65. Друга науково-технічна революція (остання чверть хіх – початок хХст.): суть та значення для розвитку господарств провідних країн світу. Ґенеза маржиналізму.

Перша промислова революція підготувала економічні перед умови для здійснення другої технологічної революції (1870—-1918) в нових історичних умовах, які позначилися подальшим розвитком ринкового господарства в період монополістичної конкуренції. У 1873 р. відбулася світова економічна криза, яка була наслід ком циклічного розвитку капіталістичної економіки в умовах віль ної конкуренції. Криза співпала з початком розгортання другої науково-технолог революції, що позначилася значними від криттями в галузі науки й техніки. Наука перетворилася на ру шійну силу технічного прогресу, почала активно впливати на розвиток продукт. сил суспільства. Кінець 19 — поч 20 ст. позначився новими технолог процесами одержання чорних та кольорових металів, крекін гом нафти, одержанням штучних барвників, добрив та ліків. У цей період були створені принципово нові двигуни; електромо тор, електрогенератор, парова та гідравлічна турбіни, двигуни внутрішнього згорання. Були створені нові засоби пересування: автомобіль, тепловоз, електровоз, мотоцикл, літак. Однак, найбіль шим досягненням останньої третини 19 ет. слід вважати заміну парової енергії на електричну та широке її впровадження в про мисловості, транспорті, зв'язку, у побуті людей. На духовну сферу людства мало великий вплив винайдення радіо та поширення кінематографу. Значні зміни відбулися у виготовленні сучасного озброєння. Збільшення обсягів виробництва товарів, зростання міст, освоєння корисних копалин у колоніях призвело до розвитку та вдосконалення транспорту. Швидкими темпами зростає довжина залізниць, будуються нові величезні канали — Суецький та Па намський, почалась електрифікація залізниць. У великих містах створюються лінії трамваїв і метро, на залізницях почали впрова джуватись тепловози та електровози. Відбувається подальше зростання чисельності населення та інтенсифікація руху робочої сили, переважно за рахунок імміграції. Вагомим досягненням другої науково-технол революції було застосування в промисловості масового поточною вироб ництва різних товарів: одягу, сірників, консервів, та конвеєрне Виготовлення автомобілів. З'явились науково обгрунтовані тех нології поточного виробництва товарів, які дали можливість збіль шити продуктивність праці в сотні разів. Упровадження у всі сфери людського життя досягнень другої технологічної революції суттєво вплинуло на світове промислове Виробництво. Так, лише з 1870 по 1900 рр. обсяги продукції збіль шилися в три рази.

Унаслідок технічних зрушень прискореними темпами розвивається важка промисл, яка випереджає легку, а також с/г-тво. У зв'язку з цим світове виробництво сталі зросло в 56 разів, а видобуток нафти за той же час—у 25 разів. У важкій промисл виникають і прискореними темпами розвиваються нові галузі: електротехнічна, нафтопереробна, хі мічна, сталеливарна, автомобільна, верстатобудівна. Вони швид ко освоюють нові види продукції, зокрема: турбіни, електровози, грамваї, верстати, сірчану кислоту, ліки, бензин, керосин, авто мобілі, літаки та військову техніку. У с/г-ві відбувається подальший розвиток фермерства, зростає його товарність та кардинально поліпшуєть ся механізація. Продовжується освітня революція, яка розпочалася в середині XIX ст. У кінці XIX ст. країни особливий наголос зробили на розвитку середньої та вищої освіти, особливо технічної, щоб за довольнити потреби промисловості у кваліфікованих кадрах. Розвиток освіти наприкінці 19 ст. дав небувалий поштовх для науки, техніки, технологій, літератури й мистецтва. Технічний прогрес наприкін XIX — на поч XX ст. актив но вплинув на процес розширення виробництва, застосування нової техніки, що призводить до концентрації останнього, збіль шення розмірів промислових підприємств і централізації капіталу та виникнення монополій.