноманітними формами приватної власності на засоби виробництва вирішальним чином впливають на організаційні форми господарських одиниць.