10. Внесок античних колоній пн Причорномор’я

Грецькі міста й селища виникли в Причорномор'ї під час Великої грецької колонізації у VIII—VI ст. до н. е. Причини виникнення колоній полягали в перенаселенні Греції, нестачі земель, придатних для хліборобства, пошуках джерел сировини (металу, лісу, солі) та ринків збуту, військовій агресії лідійців та персів, у внутрішній соціально-політичній боротьбі. Першими грецькими поселеннями на півдні України стали засновані в VII ст. до н. е. місто Борисфен та місто Ольвія. Грецька колонія складалася із центру — поліса та сільськогосподарських округів (хори), розташованих навколо міста селищ, хуторів, окремих садиб. У центрі міста знаходилася головна площа — агора. За формою правління міста-держави були республіками. Держави вели жваву торгівлю у двох напрямках — з Грецією і з північними сусідами (скіфами та сарматами). Важливе місце в господарському житті міст-держав посідали ремесла. Високий рівень розвитку набули металеве, керамічне, ювелірне виробництво, ткацтво. Займалися також землеробством: вирощували пшеницю, ячмінь, просо, виноград, яблука, груші та інше. Розвивалося стаціонарне та відгінне тваринництво (переважало розведення дрібної рогатої худоби). Головними промислами виступали рибальський, мисливський і солевидобувний.

11,12,13. Більш вагомими слід вважати не політичні, а мовні і територіальні ознаки кожної з культур. Однак сучасне розселення народів Європи і Азії є, переважно, результатом процесів, що тривали у світі від доби "неолітичної революції", внаслідок якої сталася і "революція" демографічна. Зв'язки між мовами і мовними групами дозволяють припускати, що більшість сучасних народів Євразії отримали свою національну мову з одного джерела - індоєвропейської прамови, носії якої передавали її разом із здобутками своєї синкретичної на той час культури. Проте, подальший розвиток людства призвів до суттєвого розгалуження мов і значної культурної диференційованості народів. Отже, сама лише мова не могла бути вирішальним чинником у формуванні культури. Вона вбирала в себе весь життєвий досвід народу, сприяла його відтворенню в подальших поколіннях, але й сама змінювалася в часі й просторі.

14. Запровадження християнства в кр.

Запровадження християнства на Русі (988) сприяло зміцненню державності, розповсюдженню писемності, ств. визначних пам’яток літератури. Під його впливом розвивалися живопис, кам’яна архітектура, музичне мистецтво, розширювалися і зміцнювалися культурні зв’язки з Візантією, Болгарією, країнами Зх.Європи. Християнство: внесло позитивні зміни у світогляд людей (після страху перед стихійними силами природи, хр-во плекало надію на порятунок, почуття захоплення навколишнім світом); справило великий вплив на розвиток духовної культури К.Русі. (Літературною мовою стала церковнослов’янська); виникла потреба ознайомити віруючих з Біблією, а також історією християнства; .У Київській Русі досить швидко виник свій жанр літератури – літописання. ( «Повість временних літ»(1113р) ; «Повчання Володимира Мономаха своїм дітям» (поч..XII ст.); З’явився новий вид літератури – житія святих. У цих релігійно-біограф. Творах розповідалось про життя мучеників, аскетів і святих. ( «Києво – Печерський патерик» ; «Слово о полку Ігровім» (1187р); Князь Володимир розпорядився збудувати школу для дітей знаті; . Справило великий вплив на розвиток кам’яної архітектури. ( Десятинна церква 989-996 рр. ; Софіївські собори у Києві); Супроводжувалося формуванням нових традицій у образотворчому мистецтві. В кн. XI ст. склалася київська іконописна школа; Високого рівня сягнуло ювелірне мистецтво древньоруських майстрів; Із запровадженням християнства на Русі пісенне мистецтво стало складовою частиною богослужіння.

15. Найдавнішою є Коротка редакція Руської Правди, яка відображає державну організацію і давньоруське право періоду становлення феодального ладу. Вона складається з Правди Ярослава, Правди Ярославичів, Покону вирного, Уроку мостникам. Вважають, що Правда Ярослава з’явилась у 10-30-ті pp. XI ст., а Правда Ярославичів — у 50-60-ті pp. XI ст. Вона регулювала суспільні відносини ранньофеодального періоду. В Правді Ярослава зберігається, хоча й зі значним обмеженням, інститут кровної помсти. Предметом правового захисту в Короткій редакції виступає життя та тілесна недоторканість феодалів й князівських дружинників; вона регулює питання власності, володіння, спадкоємництва. Чітко простежується специфіка феодального права як права привілею панівних станів. Зміни й доповнення Правди Ярославичів мали на меті захистити князівські маєтки і князівську земельну власність. Навіть заміна кровної помсти системою грошових стягнень передбачала збільшення надходжень до державної скарбниці.